4.2. Можливі шляхи підвищення конкурентоспроможності тов «кронекс-україна»

Конкурентоспроможність підприємства – здатність виробляти й реалізовувати швидко, дешево, якісно, продавати в достатній кількості, при високому технологічному рівні обслуговування [5]. Посилення конкуренції у більшості галузей економіки України, прискорення політичних і соціальних змін обумовлює необхідність забезпечення підприємствами стійких ринкових позицій.

Для виявлення шляхів підвищення конкурентоспроможності ТОВ «КРОНЕКС-УКРАЇНА» спочатку проведемо оцінку конкурентних перевах підприємства за допомогою SWOT аналізу. SWOT-аналіз – дає змогу виявити ті сильні і слабкі сторони, які потребують найбільшої уваги і зусиль з боку підприємства.

На першому етапі SWOT-аналізу глибоко вивчаються конкурентні переваги фірми в таких сферах:

1. патентоспроможність товарів, що випускаються;

2. ціна товарів;

3. прогресивність технології;

4. кваліфікація кадрів;

5. вартість ресурсів, які застосовує фірма;

6. вік основних виробничих фондів;

7. географічне розташування фірми;

8. інфраструктура;

9. система менеджменту (у т.ч. маркетингу);

10. сила конкуренції на «вході» й «виході» [3].

На другому етапі SWOT-аналізу вивчаються слабкості фірми. Він починається з аналізу конкурентоспроможності товарів, що випускаються, по всіх ринках. Будується дерево показників конкурентоспроможності: на 0-му рівні — комплексний показник конкурентоспроможності конкретного товару; на 1-му рівні — корисний ефект (інтегральний показник якості), сукупні витрати, умови застосування товару; на 2-му рівні — конкретні показники і т.д. Розраховуються показники відповідно до побудованого дерева. Збираються або прогнозуються аналогічні показники по конкуруючих товарах. Визначаються слабкості за вивченими на першому етапі конкурентними перевагами фірми [24].

На третьому етапі SWOT-аналізу вивчаються фактори макросередовища фірми (політичні, економічні, технологічні, ринкові та ін.) з метою прогнозування стратегічних і тактичних загроз фірмі й своєчасному запобіганню збитків від них [19].

На четвертому етапі вивчаються стратегічні й тактичні можливості фірми (капітал, активи й т.п.), необхідні для запобігання загроз, зменшення слабкостей і росту сили [18].

На останньому, п'ятому, етапі SWOT-аналізу погоджуються сила з можливостями для формування проекту окремих розділів стратегії фірми.

Аналіз конкурентних переваг ТОВ «КРОНЕКС-УКРАЇНА» методом SWOT-аналізу наведено у табл. 4.3.

Таблиця 4.2

SWOT-аналіз конкурентних переваг ТОВ «КРОНЕКС-УКРАЇНА»

Співвідношення стану потенціалу фірми та напрямків перетворень	Рівень ефективного використання наявних у розпорядженні фірми всіх видів ресурсів
1.Поле SO (сила та можливості)	патентоспроможність товарів, що випускаються кваліфікація кадрів система менеджменту (у т.ч. маркетингу)
2.Поле ST (слабкість та можливості)	географічне розташування фірми інфраструктура
3.Поле WO (сила та погрози)	ціна товарів прогресивність технології вік основних виробничих фондів сила конкуренції на «вході» й «виході»
4.Поле WT (слабкість та погрози)	вартість ресурсів, які застосовує фірма

Отже конкурентні переваги ТОВ «КРОНЕКС-УКРАЇНА» як відносні показники можна назвати достатніми за умов функціонування в умовах олігополії регіонального ринку та такими, що створюють можливість до розширення ринку збуту за регіональними межами й, фактично, переходу до конкурентного середовища з більшим ступенем конкретності.

Більш детально за кожною позицією можна вказати наступне:

1) поле SO (сила та можливості):

1. патентоспроможність товарів, що випускаються: підтверджується наявністю власної торгової марки та логотипу; відзначання продукції ТОВ «КРОНЕКС-УКРАЇНА» винагородами; ТОВ «КРОНЕКС-УКРАЇНА»виготовляє та реалізує продукцію майже на рівні середніх показників структури за асортиментом по Україні;

2. кваліфікація кадрів, що підтверджується наявністю та використанням сучасного технологічного обладнання, додержанням вимог чинного законодавства з виробництва, пакування, транспортування та термінів реалізації морозива;

3. система менеджменту (у т.ч. маркетингу) на підприємстві майже відповідає сучасним вимогам та тенденціям.

Можливість підтримання зазначених сильних позицій та їх посилення є фундаментальними для підприємства.

2) поле ST (слабкість та можливості):

1. географічне розташування фірми: Україна, Харківська область, м. Зміїв, Харківська область – це розгалужена система підприємницького сектору сходу України, регіон позитивної демографічної ситуації. Слабкістю підприємства є використання не в достатній мірі ємкості регіонального ринку через умови достатньо сильної конкуренції, насамперед з імпортованою продукцією;

2. інфраструктура: підприємством розвинуто як власну інфраструктуру (наявність магазинів фірменого продажу, власних транспортних засобів з постачання сировини та реалізації готової продукції), так і в повній мірі використовується інфраструктура регіону (розгалужена мережа банківсько-фінансових установ, транспортні артерії, торгова мережа). Однак, не зважаючи на те, що регіон є транспортною артерією національного масштабу, й що зазначене потенційно дає можливість виходу на зовнішні ринки, підприємством зазначена можливість не використовуються.

