Прямий перехід

Перехід із прокатом

Переходи з поперемінних ходів на одночасні:

Перехід без кроку

1. Перехід без кроку. Даним способом краще за все переходити з поперемінного двокрокового ходу на одночасний двокроковий хід (швидкісний варіант). Закінчивши поштовх правою рукою і лівою ногою лижник приймає положення одноопорного ковзання на правій лижі, виносячи ліву ногу до правої і праву руку до лівої. При цьому кільця палок трохи попереду носків черевиків. Поставивши палиці на сніг, лижник починає поштовх двома руками. Після цього потрібно перейти на будь-який одночасний хід.

Довжина переходу ‑ 2-5 м.

Тривалість – 0,5-0,9 сек.

Перехід через один крок

2. Перехід через один крок. З положення одноопорного ковзання на правій лижі, з виносом лівої ноги і правої руки приймає положення одноопорного ковзання. Дві руки попереду, палиці у висі. Лижник відштовхується правою ногою і руками, після чого потрібно починати цикл будь-якого одночасного ходу.

Довжина переходу ‑ 4-6,5 м.

Тривалість – 0,9-1,4 сек.

Перехід через два кроки

3. Перехід через два кроки. Закінчивши поштовх ногою, лижник переходить до ковзання на одній нозі, рука винесена вперед. Під час ковзання іншу руку також виносить вперед, але лижна палка все ще спрямована кільцем назад. У процесі поштовху ногою і пасивного ковзання гонщик готує обидві палиці для постановки на сніг. З початком поштовху іншою ногою лижні палиці ставлять на сніг кільцями від себе, переходячи в положення, зручне для початку поштовху руками. Прийняте положення дозволить одразу ж після завершення поштовху ногою виконати поштовх двома руками, створюючи тим самим умови для виконання будь-якого одночасного ходу.

Довжина переходу ‑ 5-8 м.

Тривалість – 1,4-1,9 сек.

Лижники-гонщики повинні досконало володіти кількома способами переходів. Крім того, вони повинні вміти однаково виконувати перехід як під ліву, так і під праву руку ‑ це значно розширює руховий діапазон гонщика.

Основні помилки при переходах:

• неузгодженість рухів при виносі і постановці палиць на сніг із поштовхом ноги;

• поштовх рукою недостатній, щоб перенести однойменну ногу;

• неузгодженість чергування рухів рук у переходах без кроку, через один, два ковзних кроки;

• неодночасне закінчення поштовху руками й рух вільної ноги після поштовху.

4.8. Аналіз техніки спусків, підйомів, гальмувань, поворотів на лижах у русі і на місці

При подоланні спусків із гори лижник повинен не втрачати максимальної швидкості, яку можна розвити на спуску. Швидкість на спуску залежить від крутизни і довжини схилу, стійки лижника, якості одягу, інвентарю і змащення лиж.

Середня стійка. Ноги лижника зігнуті в колінних суглобах під кутом 120-140^°, лижі розташовані 15-20 см, руки зігнуті в ліктьових суглобах, опущені й подані вперед, палиці знаходяться кільцями назад.

Стійки лижника при спусках з гори: а) середня; б) висока;

в) низька; г) відпочинку; д) аеродинамічна; е) навкоси.

Висока стійка. При цій стійці ноги лижника зігнуті в колінних суглобах під кутом 140-160^°, лижі розташовані на відстані 15-20 см. Вага тіла подана вперед, руки зігнуті в ліктьових суглобах, кільця палиць опущені і направлені назад, тулуб нахилено вперед.

Низька стійка. Характерна високою швидкістю спуску. При даній стійці ноги лижника зігнуті в колінних суглобах під кутом менше 120^°, тулуб паралельно схилу, руки сильно зігнуті в ліктьових суглобах, ноги теж сильно зігнуті в колінах на одному рівні з руками, кисті рук зближені палиці, притиснуті до тулуба кільцями назад. Вагу тіла лижник рівномірно розподіляє на дві лижі.

Стійка відпочинку. Ноги лижника зігнуті в колінних суглобах під кутом 120-130^°, тулуб нахилено до горизонтального положення, лікті рук спираються на коліна, кисті рук зближені, палиці знаходяться кільцями назад.

Аеродинамічна стійка. У цій стійці ноги зігнуті під кутом 120-130º, тулуб нахилений до горизонталі, руки вперед ліктьовими суглобами лижник спирається на коліна, що створює найкращі умови для дихання і розслаблення м’язів-розгиначів тулуба, кисті рук зближені, палиці повернуті кільцями назад.

Стійка навкоси. Застосовується на схилах не по прямій, а з поворотом вліво-вправо. При цьому одна лижа розташовується вище іншої. Більша частина ваги тіла зосереджена на нижній лижі, а верхня висунута вперед на 10-15 см, тулуб розвернутий в бік долини.

Основні помилки при спусках:

• дуже широке положення лиж;

• в низькій стійці лижник стоїть на носках, а не на всій стопі;

• спуск у напруженому стані на прямих ногах;

• палиці попереду грудей кільцями вперед.