Розділ 5. Охорона праці та безпека в надзвичайних ситуаціях

5.1. Аналіз санітарно-гігієнічних умов праці на підприємстві ТОВ «КРОНЕКС-Україна»

Охорона праці працюючих в умовах інтенсивного переозброєння виробництва на базі комплексної автоматизації і механізації може бути забезпечена лише при всебічному врахуванні можливостей людини в трудовому процесі.

Розвиток та вдосконалення техніки та технології, широке впровадження автоматичних систем управління, комплексної комп`ютеризації та роботизації виробничих процесів несуть із собою зміни у фаховій структурі праці. Професійна діяльність у багатьох випадках стає фізично легшою. Разом із тим збільшується напруженість праці, обумовлена значними витратами нервово-емоційної та розумової енергії.

У сучасних умовах вже не потрібна примітивна праця з використанням монотонних фізичних операцій, із шаблонною розумовою діяльністю. Збільшилась потреба у творчій висококваліфікованій праці.

Це висуває підвищені вимоги до створення безпечних, здорових умов праці на виробництві, удосконалення технологічних процесів, впровадження загальних заходів з охорони праці, посилення профілактики впливу на працюючих шкідливих та небезпечних виробничих факторів.

Від умов праці залежить здоровя і працездатність людини, його відношення до праці. Незадовільні умови різко знижують продуктивність праці, приводять до виникнення травм і професійних захворювань працюючих і службовців.

Робота на офісній техніці з погляду існування ризиків завдання шкоди здоров’ю користувачів. Нормативно-правові акти, що регулюють питання охорони праці під час користування офісною технікою:

1. Закон України «Про охорону праці» від 14.10.92 № 2694-ХІІ (в редакції від 26.11.02 № 229-ІV);

2. Закон України «Про відпустки» від 15.11.96 № 504/96-ВР;

3. Постанова КМУ від 17.11.97 № 1290 «Про затвердження списків виробництв, робіт, професій і посад працівників, робота яких пов’язана з підвищеним нервово-емоційним та інтелектуальним навантаженням або виконується в особливих природних географічних і геологічних умовах та умовах підвищеного ризику для здоров’я, що дає право на щорічну додаткову відпустку за особливий характер праці»;

4. Наказ Комітету по нагляду за охороною праці України від 10.02.99 № 21 «Про затвердження Правил охорони праці під час експлуатації електронно-обчислювальних машин»;

Накази Міністерства охорони здоров’я України:

1. «Про затвердження Гігієнічної класифікації праці за показниками шкідливості та небезпеки факторів виробничого середовища, важкості і напруженості трудового процесу» від 27.12.01 № 528;

2. «Про затвердження порядку проведення медичних оглядів працівників певних категорій» від 21.05.07 № 246;

3. Постанова Головного державного санітарного лікаря України від 10.12.98 № 7 «Про затвердження Державних санітарних правил і норм роботи з візуальними дисплейними терміналами електронно-обчислювальних машин ДСанПіН 3.3.2.007-98»;

4. Лист Міністерства праці та соціальної політики України від 12.03.07 № 40/13/133-07 «Про вимоги до режиму праці та відпочинку при роботі з ВДТ ЕОМ і ПЕОМ».

 Підприємство «КРОНЕкс-Україна» має виробничі приміщення з підвищеним рівнем шуму та поганим освітленням. Що стосується будівлі адміністративного відділу, то в ній рівень шуму та освітленість відповідає нормам.

Виробниче приміщення бухгалтерії має площу 25 кв. км. В кабінеті працює 4 чоловіка, включаючи студентів-практикантів. Робочі місця відповідають санітарним нормам, офісні меблі розміщені відповідно їх функціональному призначенню, їх кількість відповідає змісту й особливостям виконуваної роботи. У кабінеті наявні 2 персональні комп’ютери, 2 телефони, 1 принтер та 1 факс.. У адміністративному відділі застосовується водяна система опалення. У кабінеті наявний кондиціонер, штучна та природна вентиляція, природне та штучне освітлення.

Площа приміщення відповідає діючим нормативам, обладнання відповідає вимогам нормативно-технічної документації. Робоче місце обладнане новими комп’ютерами, які перебувають у гарному технічному стані. Технологічний процес відповідає вимогам стандартів безпеки і нормам охорони праці.

