2.6. Спосіб як основа технологiчної системи

Як зазначено вище, структурно технологія складається з операцій, які (у свою чергу) складаються з елементарних процесів. Множина вищеозначених складових технологiчної системи виробництва (операцiї, процеси) знаходиться у взаємодiї у межах правил, схем, певної iєрархiї. Вiдсутнiсть окремих зв’язкiв або елементiв, порушення їх нормального функцiонування може призвести до втрати працездатностi системи.

Втім, потрібний результат технології може бути одержаний при використанні різних сукупностей операцій та процесів, тобто при застосуванні різних способів. Так, наприклад, у хлібопекарській промисловості приготування тіста з пшеничного борошна може бути здійснено змішуванням інгредієнтів з подальшим бродінням (безопарний спосіб приготування тіста), а може – опарним способом: готується суміш борошна, води та дріжджів з подальшим виброджуванням (опара) і далі – замішування на опарі та бродіння тіста. Зберігання борошна може здійснюватись безтарним способом у ємностях на відміну від тарного способу – у мішках. У машинобудівному виробництві виготовлення заготовки вала може здійснюватись способом прокатки, на відміну від способу гарячого штампування. При цьому переваги та недоліки різних способів є суттєвим фактором при виборі системи для виробництва.

Спосiб є детермiнованою субстанцiєю: сукупнiсть способiв, що винайденi людьми, обмежена. Тому способи за умови їхньої новизни, винахiдницького рiвня та корисностi визнаються винаходами, а спосіб є об’єктом патентного права. За патентно-правовим визначенням («Правила складання і подання заявки на винахід та заявки на корисну модель»), спосіб– це наявність дії або сукупності дій, порядок виконання таких дій у часі (послідовно, одночасно, у різних сполученнях тощо), умови виконання дій: режим, використання речовин (вихідної сировини, реагентів, каталізаторів тощо), пристроїв (пристосувань, інструментів, обладнання тощо), штамів мікроорганізмів, культур клітин рослин чи тварин з одержанням певного результату.

Патентування винаходу законодавчо забезпечує виключне право патентовласників на його використання.

2.7. “Машина”, “апарат”, “технологічне обладнання”: визначення

2.7.1. Технологічний аспект

Як зазначено вище, матеріальним уособленням елементарного процесу є пристрій, а обладнання являє собою комплекс пристроїв.

З визначення елементарного процесу як взаємодії оброблюваного та оброблюючого середовищ випливає технологічна структура обладнання – машини, апарата, пристосування:

• машина – це робочі органи, що взаємодіють з оброблюваним середовищем та їхні приводи на станині;

• апарат – переважно, має ємність.

2.7.2. Машинобудівний аспект

Як виріб технології машинобудування,машина – це сукупність деталей (вузлів), певним чином розташованих одна відносно іншої, які взаємодіють між собою з метою виконання певних процесів, операцій, технологій. Вимоги до розташування та взаємодії деталей вказуються на складальних кресленнях комплекту робочої документації, при цьому креслення є основним документом, за яким встановлюють якість виготовленої конструкції.

Деталь – цесукупність поверхонь, певним чином розташованих одна відносно одної, які мають певні властивості та характеристики. Деталь є базовим конструктивним елементом (елементарною складовою) машини, апарата, обладнання.

Основними характеристиками поверхні деталі є:

• номінальний розмір;

• максимально та мінімально допустиме відхилення розміру (допуск), що характеризує точність виготовлення поверхні;

• шорсткість;

• твердість;

• інші характеристики (колір, органолептичні властивості, глибина зміцнення тощо).

Всі суттєві властивості поверхонь деталі вказуються на кресленні деталі (деталюванні).