23.3. Методи тимчасового зупинення кровотечі

Для тимчасового зупинення кровотечі накладають здавлювальні пов'язки, роблять тампонади ран, притискають пальцями судини підвищеного положення або максимально згинають кінцівки в суглобі і накладають джгут.

Тимчасове зупинення кровотечі є заходом, що запобігає крововтраті під час транспортування хворого і підготовки до остаточного зупинення.

Туга тампонада рани. її застосовують при кровотечах з носа, піхви, прямої кишки, а також при кровотечах з ран. Після введення тампона накладають здавлювальну пов'язку. Тугу тампонаду ран не слід проводити, якщо можна накласти джгут

а) б) в) г) д) є) е)

Рис. 1. Місця пальцьового притискання артерій: а) — загальної сонної;

6) — зовнішньої щелепної; в) — скроневої; г) — підключичної; д) — плечової;

є) — підпахвової; е) — стегнової

Накладання здавлювальної пов'язки. Таку пов'язку використовують для тимчасового зупинення кровотечі з м'яких тканин, якщо не ушкоджені великі артерії. Особливо ефективна вона при поверхневих пораненнях голови, кінцівок, під час зупинення зовнішніх венозних і капілярних кровотеч.

Методика накладання здавлювальної пов'язки така: закрити рану декількома шарами стерильної марлі, бинта або подушечками з індивідуального перев'язувального пакета; зверху покласти шар стерильної вати, потім накласти колову пов'язку. При цьому перев'язувальний матеріал щільно притискається до рани, здавлює кровоносні судини, унаслідок чого кровотеча спиняється.

Підвищене положення ділянки кровотечі, наприклад кінцівки, голови, є допоміжним заходом і може тимчасово спинити або зменшити невеликі венозні кровотечі. Його слід застосовувати після накладання здавлювальної пов'язки.

Пальцьове притискання артерій застосовують для зупинки артеріальної кровотечі на короткий час, потрібний для приготування джгута або здавлювальної пов'язки. Просвіт судини повністю перекривається за рахунок притискання її до підлеглих кісткових утворень.

При кровотечах артерії притискають до кісток таким чином:

— із бокової поверхні чола, обличчя, верхньої і нижньої повіки: покласти великий палець кисті на 1 см спереду від козелка вушної раковини; притиснути скроневу артерію до вилиці;

— із верхньої і нижньої губи, підборіддя, ясен, язика: покласти великий палець кисті на відстані 1 см від кута нижньої щелепи;

— із шиї: покласти хворого без подушки так, щоб голова у нього була повернута у протилежний від рани бік; покласти третій палець кисті на середину внутрішнього краю грудинно-ключично-соскоподібного м'яза; на цей палець покласти вказівний палець іншої руки; натиснути в напрямку до хребта, притискаючи сонну артерію до поперекового відростка шостого шийного хребця;

— із відділів верхньої кінцівки або плечового пояса: покласти потерпілого на спину; великий палець кисті покласти у підключичну ямку, усі інші пальці розмістити позаду трапецієподібного м'яза; притиснути підключичну артерію до першого ребра;

— із плеча і розташованих нижче відділів: покласти хворого на спину, другий—п'ятий пальці покласти у пахвову западину; притиснути підпахвову артерію до плечової кістки;

— із передпліччя і розташованих нижче відділів: покласти хворого на спину; правою рукою захопити передпліччя і підняти його догори, зігнувши руку в ліктьовому суглобі під кутом 80°; лівою рукою захопити плече потерпілого так, щоб перший — четвертий пальці знаходилися на внутрішній борозні двоголового м'яза плеча, а великий палець—на протилежному боці плеча; чотирма пальцями лівої руки притиснути плечову артерію до плечової кістки;

— із кисті: променеву артерію притиснути до променевої кістки, помістивши другий — п'ятий пальці на променевому боці передпліччя на 2-3 см вище променево-зап'ясткового суглоба; ліктьову артерію притиснути до ліктьового боку передпліччя;

а) б)

Рис. 2. Фіксації нижньої кінцівки при

кровотечах: а) — зі стегнової артерії;

6) — з артерії гомілки і стегна.

а)

б)

Рис. 3. Фіксування верхньої

кінцівки при кровотечах:

а) — з підключичної артерії;

б) — з ліктьової артерії.

— із нижнього відділу стегна, гомілки, стопи: покласти потерпілого на спину; на середині пахвинної складки кулаком притиснути стегнову артерію до лобкової кістки;

— із гомілки і стопи: покласти потерпілого на живіт; другий — п'ятий пальці покласти на середину підколінної ямки; іншою рукою захопити гомілку потерпілого і зігнути ногу в колінному суглобі під кутом 120°; притиснути підколінну артерію до головки великогомілкової кістки;

— на тильному боці стопи: притиснути великогомілкову артерію до середини передньої поверхні гомілково - стопного суглоба;

— на підошовній поверхні стопи: притиснути задню великогомілкову артерію між внутрішнім і ахілловим сухожилками.

Тимчасове зупинення кровотечі максимальним згинанням кінцівки у суглобі. До нього вдаються при кровотечах з пахвинної або підключичної артерій, артерій передпліччя і кисті, гомілки і стопи. стегна (рис. 2, 3).

а)

Рис. 4. Зупинка кровотечі джгутом:

а) — накладання джгута при пораненні в

плече; б) — накладання джгута при

пораненні в стегно.

При кровотечах із нижнього відділу плеча, передпліччя і кисті у підпахвинну западину покласти ватно-марлевий валик і тісно прибинтувати плече до тулуба, при цьому валик здавлює плечову артерію і кровотеча зупиняється.

При кровотечі із передпліччя й кисті покласти ватно-марлевий валик у ліктьову ямку; тісно прибинтувати плече до передпліччя, валик, притискаючи плечову артерію, зупиняє кровотечу.

При кровотечі із верхньої третини плеча і підключичної ділянки у підпахвову западину на боці поранення покласти ватно-марлевий валик; зігнути руки потерпілого у ліктьових суглобах і завести їх за спину; зафіксувати руки в ділянці ліктьових суглобів за допомогою ременя або бинтової пов'язки.

При кровотечі із нижньої третини стегна, гомілки і стопи покласти хворого на спину; ватно-марлевий валик помістити у підколінну ямку, зігнути ногу потерпілому в кульшовому і колінному суглобах; тісно прибинтувати гомілку до стегна

Накладання джгута застосовують в основному при кровотечах із великих судин кінцівок. Найбільшого поширення набули еластичний гумовий джгут Есмарха і матер'яний джгут-закрутка. Джгут Есмарха — це товста гумова стрічка довжиною 125 см, шириною 2,5 см і товщиною 3-4 мм. На кінцях джгута для його закріплення є металевий ланцюжок і гачок. Джгут накладають на плече і стегно (рис. 4). Не доцільно накладати джгут на нижню третину передпліччя і гомілку, тому що у цих місцях м'язи відсутні і під джгутом може виникнути змертвіння шкіри. Крім того у цьому місці не завжди можна стиснути артерії, оскільки вони розміщені між кістками.