Питання для самоконтролю

1. Де і коли виникла система грейдів?

2. Що являє собою грейд?

3. Визначте передумови виникнення грейдування.

4. Якими сильними та слабкими сторонами характеризується система грейдування?

5. Визначте цілі грейдування.

6. Яких принципів слід дотримуватися в процесі грейдування посад?

7. Якими є правила ефективного використання системи грейдування?

8. Охарактеризуйте основні схеми формування системи грейдів.

9. Що являє собою процес здійснення грейдування?

10. Які етапи проходить процес впровадження системи грейдів?

11. Які методи оцінки складності праці Ви знаєте?

12. Що являє собою методика грейдування Watson Wyatt?

13. Охарактеризуйте метод профільних направляючих таблиць Едварда Н. Хея.

14. Які особливості має метод оцінки посад та грейдингу компанії «Кодак»?

15. Які цілі організації дозволяє реалізувати система грейдування?

Завдання до самостійної роботи

1. Опрацюйте теоретичний матеріал за темою, основні поняття і терміни.

2. Спроектуйте практичну ситуацію із використанням матеріалу теми. Обґрунтуйте її вирішення.

Термінологічний словник ключових понять

Грейдування – це групування посад за конкретними ознаками (визначення значимості посад, їх класифікація) з метою формування системи оплати праці на підприємстві (в організації).

Метод Watson Wyatt – метод грейдування, що відносить посади до певної категорії, а потім «зважує» їх за факторами та позиціонує посаду в «Карті грейдів» для точного визначення грейда.

Метод профільних направляючих таблиць Едварда Н. Хея – метод грейдування, згідно якого аналізується зміст кожної роботи по кожному фактору (технологія, рішення проблем, підзвітність), отримуючи чисельну оцінку.

Рекомендована література

[2, 3, 5, 10, 12, 14, 19, 21, 22, 23, 30, 33, 34, 36, 38]

ТЕМА 7. ОРГАНІЗАЦІЙНО-ЕКОНОМІЧНИЙ МЕХАНІЗМ УЗГОДЖЕННЯ ЗАРОБІТНОЇ ПЛАТИ З РЕЗУЛЬТАТИВНІСТЮ ПРАЦІ

План вивчення теми

1. Результативність та ефективність праці.

2. Механізм узгодження витрат і результатів праці.

Навчальні цілі

Ознайомитися із поняттями «результативність праці», «ефективність праці», «продуктивність праці»; розглянути методику розрахунку продуктивності та рентабельності праці; вивчити фактори впливу на результативність діяльності персоналу, а також порядок узгодження заробітної плати з результативністю праці.

Завдання та методичні рекомендації до вивчення теми

В процесі вивчення першого питання слід визначити сутність основних понять. Отже, результативність праці – кількісний показник результату діяльності персоналу підприємства. Ефективність праці — співвідношення між результативністю праці і величиною витрат (у тому числі ступенем раціонального використання ресурсів). Між витратами праці на створення одиниці продукції та ефективністю праці існує обернено пропорційна залежність. Взагалі виділяють три основних аспекту такого поняття ,як «ефективність»:

1. Співвідношення витрат та відповідних їм результатів.

2. Характеристика стану економічної системи або характеристика якості управління (ефективне або неефективне).

3. Міра наближення до оптимального стану економічної системи або вірогідність досягнення цілі.

Практичне значення має перший із цих аспектів. Він передбачає визначення показників продуктивності та рентабельності використання ресурсів, в даному випадку – ресурсів праці. Ефективність праці є багатоаспектною економічною категорією. Кожний з аспектів розкриває її окремі сутнісні сторони і виражається у категоріях: "продуктивність праці", "продуктивна сила праці", "якість праці", "інтенсивність праці" тощо.