Оцінка ергономічних параметрів робочого місця практиканта:

1. конструкція робочих місць відповідає встановленим нормам;

2. офісної техніки на столі не має;

3. місце сидіння – зручне для роботи.

Аналіз роботи з офісною технікою:

1. при роботі з комп’ютером шкідливим є випромінювання моніторів;

2. лазерний принтер негативно впливає на якість повітря в приміщенні, принтер є джерелом пожежо- та електробезпеки, а при роботі з ним існує загроза термоопіків;

3. при роботі використовують мобільні телефони, щоє небезпечним через те, що вони є джерелом високочастотного електромагнітного випромінювання.

Аналіз організаційних умов праці:

1. на підприємстві наявний графік перерв.

Аналіз рівня шуму та вібрації:

1. джерела шуму: редуктора, насоси, сортувальне обладнання;

2. шум у виробничому приміщені перевищує нормативне значення на 11 децибел та складає 91 децибел. Тобто виробництво можна віднести до 3 класу шкідливих та небезпечних умов праці 2 ступеню;

3. рівень вібрації відповідає нормі.

Аналіз рівня освітлення робочого місця.

Розрахунок загального освітлення виконаємо за методом коефіцієнта використання світлового потоку за формулою:

, (5.1)

де

Е – норма освітленості [1], лк;

S – площа приміщення, м²;

К – коефіцієнт запасу, К = 1,3...1,5 (менші значення для ламп розжарювання, більші – для газорозрядних ламп);

Z – коефіцієнт нерівномірності освітлення змінюється в межах Z = 1,1...1,5 (у середньому 1,2),

ɳ – коефіцієнт використання освітлювальної установки (таблиця 1);

n – число ламп.

Для визначення коефіцієнта необхідно розрахувати індекс приміщення:

, (5.2)

де

a, b – відповідно довжина і ширина приміщення, м;

– висота розміщення світильника над освітлювальною поверхнею, м.

і = 5 * 5 /(3 * ( 5 + 5)) = 0,83

F = (2 * 25 * 1.3 * 1.2) / 0.83 * 3 = 78 / 2.49 = 3.33

Отже рівень освітлення робочого місця задовольняє нормі.

Аналіз і оцінка пожежної безпеки на підприємстві:

1. наявна служба пожежної безпеки;

2. протягом досліджуваного періоду сталася 1 пожеже, яка була викликана загорянням луків поблизу підприємства;

3. підприємство можна віднести до категорії підвищеної небезпеки так як на території багато легкозаймистих матеріалів;

4. підприємство огороджене вогнестійкими конструкціями (бетонними плитами);

5. наявні засоби пожежегасіння (наявність гідрантів, пожежного автомобіля, пожежні крани, вогнегасники);

6. наявний план евакуації з приміщення із будівлі на випадок пожежі.

Аналіз рівня травматизму та професійних захворювань на підприємстві.

Нещасних випадків та професійних захворювань на підприємстві протягом досліджуваного періоду не зафіксовано. Отже є недоцільним розрахунок показників стану виробничого травматизму та професійних захворювань.

Отже санітарно-гігієнічні умови праці на підприємстві відповідають стандартам або нормативним актам.

5.2. Техніка безпеки та пожежна безпека на підприємстві ТОВ «КРОНЕКС-Україна»

Аналіз і оцінка пожежної безпеки на підприємстві проводилась відповідно до вимог Закону України «Про пожежну безпеку» від 17.12.1993 № 3745-XII, Правил пожежної безпеки в Україні та іншими нормативними документами.

Згідно проведеного аналізу пожежної безпеки на підприємстві можна відзначити:

7. наявна служба пожежної безпеки;

8. протягом досліджуваного періоду сталася 1 пожеже, яка була викликана загорянням луків поблизу підприємства;

9. підприємство огороджене вогнестійкими конструкціями (бетонними плитами);

10. наявні засоби пожежегасіння (наявність гідрантів, пожежного автомобіля, пожежні крани, вогнегасники);

11. наявний план евакуації з приміщення із будівлі на випадок пожежі.

