25.2. Ускладнення при травмах

Гостра крововтрата настає внаслідок швидкої великої крововтрати (близько 50 % усієї маси, 2,5-3,0 л). При цьому раптово знижується артеріальний тиск, пульс ниткоподібний, дихання поверхне­ве, прискорене, з перервами. Риси обличчя загострені, шкіра обличчя з сіро-блідим відтінком, холодна, покрита липким потом. Потерпілий втрачає свідомість, з'являються судоми м'язів, настає смерть. Потрібно негайно застосувати різні способи тимчасового зупинення кровотечі. При значній крововтраті велике знамення має так зване самопереливання крові, коли шляхом піднімання кінцівок, особливо нижніх, можна досягнути механічного переміщення крові в напрямку серця і головного мозку. При цьому голову треба опустити нижче тіла і одночасно забинтувати кінцівки еластичним або марлевим бинтом у напрямку від периферії до центру; потерпілому дати у великій кількості сольове пиття.

Травматичний шок^:— це фазний патологічний процес, що виникає внаслідок надзвичайно сильного подразнення (травми). При цьому найперше порушуються функції центральної нервової системи, органів кровообігу і дихання, ендокринної системи, обміну речовин. Причиною травматичного шоку найчастіше є вогнепальні багатоосколкові множинні поранення, закриті і відкриті ушкодження голови, грудної клітки, живота і таза, закриті і відкриті переломи, особливо стегна, гомілки, плеча, таза, обширні поранення, опіки, електротравми. У мирний час він зустрічається у 3 % випадків, при множинних і сполучених ушкодженнях — досягає 8-15 % усіх травм.

Шок має дві фази: еректильну (збудження центральної нервової системи) і торпідну (різке пригнічення функцій організму і гальмування нервової системи). У торпідній фазі шоку виділяють чотири ступені, їх визначають за важкістю загального стану організму, враховуючи такі клінічні показники: максимальний артеріальний тиск, частоту пульсу і дихання, зміну кольору забарвлення нігтьових пластинок (симптом білої плями) та об'єму циркулюючої крові.

І ступінь: максимальний артеріальний тиск 90 мм рт. ст., частота пульсу до 90-100 ударів за хвилину, дихання прискорене; легка загальмованість при збереженій свідомості; шкірні покриви бліді, вологі; діурез не змінений; крововтрата при відкритих ушкодженнях досягає 300-400 мл.

ІІ ступінь: загальний стан важкий; максимальний артеріальний тиск 70-80 мм рт. ст., частота пульсу 120-140 ударів за хвилину, дихання прискорене, поверхневе; апатія, свідомість збережена; шкіра бліда, покрита холодним липким потом; діурез знижений, спрага; крововтрата досягає 1000-1500 мл.

ІІІ ступінь: свідомість збережена, але психіка різко пригнічена; максимальний артеріальний тиск 40-60 мм рт. сх; частота пульсу 160 ударів за хвилину слабкого наповнення і напруження, пульс ниткоподібний; підшкірні вени не контуруються; дихання поверхневе, прискорене, з паузами; зіниці розширені, слабо реагують на світло; припиняється виділення сечі (анурія), виникає спрага, нігтьові пластинки сині.

IV ступінь: свідомість відсутня, адинамія; шкірні покриви бліді з землистим відтінком, покриті холодним липким потом; зіниці розширені, майже не реагують на світло; максимальний артеріальний тиск нижче 30 мм рт. ст., або не визначається, тони серця не прослуховуються; кровотеча з рани спиняється; пульс відсутній; дихання поверхневе з паузами, переривчасте; синюшність усього тіла, самовільне виділення калу, сечовиділення відсутнє (анурія).

Перша медична допомога: вивільнити потерпілого від здавлювання, завалів, палаючого одягу, усунути із повггроносних шляхів сторонні тіла—блювотні маси, кров, землю (боротьба з асфіксією); при відсутності дихання провести штучну вентиляцію легень методом «із рота в рот», «із рота в ніс», за допомогою портативного апарата для штучної вентиляції дихання; при зупинці роботи серця потрібно зробити закритий масаж серця; тимчасово спинити зовнішню кровотечу; зігріти потерпілого теплим одягом, дати випити алкоголь, гарячий чай, каву (боротьба з болем); накласти на рану стерильну пов'язку; провести транспортну іммобілізацію при переломах, великих пораненнях, опіках і відмороженнях кінцівок; транспортувати до лікувального закладу (при відсутності свідомості у лежачому положенні на животі з поворотом голови на бік).

Нагноєння ран виникає в результаті проникнення мікробів через «вхідні ворота». При .порушенні шкіри і слизових оболонок у травмованих тканинах створюються сприятливі умови для розвитку мікробів унаслідок наявності змертвілих тканин, їх знекровлення і порушення кровообігу. Нагноєння ран проявляється місцевою і загальною реакцією організму. Місцева запальна реакція починається через 6-12 годин після попадання мікробів у рану і характеризується почервонінням, набряком, болем, підвищенням температури і порушенням функції, у рані з'являється гній. Ознаками загальної реакції є висока температура (40-41 °С), остуда, проливний піт, прискорення частоти пульсу до 120-140 ударів за хвилину, зниження артеріального тиску, виникнення судом, задишки, поверхневого дихання; шкіра на дотик тепла, нормального кольору, нігтьові пластинки бліді з синюватим відтінком. Профілактика нагноєння ран полягає у правильному, своєчасному наданні першої медичної допомоги при пораненнях.