Розділ 4 Філософські аспекти взаємозв'язку управління та інформації

Однією з найбільш характерних особливостей феномену управління взагалі та соціального управління зокрема виступає істотна залежність його ефективності від наяв­ності у суб'єкта управління необхідної для його раціонального здійс­нення інформації. Дійсно, для того, щоб сформувати та реалізувати певний управлінський вплив на об'єкт управління, відповідний суб'єкт повинен чітко уявляти поточний стан цього об'єкта і характер його функціонування, а також міру їхньої відповідності бажаним чи заздалегідь визначеним цілям.

Керівникові, який виступає суб'єктом управління певною соціальною системою, постійно потрібна своєчасна, максимально повна і достовірна інформація про цю систему, зміни її стану та причини цих змін, про характер процесів, які відбуваються у цій системі. Крім того, керівникові необхідні відомості про наявні у нього ресур­си і обмеження щодо реальних можливостей і умов їхнього вико­ристання, про стан зовнішнього середовища та його реальні й мож­ливі впливи, здійснювані на об'єкт управління, на характер і умови реалізації розроблених ним управлінських впливів.

Інформація сама по собі являє собою досить складне і надзви­чайно цікаве явище як з точки зору її розуміння і можливостей прак­тичного використання, так і з позицій світоглядного аналізу її приро­ди і сутності. Сьогодні відбувається істотне зростання обсягів інфор­мації разом з усвідомленням її визначальної ролі, має місце бурхливий розвиток комп'ютерної техніки та інформаційних технологій, їхнє широке застосування і дедалі більше поширення на найрізно­манітніші сфери людської діяльності й самого буття людини, включа­ючи її побутову і дозвільну діяльність, створили передумови для фор­мування принципово нового етапу в історії людської цивілізації, який не випадково отримав назву інформаційного суспільства.

Відносини між; людьми, пов'язані з характером і способами отримання, обробки, розподілу, поширення і використання інформа­ції та її змістом, значною мірою починають визначати політичну і соціально-економічну ситуацію в суспільстві. Вони починають безпо­середньо впливати на його соціальну структуру, розподіл владних функцій і повноважень, суспільну динаміку. Ці процеси також акти­візують загальний інтерес до сутності феномену інформації та її при­роди, підвищують увагу до тієї ролі інформації, яку вона відіграє у життєзабезпеченні та розвитку суспільства, в тому числі й до її ролі у ефективному здійсненні управління соціальними системами.

Таким чином, уявляється цілком природним, що філософський аналіз сутності феномену управління не може бути досить глибоким, повним і плідним без урахування важливого значення його інфор­маційного забезпечення, без усвідомлення і належного філософського осмислення природи і сутності самого феномену інформації, філософ­ських аспектів взаємозв'язку та взаємодії управління та інформації. Тим більше, що інформаційні технології сьогодні інтенсивно впровад­жуються у педагогічну теорію і практику, в тому числі й у процес професійної підготовки управлінських кадрів. Внаслідок цього сучас­ний фахівець і, безумовно, керівник нової формації, не може вважа­тись справжнім професіоналом, якщо в процесі його підготовки у нього не було сформовано належної інформаційної культури.

У зв'язку з цим надзвичайно доречним уявляється навести слова видатного російського філософа М. О. Бердяєва про те, що "філософія завжди була проривом з безглуздого, емпіричного світу, який прине­волює і силує нас з усіх боків, до світу смислу". Це означає, що праг­нення осмислити сутність інформації виступає не тільки певним тео­ретичним, філософським завданням, а й розкриває можливості подаль­шого плідного дослідження проблем філософії управління. Справа в тім, що однією з найхарактерніших особливостей інформації слід вва­жати її функцію потужного джерела і водночас дійового інструмента пізнання і наукового дослідження.

Поняття інформації є настільки звичним, настільки, здавалося б, зрозумілим кожному на інтуїтивному рівні, що при спробі формулю­вання його наукового визначення та філософського узагальнення вини­кають певні труднощі. Вони зумовлені саме почуттям повсякденного користування різними видами інформації без особливих роздумів над її сутністю, що створює ілюзію загального розуміння та відсутності необхідності у якихось додаткових зусиллях збагнути й без того начебто ясне і звичне явище.

На просте питання, що ж, власне, являє собою інформація, майже кожна людина відповість, що інформацією слід вважати будь-які відомості, які передаються одними людьми іншим. Ця передача може здійснюватись усним, письмовим, візуальним чи іншим способом. Серед цих способів можна назвати, зокрема, певні умовні сигнали, технічні засоби тощо. Таке розуміння інформації має досить давню історію і протягом тривалого часу цілком задовольняло переважну більшість людей. Однак десь з середини двадцятого століття бурхливий розвиток науки і техніки зумовив стрімке зростання як загальних обсягів інформації, так і різних її видів та способів передачі.