Ступінь вогнестійкості будинку визначається межами вогнестійкості його будівельних конструкцій і межами поширення вогню по цих конструкціях.

Межі вогнестійкості буді­вельних конструкцій встанов­лені не в годинах, а в хвилинах та нормуються за граничними станами конструкції з вогнес­тійкості за такими ознаками: втрати несучої здатності (К), цілісності (Е), теплоізолювальної здатності (І) — відповідно до ДСТУ Б В.1.1-4-98.

У Нормах залишено вісім ступенів (І, II, III, ІІІа, ІІІб, IV, ІУа, IV) вогнестійкості бу­динків. Так на підприємстві наявні протипожежні перешкоди (протипожежні стіни, перегородки та перекриття), плани евакуації, зарядки вогнегасників, протипожежне обладнання та інвентар відповідно до норм.

На підприємстві проводяться наступні протипожежні заходи:

1. систематичний контроль протипожежного стану виробничих приміщень відповідальними особами й органами контролю;

2. дотримання встановленого протипожежного режиму і правил пожежної безпеки в приміщеннях;

3. проведення протипожежних інструктажів і навчання робітників правилам пожежної безпеки;

4. дотримання правил технічної експлуатації систем вентиляції, освітлення, опалення, електричних мереж і електроустановок;

5. контроль стану засобів гасіння пожежі, пожежної сигналізації і засобів зв'язку.

6. дотримання протипожежних заходів при експлуатації і збереженні вогне - і вибухонебезпечних речовин і матеріалів;

7. стан шляхів евакуації, чергового і аварійного освітлень;

8. розміщення за нормами засобів гасіння пожежі, планів евакуації, бойового підрозділу на випадок пожежі;

9. обладнання приміщень знаками пожежної безпеки, наявність наочно-агітаційного матеріалу.

Вступний інструктаж проводиться зі всіма працівниками, прийнятими на роботу, незалежно від стажу роботи або посади. Вступний інструктаж проводить фахівець по охороні праці і начальник відділу. Запис про проведення вступного інструктажу робиться в спеціальному журналі ("Журнал реєстрації вступного інструктажу з питань охорони праці"), а також в документі про прийом працівника на роботу.

Первинний інструктаж проводиться на робочому місці до початку роботи з працівниками, прийнятими на роботу до установи банку а також з особами, які направляються до банку з метою стажування або проходження практики.

Повторний інструктаж проводиться на робочому місці зі всіма робітниками. Інструктаж проводиться з метою підвищення ефективності техніки безпеки.

Наслідком навчань та інструктажу із техніки безпеки є низький рівень виробничого травматизму.

Згідно з положенням Закону України «Про пожежну безпеку» (ст.4-7), існують правила пожежної безпеки, які є обов’язковими для виконання усіма центральними і місцевими органами державної влади, підприємствами, установами, організаціями (незалежно від виду діяльності і форм власності). Правила встановлюють загальні потреби пожежної безпеки, дія яких поширюється на підприємства, організації та інші об’єкти, а також жилі споруди, які експлуатуються, будуються, реконструюються, поширюються, за виключенням засобів, потреби до яких визначаються спеціальними нормативними документами. Забезпечуючи пожежну безпеку, потрібно також керуватися стандартами, нормами будівництва, правилами устройства електроустановок, нормами технологічного проектування та іншими нормативними актами, виходячи із сфери їх діяльності.

Пожежна безпека, згідно з правилами пожежної безпеки, повинна забезпечуватися шляхом проведення організаційних, технічних та інших заходів, направлених на попередження пожарів, забезпечення безпеки людей, зниження можливих майнових втрат та зменшення негативних екологічних наслідків на випадок їх виникнення, створення умов для швидкого визову пожарних підрозділів та успішного гасіння пожару.

Головні можливі причини виникнення пожежі у приміщенні відділу такі:

1. легкозаймисті матеріали, які використовуються у процесі виробництва (недотримання правил пожежної безпеки може призвести до їх займання);

2. несправна електропровідка;

3. використання саморобних електропобутових пристроїв (електронагрівачі, мікрохвильові печі);

4. попадання вологи на працюючі електроагрегати;

5. залишення без нагляду увімкнутих комп’ютерів, обчислювальної техніки та інших електроприладів.

