Контрольні запитання

1. Здавлювання грудної клітки — основні ознаки.

2. Поранення органів грудної клітки.

3. Пневмоторакс.

4. Гемоторакс.

5. ДМД при травмах грудної клітки.

Теми реферативних повідомлень

1. Гемоторакс, його причини, види, ознаки.

2. Поранення серця.

3. Кровохаркання та легенева кровотеча, їх причини, симптоми, долікарська медична допомога.

Питання для дискусії

1. Види пневмотораксу, його небезпека.

2. Ознаки здавлювання грудної клітки.

3. Догляд за хворими з пораненнями грудної клітки.

Тема 31. ДОЛІКАРСЬКА МЕДИЧНА ДОПОМОГА ПРИ ГОСТРИХ ЗАХВОРЮВАННЯХ І ТРАВМАХ ОРГАНІВ ЧЕРЕВНОЇ ПОРОЖНИНИ

План заняття

31.1. Пошкодження живота: види, ознаки, можливі ускладнення, надання першої допомоги.

31.2. «Гострий живіт» — ознаки, ускладнення, надання першої допомоги.

31.3. Гострий апендицит.

Закриті ушкодження характеризуються цілістю шкірних покривів. Вони виникають від безпосереднього удару в живіт, при падінні з висоти, від здавлювання тіла при обвалах, від дії повітряної й водяної вибухових хвиль. Закриті ушкодження живота поділяють на закриті ушкодження черевної стінки й ушкодження органів живота.

31.1. Пошкодження живота: види, ознаки, можливі ускладнення, надання першої допомоги

Закриті ушкодження черевної стінки можуть супроводитися важкими, розривами м'язів і крововиливами в підшкірну та заочеревинну клітковину. При ушкоджені черевної стінки без розриву артерій виникає біль у животі, болісність черевної стінки, місцеве напруження м’язів передньої стінки.

Відсутній симптом Щоткіна - Блюмберга. Прискорення дихання, пульсу й блювота майже не спостерігаються. При закритих травмах органів живота можуть ушкоджуватися порожнисті і паренхіматозні органи.

При ушкодженні порожнистих органів (шлунка, кишок, сечового міхура) бувають удари, роздавленій, неповні й повні розриви всієї товщини стінки органа. Порожнистий орган, наповнений рідиною або роздутий газами, розривається легше, ніж порожній.

Ушкодження паренхіматозних органів живота (печінки, селезінки, нирок, підшлункової залози) бувають без порушення (підкапсулярні й центральні гематоми) і з порушенням цілості капсули (тріщини, розриви, відриви й роздавлений). Найчастіше при закритій травмі ушкоджується печінка, потім селезінка й нирки. Рідко ушкоджується підшлункова залоза. Шлунково-кишковий тракт може бути ушкоджений в будь-якій ділянці, починаючи від шлунка й закінчуючи прямою кишкою. Ушкодження паренхіматозних органів супроводжується шоком-колапсом, вираженим по-різному, залежно від характеру ушкодження органа. Розриви, що проходять через товщу органа й тим більше через ворота судинного пучка, спричинюючи значну кровотечу, швидко призводять до стану глибокого колапсу від втрати крові.

При ушкодженнях порожнистих органів клінічна картина нагадує картину «гострого живота». Першими симптомами є різкий біль і болісність у місці розташування ушкодженого органа й у правому підребер'ї — при ушкодженні печінки, у лівому—при ушкодженні селезінки, в епігастральній ділянці з іррадіацією в спину — при ушкодженні підшлункової залози. Якщо ушкоджена печінка, то біль іррадіює в праве плече, якщо селезінка—у ліве. Особливо різке напруження м'язів передньої черевної стінки виникає при ушкодженні порожнистих органів — шлунка або кишечнику. У таких випадках часто втягнутий (човноподібний) живіт, який не бере участі в акті дихання, позитивний симптом подразнення очеревини — симптом Щоткіна - Блюмберга. При ізольованому ушкодженні судин або при ушкодженні паренхіматозних органів, що супроводиться кровотечею, основним симптомом може бути здуття живота. При ушкодженні органів черевної порожнини часто буває одно - або дворазове блювання, при ушкодженні шлунка — кривава блювота. Пульс спочатку може бути сповільненим, особливо при ушкодженні печінки (шок, дія жовчних пігментів), згодом, у міру розвитку перитонеальних явищ або наростання кровотечі, прискорюється. Якщо наростає внутрішня кровотеча, то прогресують явища колапсу.

Пульс стає ниткоподібним, артеріальний тиск знижується, зіниці розширюються, наростає блідість, частішає дихання, хворий ловить повітря широко відкритим ротом, «обливається холодним потом», іноді втрачає свідомість. Виникає загрозлива картина внутрішньої кровотечі.

Надаючи першу медичну допомогу, хворому треба створити спокій, що сприяє стиханню болю й зменшує розповсюдження вилитої крові та шлунково-кишкового вмісту у вільну черевну порожнину. До встановлення точного діагнозу протипоказано вводити знеболювальні засоби. З метою зменшення болю та зупинки кровотечі до живота прикладають холод (міхур з льодом, холодною водою). Потерпілим не можна пити, приймати їжу, щоб не ускладнити клінічну картину ушкодження. Транспортують таких потерпілих обережно на носилках, підклавши під коліна валик.