Вказані обставини разом із зростаючими реальними потребами суспільної практики викликали необхідність у науковому підході до осмислення сутності інформації, до визначення її природи, встанов­лення принципових можливостей кількісної оцінки її міри, виявлен­ня об'єктивних закономірностей виникнення і розповсюдження ін­формації та чіткого трактування змісту вказаних закономірностей. З'явилась потреба визначення шляхів і способів їхнього урахування в практичній діяльності з використанням інформації. Відповідно до цих пошуків і потреб виникла й необхідність створення відповідного понятійно-категоріального апарату теорії інформації.

У той же час, в процесі реалізації такого підходу до вивчення інформації виникають два принципово різних класи проблем, які відповідно вимагають різних методів аналізу і являють собою різний предмет дослідження. Один клас містить проблеми прикладного, інколи навіть суто технічного характеру, пов'язані з необхідністю визначення кількісних чи якісних параметрів інформації, з організацією ефектив­них шляхів і засобів передачі та поширення, або навпаки, прихову­вання інформації, з розробкою, впровадженням і плідним використан­ням інформаційних технологій. Інший же клас проблем пов'язаний з необхідністю теоретичного, світоглядного осмислення природи і сут­ності інформації та найбільш загальних закономірностей її виникнення, існування та функціонування у взаємодії з іншими природними та суспільними явищами.

Необхідність у цих дослідженнях викликається не тільки теоре­тичною та методологічною важливістю їхніх можливих результатів, а й істотним прискоренням процесів зростання обсягів інформації, посиленням її впливу на всі сфери суспільного і навіть приватного життя людини, а також: величезним різноманіттям форм і способів поширення інформації, її матеріальних носіїв тощо. Зокрема, остан­ня обставина часто створює певні перешкоди на шляху осмислення сутності тих чи інших повідомлень, відокремлення їхнього змісту від характеру носія інформації. Нарешті, результати таких досліджень відкривають принципово нові горизонти для можливості розробки, впровадження і максимально ефективного використання перспек­тивних інформаційних технологій.

Однак розглянутими моментами не вичерпуються численні філософські аспекти проблем дослідження феномену інформації, в першу чергу різних питань, пов'язаних з проблемами управління вза­галі та соціального управління, зокрема. Істотний інтерес дослідників викликають ті глибинні питання світоглядного характеру, які відобра­жають результати сучасних пошуків, орієнтованих на виявлення співвідношення інформації та невизначеності, закономірності, детермі­нованості та випадковості. Вони частково перетинаються з проблема­ми можливостей і обмежень наукового прогнозування і передбачення, зумовлюють появу і активну розробку таких, на перший погляд, екзо­тичних наукових дисциплін, як нечітка логіка тощо.

Цілком зрозуміло, що філософська постановка подібних проблем та їх дослідження мають не тільки важливе методологічне значення, а й суто практичну спрямованість, оскільки від способу і характеру їхнього розв'язання безпосередньо залежать вибір напрямів подальших фун­даментальних і прикладних досліджень інформації та використання їхніх результатів. Слід також; зазначити, що ці загальнотеоретичні проб­леми мають свої особливості та характерні прояви стосовно взаємо­зв'язку та взаємозумовленості між характером суспільних явищ різних феноменів, притаманних соціальним системам, та інформаційними потоками, пов'язаними з процесами функціонування і розвитку таких систем та управління цими процесами.

Як зазначав у зв'язку з цим видатний фізико-хімік і філософ сучасності, основоположник теоретичної синергетики І. Пригожий, ми стаємо сьогодні свідками "кінця визначеності". Це означає, що навіть малі кількісні зміни параметрів відкритих динамічних структур здатні викликати в них істотні якісні зміні. При цьому існує цілий кластер можливих напрямків таких змін, які до того ж можуть набувати каскадного характеру. В результаті можуть виникати принципово нові, принципово непередбачувані заздалегідь макроструктури. Іншими сло­вами, прогнозування, яке спирається виключно на визначеність і детермінованість, поступово втрачає свій сенс. Ми не знаємо з належ­ною вірогідністю, що може відбуватись, тобто майбутнє лишається відкритим для сучасної людини.

Таким чином, світ перебуває сьогодні у процесі свого станов­лення, учасниками якого, інколи навіть мимоволі, зробились і ми самі. Як підкреслює у зв'язку з цією ситуацією О. Князева, дослідниця науко­вої творчості І. Пригожина, "ми живемо в епоху флуктуацій і біфур­кацій, коли індивідуальні дії стають істотними. Тому кінець визна-ченостей в науці означає початок особистої відповідальності людини за долю природи і людства" [39, с. 9].

Така ситуація посилює загальний інтерес дослідників до сутнос­ті інформації та її природи, до виявлення залежності процесів, що відбуваються у природі та людському суспільстві від інформаційних процесів, що їх супроводжують та генеруються ними.