2.4. Технологічна операція як сукупність елементарних процесів

Згідно з законодавчим визначенням складовою технології є частина технології, де відображено окремі елементи технології у вигляді наукових та науково-прикладних результатів, об’єктів права інтелектуальної власності, ноу-хау (Закон України “Про державне регулювання діяльності у сфері трансферу технологій”).

Загальноприйнято основну складову технології вважати технологiчною операцією.

З технологічних позицій за принципами системного аналізу: технологічна операція–цесукупність елементарних процесів взаємодії оброблюваного та оброблюючого середовищ, метою якої є одержання певного стану оброблюваного середовища.

Матеріальним уособленням операції є машина, апарат, обладнання або робоче місце.

Характерним для технологічної операцiї є її завершеність як частини технологiчного процесу (не плутати з елементарним процесом) та виконання на певному робочому мiсцi. Робочим мiсцем може бути дiлянка виробничої площi, що обладнана не тільки для виконання певної операції, а й комплексу операцій, технологій. Тобто технологiчна операцiя матеріально уособлюється як у вигляді обладнання (технiчного пристрою), так і у вигляді робочого мiсця або сукупності об’єкта оброблення та виконавця.

До складу операцiй (крiм основних елементарних процесів, у складальних технологіях – переходiв) входять допомiжнi процеси (переходи) – транспортування, встановлення заготовки, iнструменту, пуск-зупинка тощо. До речі, сама операцiя залежно вiд мети системи може розглядатись як окрема технологiя зi своїми операцiями, процесами (переходами).

2.5. Процес

Згідно з ДСТУ ISO 9000-2007 «Системи управління якістю. Основні положення та словник» процес – це сукупність взаємопов’язаних або взаємодійних видів діяльності, яка перетворює входи на виходи.

Тобто результатом перетворення є вихідні характеристики взаємодіючих (оброблюваного та оброблюючого) середовищ (перетворена або передана енергія, швидкість, продуктивність тощо), одержані зміною вхідних факторів та характеристик середовищ.

З технологічних позицій елементарний процес – це взаємодія об’єкта, що дiє (оброблюючого), та об’єкта, над яким здiйснюється дiя (оброблюваного), з досягненням певних вихідних характеристик.

Матеріальним уособленням елементарного процесу є пристрій (п. 2.7), при цьому машина, обладнання може містити комплекс пристроїв.

Характерним для елементарного процесує можливість його подання у вигляді математичних залежностей між вхідними факторами (температурою, швидкістю, тиском) та вихідними характеристиками (продуктивністю, потрібною потужністю), враховуючи характеристики (властивості) ресурсів, що використовуються (поверхня, місткість, густина тощо).

Елементарні процеси у рiзних виробництвах мають рiзнi назви. Так, у переробних технологіях це, наприклад, нагрівання, нагнітання, різання, екстракція, сушіння, пресування тощо. У складальних технологiях (машинобудуваннi) елементарний технологiчний процес як складова технологiчних операцiй має назву технологiчний перехід. Причому перехiд у машинобудуваннi визначають як закiнчену частину технологiчної операцiї, що характеризується сталiстю застосованого iнструменту та поверхонь, що створюються під час оброблення або з’єднаних під час складання (якщо декiлька поверхонь обробляється одночасно декiлькома iнструментами, то це вважається одним переходом). Перехiд може бути виконаний за один чи кiлька робочих ходiв – проходів, тобто вiдносних перемiщень iнструменту та заготовки, що супро­воджується змiною форми, розмiрiв, стану поверхнi або властивостей заготовки. Установчі характеристики (відмітні властивості) ресурсів, що використовуються, мають назву установ (базування та закріплення оброблюваної заготовки) та позиція (розташування оброблюючого інструменту).

Систематичне визначення процесів та їх взаємодії в організації, а також управління ними називають “процесним підходом” (ДСТУ ISO 9000-2007).