Розділ 8 технологічна система машинобудування

8.1. Структура машинобудівного виробництва

Машинобудування є одним з найбільш важливих видів економічної діяльності, зважаючи на те, що його продукція є основою інших технологічних систем. Технології машинобуду­вання є складальними, тобто за ними здійснюється виготовлення виробiв та об’єктiв, що складаються з багатьох елементарних виробiв – деталей, і мiстять операцiї з виготовлення деталей та складання у вузли i далi – в остаточнi вироби.

До складальних технологiй можуть бути вiднесенi будiвельнi, швачнi, деревообробнi технології та інші. Нижче викладено матерiал стосовно машинобудування, однак основнi положення поширюються і на iншi галузi, що використовують складальні технології, хоча слід мати на увазi, що там вони можуть мати дещо iншу термінологію.

Основним об’єктом машинобудiвного виробництва є:

– машина, апарат, обладнання – сукупність деталей (вузлів), певним чином розташованих одна відносно іншої, які взаємодіють між собою з метою виконання певних процесів, операцій, технологій (п. 2.7).

Конструктивною основою будь-якої машини, апарата є деталь – сукупність поверхонь, певним чином розташованих одна відносно одної, які мають певні властивості та характеристики.

Технологiя виготовлення машини (та й iнших складаних виробiв) включає два основні етапи:

1) виготовлення деталей згідно з вимогами креслень деталювання;

2) складання – з’єднання деталей мiж собоюзгідно з вимогами складальних креслень.

Вихідні дані для технологiї виготовлення складаних виробiв містяться у конструкторській документацiї на виріб: робочих кресленнях та пояснювальній записці, яка містить опис будови та принципiв дiї, відповідні розрахунки працездатності, міцності, надійності тощо. У ходi технологiчної пiдготовки виробництва обираються методи та технології виготовлення заготовок деталей та їх оброблення, розробляються послiдовностi складання з деталей вузлів та самих виробiв, опоряджувальнi та допомiжнi операцiї, тобто розробляється технологiчний процес виготовлення виробу як сукупність технологій виготовлення деталей, складання виробу тощо. Виходячи з цього, здiйснюється органiзацiя виробництва. Вказанi етапи мають певнi закони та правила, додержання яких за­безпечує взаємоузгодження елементiв цiєi складної системи, тобто досягнення мети виробництва. Основними з цих законiв та правил є закони та правила вибору та оброблення заготовок, складання виробiв,забезпечення точностi та якостi деталей (наприклад, теорія базування заготовок під час механічного оброблення, теорія різання) та інші.

Структура машинобудівного виробництва має у своїй основі цехи та служби. Цехи поділяють на основні та допоміжні.

Основними цехами єзаготовчi, оброблюючi та складальнi.

Заготовчi цехи (в яких виготовляються заготовки для деталей) – це ливарний, ковальський та пресовий, а також цех розкрою, рiзки та правки матерiалiв.

Оброблюючі цехи – механiчний, термiчний, холодноштам­пувальний, деревообробний, цех металопокрить – забезпечують механiчну i термiчну обробку деталей машин.

Складальні цехи – складальний, монтажний, складально-зварювальний, цех металоконструкцій – забезпечують складання продукції.

В основних цехах здiйснюються основнi етапи виробничого процесу: виготовлення заготовок, обробка їх i готових деталей, складання iз деталей складальних одиниць та всього виробу, регулювання та випробування машин, фарбування окремих деталей, складальних одиниць та машини в цiлому.

Допомiжні цехи: iнструментальний, модельний, тарний, ремонтно-механiчний, електротехнiчний, ремонтнобудiвельний, енергетичний цех, котельня. До енергетичного цеху також належать газогенераторна, компресорна, ацетиленова, киснева станцiї.

Обслуговуючi господарства машинобудiвного заводу – це, передусiм, транспортне, санiтарно-технiчне i складськi господарства та центральна заводська лабораторiя, що об’єднує декілька спецiальних лабораторiй.

Крiм основних i допомiжних цехiв та обслуговуючих господарств, машинобудiвнi заводи мають ще інші служби. До них належать основнi служби (відділи головного технолога, головного механіка, головного енергетика, конструкторський, планово-економічний та інші) та допоміжні (служба охорони заводу, служби обслуговування робiтникiв – житлово-комунальнi господарства, лiкувальнi установи, дитячi садки, їдальнi тощо).