3) поле WO (сила та погрози):

1. ціна товарів: ТОВ «КРОНЕКС-УКРАЇНА» виробляє та реалізує як високоякісну та дорогою за вартістю продукцію, так і продукцію до менш вимогливого споживача й меншою за вартістю. В цьому полягає гнучка сильна позиція підприємства. Однак загрозою залишається можливість найближчих конкурентів до копіювання зазначеної стратегічної позиції, що, зрозуміло, вспромозі зменшити сегмент ринку, що займає ТОВ «КРОНЕКС-УКРАЇНА»;

2. прогресивність технології: ТОВ «КРОНЕКС-УКРАЇНА» використовується сучасне обладнання, що характеризується високою потужністю, енергоємністю, ресурсоємністю, забезпечує високі смакові характеристики, естетичний зовнішній вигляд як продукту, так і упаковки. Погрозою є моральний та фізичний знос устаткування, неможливість через цінові обмеження прискорення амортизування.

3. вік основних виробничих фондів: станом на кінець 2013 року знос основних фондів підприємства в середньому складав 30%. Нажаль, імпортоване обладнання має високу оновлюючу вартість й фактично відсутня можливість сподівань на ліквідуючи вартість;

4. сила конкуренції на «вході» й «виході»: погрозою є привабливість регіону для зовнішніх виробників, що підкріплюється розгалуженістю торгової мережі в регіоні. «Виходити» з даного сегменту ринку важко, оскільки перепрофілювання фактично неможливе.

4) поле WT (слабкість та погрози):

1. вартість ресурсів, які застосовує фірма: сучасний асортимент вимагає використання значної кількості високовартісних інгридіентів, зазначену слабкість позиції поглиблює погроза зменшення платоспроможності споживачів через зменшення підприємницької активності в регіоні, в тому числі й постачальників сировини, що в свою чергу через зменшення пропозиції призводить до зростання цін на ресурси.

Формулюючи шляхи покращення конкурентного статусу ТОВ «КРОНЕКС-УКРАЇНА», слід звертати увагу на збереження наступних ознак сили:

1. наявність реальних відмітних переваг;

2. послідовна або відмітна стратегія;

3. зростання бази споживачів і їх лояльності;

4. знаходження у фаворитній стратегічній групі;

5. концентрація на швидкорослих ринкових сегментах;

6. маркетингове мистецтво вище середнього;

7. технологічні і інноваційні здібності вище середнього.

4.3. Пропозиції щодо підвищення ефективності використання ресурсів на ТОВ «КРОНЕКС-УКРАЇНА»

Ресурсна будова суб’єкта господарювання показує наявність ресурсів на підприємстві, їх якість та потребу, виражає взаємозв’язок та ефективність використання в процесі підприємницької діяльності. Процес господарської діяльності завжди є результатом взаємодії відповідних ресурсів, а його ефективність забезпечується оптимальним їх поєднанням і використанням [27].

Одним з найважливіших інструментів при визначенні ефективності використання залученого капіталу може бути ефект фінансового левериджу. Цей механізм широко застосовується в західних країнах в умовах ринкової економіки але, зважаючи на низьку поінформованість вітчизняних економістів з ринковими інструментами управління, майже не використовується в практичній діяльності українських підприємств [3].

Наведемо формулу для розрахунку ефекту фінансового Левереджу (4.1).

(4.1)

де ЕФЛ – ефект фінансового левериджу, що полягає в прирості коефіцієнта рентабельності власного капіталу, %;

КВРа – коефіцієнт валової рентабельності активів, %;

ВК – середній розмір відсотків за кредит, що сплачуються підприємством за використання позикового капіталу, %;

ПК – середня сума позикового капіталу, що використовується підприємством;

ВК – середня сума власного капіталу підприємства.

Наведений алгоритм має три складові: податковий коректор, диференціал та плече фінансового левериджу.

Диференціал фінансового левериджу (КВРА – ПС) характеризує різницю між коефіцієнтом валової рентабельності активів і середнім розміром відсотка за кредит. Саме ця складова показує, чи приносять залучені кредити прибуток або збитки на власний капітал [15]. Розрахунок ефекту фінансового левериджу ТОВ «КРОНЕКС-Україна» наведено в таблиці 4.3.

Відповідно до таблиці 4.3 спостерігаємо, що протягом останніх трьох років ефект фінансового левериджу має додатне значення лише у 2011 та 2013 р. р., що характеризує задовільну кредитоспроможність підприємства. Протягом досліджуваного періоду постійно зростає позиковий капітал, що призводить до посилення дії фінансового левериджу.

Таблиця 4.3

Розрахунок ефекту фінансового левериджу ТОВ «КРОНЕКС-Україна»

Показник	2011	2012	2013
1	2	3	4
Валовий прибуток, тис. грн.	8721,50	0,00	3213,00
Середня вартість активів, тис. грн.	19700,00	24012,00	27030,00
Валова рентабельність активів, %	44,27	0,00	11,89
Ставка відсотка за кредит, що сплачується підприємством за використання залученого капіталу, %	14,00	14,50	16,00
Розмір власного капіталу, тис. грн.	3460,00	-974,00	-2315,00
Розмір позикового капіталу, тис. грн.	18660,00	26714,00	30471,00
Податковий коректор	0,75	0,77	0,81
Диференціал фінансового левериджу, %	30,27	-14,50	-4,11
Плече фінансового важеля	5,39	-27,43	-13,16
Ефект фінансового левериджу, %	122,44	306,22	43,85

Щоб отримати найбільший прибуток при використанні позикового капіталу, потрібно розглянути моделі співвідношення власних і залучених коштів на підприємстві. Для цього побудуємо сім оптимізаційних моделей на 2013 рік і відобразимо їх в таблиці 4.4.

Таблиця 4.4