25.3. Хірургічна інфекція. Поняття про вогнищеву інфекцію

До хірургічних інфекцій належать гостра гнійна, анаеробна, гнильна і гостра специфічна (правець, сибірка тощо).

Гостру гнійну інфекцію спричинюють стрептококи, стафілококи, пневмококи і гонококи, рідше—синьогнійна, кишкова і черевно - тифозна палички. Залежно від розповсюдження гнійно-запального процесу розрізняють вогнищеву й загальну інфекції.

При вогнищевій гнійній інфекції виникає відмежоване змертвіння тканин у вогнищі гнійного запалення з наступним утворенням гнійної порожнини, що перешкоджає проникненню мікробів у навколишні здорові тканини організму. До вогнищевої хірургічної інфекції належать фурункули, карбункули, абсцеси, флегмони, гідраденіт, бешихове запалення, лімфангіт; лімфаденіт, остеомієліт, тромбофлебіт, мастит, панарицій.

Фурункул—це гнійне запалення сальної залози і волосяного мішечка. Фурункули виникають при забрудненні шкіри, розчухах, подряпинах, саднах у місцях, що забруднюються й труться (на обличчі, шиї, передпліччі, кисті, спині, сідницях, у поперековій ділянці), при цукровому діабеті. Фурункул характеризується почервонінням, припухлістю, болючістю, що охоплює ділянку волосяного мішечка і сальну залозу, у центрі якої утворюється білуватий стрижень. Особливо тяжким перебігом відзначаються фурункули на обличчі, унаслідок яких іноді виникають небезпечні ускладнення — менінгіт, абсцес мозку, сепсис. Таких хворих лікують у стаціонарах.

Карбункул—гостре гнійне некротичне запалення кількох волосяних мішечків і сальних залоз зі значним інфільтратом та некрозом шкіри.

Абсцес (гнояк) — обмежене скупчення гною в тканинах чи органах.

Флегмона — розлите гнійне запалення підшкірної основи.

Гідраденіт—гнійне запалення потових залоз. Локалізується переважно в пахвових ділянках.

Бешиха — гостре запалення шкіри, рідше слизових оболонок, викликане стрептококом.

Лімфангіт—гостре запалення лімфатичних судин, частіше виникає вторинно як ускладнення різних гнійних процесів.

Лімфаденіт — запалення лімфатичних вузлів, як і лімфангіт, виникає вторинно внаслідок потрапляння мікробів з місцевих гнійних вогнищ (фурункула, флегмони, абсцесу).

Тромбофлебіт — запалення стінок вен, що супроводиться утворенням тромбів, які можуть переноситися течією крові. Флебітом називають запалення стінок вен без тромбоутворення, перифлебітом — запалення клітковини, що оточує вени.

Мастит—гостре запалення молочної залози.

Остеомієліт — гнійне запалення кісткового мозку і кістки.

Панарицій — гостре гнійне запалення тканин пальця.

25.4. Правець і анаеробна інфекція, їх профілактика, особливості догляду за хворими

Правець — гостре інфекційне захворювання, спричинюване специфічною анаеробною інфекцією (паличкою правця), що проникає в організм через ушкоджену шкіру або слизові оболонки. Палички правця постійно містяться в кишках свійських тварин і людини. Потрапляючи разом з фекаліями в грунт, вони при температурі вище 12-14 °С утворюють стійкі форми — спори, що зберігаються роками в гною і глибинних шарах грунту, На поверхні грунту палички правця живуть не більше місяця. Спори витримують кип'ятіння від 35 хвилин до 3 годин; 10 % спиртовий розчин йоду вбиває спори протягом 10 хвилин, а 5% карболова кислота — протягом 15 хвилин. Іншою характерною особливістю правцевої палички є здатність розмножуватися тільки в анаеробних умовах.

Інфекція найчастіше виникає при незначних травматичних ушкодженнях шкіри (саднах, подряпинах, потертостях). Особливо часто правець буває після колотих поранень забрудненими землею предметами (цвяхом, дротом, вилами), після виймання сколок з костей і стоп. Правцева інфекція маже проникати через мікротравми будь-якої локалізації, зокрема на обличчі, голові, верхніх кінцівках, а також через удари, особливо нижніх кінцівок. Правець виникає у 3-5 % випадків після позалікарських абортів.

Залежно від етіології правець буває раневий, післяопераційний, післяродовий, після опіків і відморожень, правець новонароджених тощо. Форми правця за клінічним перебігом: блискавична, гостра, підгостра, хронічна й рецидивна.

Інкубаційний період правця триває від 12 годин до 70 днів, найчастіше від 3 до 30 днів. Ранні симптоми правця такі: висока температура тіла (до 40 °С), посіпування тканин довкола рани, утруднення при відкриванні рота та ковтанні. До пізніх симптомів належать посилена пітливість, судомне скорочення жувальних м'язів (тризм), наявність корчів усього тіла, хворий вигинається в дугу (опістотонус), вимушена усмішка внаслідок судомного скорочення мімічних м'язів (сардонічна усмішка), приступи корчів від найменшого шуму, яскравого освітлення та інших подразників, пульс 120-140 ударів за хвилину, температура 40 °С, свідомість збережена (у більшості випадків).

Профілактика правця: при уколах, подряпинах, пораненнях, опіках П - IVступенів, відмороженнях ІІ-ІУ ступенів, укусах тварин, перед видаленням сторонніх тіл обов'язково треба вводити протиправцеву сироватку і одночасно протиправцевий анатоксин (активно-пасивна імунізація); своєчасно спинити зовнішню кровотечу, правильно накласти на рану первинну стерильну пов'язку; при значних пораненнях провести транспортну іммобілізацію; своєчасно госпіталізувати поранених.

Успіх лікування залежить від правильного догляду за хворими, їх потрібно ізолювати у затемнені палати або бокси, постійно стежити за ними. Харчування повинне бути висококалорійне (рідка їжа), у важких випадках хворих годують через тонкий зонд.