- •Тема 22. Травми, їх види, ускладнення. Дитячий травматизм
- •22.1. Травми, загальні поняття, дитячий травматизм, засоби профілактики
- •22.2. Поняття про першу медичну допомогу
- •Поняття про комбіновані травми
- •22.3. Травматичний шок
- •Контрольні запитання
- •23.1. Класифікація і характеристика кровотеч
- •Види кровотеч.
- •Перша допомога при гострому недокрів'ї
- •23.2. Методи зупинення кровотеч. Особливості зупинення кровотечі у дітей
- •23.3. Методи тимчасового зупинення кровотечі
- •Методика накладання джгута:
- •Контрольні запитання
- •24.2. Реанімація
- •Техніка штучної вентиляції легень
- •Техніка закритого масажу серця
- •Контрольні запитання
- •25.2. Ускладнення при травмах
- •25.3. Хірургічна інфекція. Поняття про вогнищеву інфекцію
- •25.4. Правець і анаеробна інфекція, їх профілактика, особливості догляду за хворими
- •25.5. Дмд при пораненнях
- •Контрольні запитання
- •26.2. Вивихи та їхні симптоми
- •Контрольні запитання
- •27.2. Перша медична допомога при переломах
- •Основні принципи транспортної іммобілізації:
- •Контрольні запитання
- •Перша медична допомога при опіках, догляд за потерпілими
- •28.2. Відмороження — класифікація, ознаки, надання невідкладної допомоги
- •28.3. Електротравми
- •28.4. Утоплення
- •28.5. Долікарська медична допомога при укусах змій, шкідливих комах та інших тварин
- •29.1. Пошкодження голови: види, ознаки, ускладнення, надання першої медичної допомоги
- •29.2. Травми очей
- •29.3. Поранення шиї, їх види
- •29.4. Пошкодження хребта: види, ознаки, ускладнення, надання першої медичної допомоги
- •Контрольні запитання
- •30.1. Закриті пошкодження грудей: види, ознаки, ускладнення, надання першої медичної допомоги
- •30.2. Відкриті пошкодження грудної клітки: види, ознаки, ускладнення, перша медична допомога
- •Контрольні запитання
- •31.1. Пошкодження живота: види, ознаки, можливі ускладнення, надання першої допомоги
- •Відкриті ушкодження живота
- •31.2. «Гострий живіт» — ознаки, ускладнення, надання першої допомоги
- •31.3. Гострий апендицит
- •Контрольні запитання
- •32.1. Правила накладання пов'язок Правила накладання бинтових пов'язок.
- •32.2. Основні види пов'язок
Перша медична допомога при опіках, догляд за потерпілими
Перша медична допомога потерпілим полягає в гасінні палаючого одягу і запалювальних сумішей шляхом щільного укутування ковдрою, плащем, пальтом та іншими речами, закиданні палаючих ділянок снігом, піском, зануренням їх у воду; накладанні на опікову рану первинної асептичної або спеціальної протиопікової пов'язки; при зупинці дихання проводять штучну вентиляцію легень, при зупинці серця — непрямий масаж серця; при великих опіках кінцівок — транспортну іммобілізацію; укутують потерпілого для зігрівання його власним Одягом; дають гарячий міцний чай, соляно-лужну суміш (на 1 л води 1 чайна ложка кухонної солі й 1/2 чайної ложки питної соди).
Хворих з опіками госпіталізують в опікові відділення, при наявності шоку — у реанімаційні палаш, дають зволожений кисень, вводять до 4-5 л рідини за добу. Для потерпілих з опіками зимної площі заповнюють листок динамічного спостереження, у якому через кожні 2 години записують артеріальний тиск, частоту пульсу і дихання, температуру тіла, кількість виділеної сечі, випитої рідини, наявність блювоти. Щоб зменшити спрагу, дають соляно-лужну суміш, мінеральну воду, їжа повинна бути калорійною, багатою на білки й вітаміни. Протягом дня двічі міняють білизну, часто перевертають хворого в ліжку, роблять дихальну гігієнічну гімнастику. Проводять вологе прибирання палати з використанням антисептиків, після цього включають бактерицидні лампи. Хворих, у яких виникло нагноєння опікової поверхні, ізолюють в окремі палати. Ін'єкції та перев'язки виконують окремими шприцами та інструментами. Білизну замочують у 9 % розчині хлораміну, інструменти — у 6 % розчині перекису водню або в 5 % розчині борної кислоти. У палатах вмикають бактерицидні лампи через кожні 3 год. Усі ці заходи прискорюють видужання хворих.
28.2. Відмороження — класифікація, ознаки, надання невідкладної допомоги
Відмороженням називають ушкодження тканин, що виникають у результаті дії низької температури. Наслідком тривалої дії низької температури може бути загальне замерзання, при якому пригнічуються життєво важливі функції організму—дихання, кровообіг і обмінні процеси, виникає анемія мозку й кисневе голодування тканин, з'являється остуда, сонливість, млявість, потерпілі поступово засинають, гинучи уві сні. При відмороженні спочатку судини звужуються, а пізніше розширюються, що призводить до набряку тканин. Під час відмороження виділяють, дореактивний і реактивний періоди. Дореактивний період виникає при перебуванні потерпілого на холоді. Він характеризується похолодінням, побліднінням шкіри і втратою чутливості в ділянці відмороження, відчуттям поколювання і легким болем. Реактивний період починається після зігрівання тканин, зміни у них залежать від ступеня відмороження.
Розрізняють чотири ступені відмороження. При І ступені набрякає шкіра, звужуються, судини та сповільнюється кровообіг у тканинах, шкіра бліда з багряно-синюшним відтінком. У потерпілих виникає біль, оніміння ушкодженої ділянки тіла. Хворі видужують через кілька днів.
При ІІ ступені наявні некротичні зміни поверхневих шарів шкіри, унаслідок чого утворюються пухирі, наповнені прозорою рідиною з жовтуватим відтінком, шкіра навкруг синюшна з темно-червоними й фіолетовими плямами.
ІІІ ступінь характеризується змертвінням шкіри і глибше розміщених м'яких тканин, пухирі наповнені кров'янистою рідиною. Загоєння відбувається повільно, після відшарування тканин, з утворенням ран і рубців.
При IV ступені м'які тканини і кістки повністю мертвіють. Після появи демаркаційної лінії виразніше проявляються межі змертвіння. Відбувається поступова муміфікація змертвілих тканин з наступним їх відшаруванням.
Першу медичну допомогу надають на місці травми. Відморожену ділянку розтирають сухою долонею або долонею, змоченою спиртом, до появи рожевого кольору шкіри й відновлення чутливості, а потім накладають асептичну пов'язку. Потерпілого укутують одягом і заносять у тепле приміщення, дають гарячий чай, каву, алкоголь. При потребі роблять штучну вентиляцію легень. Обидві кінцівки (відморожену і здорову) поступово зігрівають протягом 40-60 хв. у ванні з повільним підвищенням температури від 20 до 40 °С. Одночасно роблять масаж відморожених ділянок від периферії до центру. Після потепління і почервоніння кінцівок уражені ділянки шкіри змазують етиловим спиртом або 5 % спиртовим розчином йоду і накладають асептичну пов'язку.