Продуктивність праці як показник ефективності праці може розраховуватися на одиницю робочого часу або на одного працівника натуральним, вартісним або трудовим методом:

1. Натуральний метод - відношення обсягу виробленої продукції у натуральних одиницях (ВП) до середньооблікової чисельності персоналу аграрного підприємства (Чоб.), або на кількість затраченого часу в нормо-годинах. Виражається в тоннах або тисячах тонн на одного робітника:

Пп(нат) = ВП/Чоб. (2.9)

або в тоннах (тис.тонн) на одиницю часу (година, місяць, рік):

Пп(нат) = ВП/Теф, (2.10)

де Теф. – затрати робочого часу.

Натуральні показники точно і наочно відображають дійсний стан підприємства, проте мають суттєвий недолік: можуть застосовуватися тільки для однорідної продукції.

2. Вартісний – відношення виручки від реалізації сільськогосподарської продукції (ВР) середньооблікової чисельності працівників (Чоб.), або відпрацьованій ними кількості людино-днів, людино-годин тощо (Теф). Виражається в тис.грн. на одного працівника, або в тис.грн. на годину, місяць, рік тощо:

Пп(варт) = ВР/Чоб. (2.11)

Пп(варт) = ВР/Теф (2.12)

Особливої уваги потребує визначення продуктивності праці шляхом відношення обсягу валової продукції до середньооблікової чисельності персоналу (Чоб.) та відношення валового доходу (ВД) до середньооблікової чисельності працівників:

Пп(варт) = ВП/Чоб. (2.13)

Пп(варт) = ВД/Чоб. (2.14)

Вартісні показники на сучасному етапі відіграють велику роль в усіх аспектах економічного життя. Вони є універсальними, тому що надають можливість порівнювати продуктивність праці при виробництві різних видів продукції.

3. Трудовий – характеризує витрати часу (Теф) на виробництво або реалізацію одиниці сільськогосподарської продукції (ВП) або на 1 грн. вартості продукції, тобто визначає трудомісткість продукції. Виражається в людино-годинах на одиницю продукції (послуг):

Т = Теф/ВП (2.15)

Т = Чоб./ВП (2.16)

Це — обернені показники продуктивності праці, які називають технологічною трудомісткістю продукції. Недоліком трудових методів виміру трудомісткості продукції є те, що вимірюється лише кількість праці, в той час як якість не береться до уваги.

Між показниками річної та погодинної (денної) продуктивності праці існує залежність, яку можна показати формулою:

Пп(р) = Пп(г) * Іп, (2.17)

де Пп(р) — річна продуктивність праці;

Пп(г) — погодинна (денна) продуктивність праці;

Іп — інтенсивність праці (кількість відпрацьованих одним середньорічним працівником людино-годин (людино-днів) за рік).

Рентабельність праці (рентабельність витрат на оплату праці або рентабельність сумарних витрат на персонал) доцільно розраховувати:

Rп = (D – Z) / Z, (2.18)

а також з урахуванням амортизації:

Rп = (D – Z – A) / Z, (2.19)

де D – додана вартість (цінність);

Z – витрати на персонал;

А – амортизація.

Використовуючи показник доданої цінності, продуктивність праці являє собою:

Пп = D / Z. (2.20)

Враховуючи співвідношення між цими показниками, отримуємо залежність між величинами продуктивності та рентабельності:

Rп = (D – Z – A) / Z = (D / Z) – 1 – (А / Z ) = Пп – 1 – (А / Z) (2.21)

Щодо другого питання – тут слід згадати один із принципів оплати праці: забезпечення випереджаючих темпів зростання продуктивності праці у порівнянні з темпами підвищення зарплати (оплата праці повинна враховувати економічні можливості підприємства; неухильне зростання заробітної плати може бути забезпечене лише на основі випереджаючих темпів зростання продуктивності).

Продуктивність праці певною мірою визначається діючою системою заробітної плати. В свою чергу зарплата, як соціально-економічна категорія, з одного боку, є основним джерелом грошових доходів працівника, і тому її величина характеризує рівень добробуту всіх членів суспільства. З іншого боку, її раціональна побудова мотивує працівників до підвищення продуктивності праці.