Заходи, що направлені на попередження виникнення пожежі:

1. видання розпорядження по управлінню про призначення осіб, що відповідальні за:

1. пожежну безпеку приміщення відділів.

2. технічний стан та несправність первинних засобів пожежегасіння та засобів пожежного зв’язку та сигналізації.

3. порядок огляду та закриття приміщень після закінчення робочого дня.

4. щорічне проведення повторних протипожежних інструктажів.

2. розробка інструктажів стосовно заходів пожежної безпеки.

3. щорічне проведення занять за програмою пожежно-технічного мінімуму з особами, що відповідальні за пожежну безпеку.

Отже, підприємство можна віднести до категорії підвищеної небезпеки так як на території багато легкозаймистих матеріалів. забезпечення пожежної безпеки підприємств, установ, організацій покладається на їх керівника та уповноваженими керівниками осіб, якщо інше не передбачено відповідальним договором. Відповідальність за пожежну безпеку, виконання протипожежних заходів і додержання правил пожежної безпеки працівниками, правильне утримання пожежного інвентаря покладається на керівника фінансового управління.

5.3. Охорона навколишнього середовища на підприємстві ТОВ «КРОНЕКС-Україна»

Екологічна безпека і охорона навколишнього середовища проводиться шляхом екологічної паспортизації промислових підприємств, нормування і лімітування, внесення зборів за використання природних ресурсів і забруднення навколишнього природного середовища, здійснення екологічного контролю.

Так підприємство сплачує земельний податок, екологічний податок, плату за користування надрами, збір за спеціальне використання води.

Для цілей оподаткування платники плати за користування надрами для видобування корисних копалин здійснюють окремий (від інших видів операційної діяльності) бухгалтерський та податковий облік витрат та доходів за кожним видом мінеральної сировини за кожним об'єктом надр, на який надано спеціальний дозвіл.

Базою оподаткування є вартість обсягів видобутих у податковому (звітному) періоді корисних копалин (мінеральної сировини), яка окремо обчислюється для кожного виду корисної копалини (мінеральної сировини) для кожної ділянки надр на базових умовах поставки (склад готової продукції гірничодобувного підприємства).

Обсяг (кількість) відповідного виду видобутої корисної копалини (мінеральної сировини) визначається платником плати у журналі обліку видобутих корисних копалин самостійно відповідно до вимог затверджених платником схем руху видобутої корисної копалини (мінеральної сировини) на виробничих дільницях та місцях зберігання з урахуванням складу вихідної сировини, умов конкретного виробництва, особливостей технологічного процесу та вимог до кінцевої продукції та нормативних актів, що регламентують вимоги до відповідного виду товарної продукції гірничодобувних підприємств стосовно визначення якості сировини та кінцевого продукту, визначення вмісту основної та супутньої корисної копалини в лабораторіях, атестованих згідно з правилами уповноваження та атестації у державній метрологічній системі.

Податкові розрахунки з плати за користування надрами для видобування корисних копалин подаються платником, починаючи з календарного кварталу, а при видобуванні вуглеводневої сировини з календарного місяця, що настає за кварталом/місяцем, у якому такий платник отримав спеціальний дозвіл.

Об'єктом оподаткування збором є фактичний обсяг води, який використовують водокористувачі, з урахуванням обсягу втрат води в їх системах водопостачання. Водокористувачі самостійно обчислюють збір за спеціальне використання води.

Збір обчислюється виходячи з фактичних обсягів використаної води (підземної, поверхневої, отриманої від інших водокористувачів) водних об'єктів з урахуванням обсягу втрат води в їх системах водопостачання, встановлених у дозволі на спеціальне водокористування, лімітів використання води, ставок збору та коефіцієнтів.

Підприємство «КРОНЕкс-Україна» є платником збору за провадження деяких видів підприємницької діяльності, так як воно отримало торговий патент на виготовлення товарів з паперу та картону. Для підприємства встановлена щоквартальна плату за патент 564 грн.

Отже підприємство здійснює комплексні заходи згідно з законодавчо визначеними екологічними вимогами. Це означає, що воно є екологічно безпечним згідно законодавства. Але не можна ігнорувати шкідливий вплив підприємства на навколишнє середовище.