Розрахунок базових коефіцієнтів продуктивності за системою Імпрошейр

Показники	Значення
1. Робітники основного виробництва, осіб на виробництві А на виробництві Б	20 8 12
2. Робітники допоміжного виробництва, осіб	10
3. Час, відпрацьований кожним робітником, годин	40
4. Обсяг виготовленої продукції, шт. продукції А продукції Б	140 80 60
5. Нормо-години (п.3/п.4)*п.1: продукт А продукт Б	(40 / 80) * 8 = 4 (40/60)*12 = 8
6. Сумарні нормо-години (п.5*п.4): продукт А продукт Б	4 * 80 = 320 8 * 60 = 480
7. Разом, годин (по продукції А і Б)	800
8. Базові коефіцієнти продуктивності (БКП) (п.1+п.2) * п.3 / п.7	(20+10) * 40 / 800 = 1,5

Приклад розрахунку премій за системою Імпрошейр:

якщо обсяг виробництва продукту

А – 1000 одиниць,

Б – 500 одиниць,

БКП – 1,5,

фактично відпрацьовані години (сумарні) – 950 годин,

то премія розраховується як кількість нормо-годин на одиницю продукції, помножена на кількість продукції та на базовий коефіцієнт продуктивності:

1) для персоналу А = 4 * 1000 * 1,5 = 6000

2) для персоналу Б = 8 * 500 * 1,5 = 6000

3) нормативні години = 1200

4) Зекономлені години = Норматив – факт = 1200-950 = 250 год.

5) Преміальні години = Зекономлені години * 0,5 = 250 * 0,5 = 125 год.

6) Премія = преміальні години / фактично відпрацьовані години = (125 / 950) * 100 = 13,2 %

Щодо вивчення другого питання теми слід зазначити, що участь у власності сприяє заінтересованості працівників у підвищенні ефективності діяльності підприємств, зміцненні його фінансового стану, оновленні виробництва і реалізується здебільшого через надання працівникам акцій «свого» підприємства.

Основні форми співучасті у власності:

1. Премії у вигляді акцій, в тому числі привілейованих акцій.

2. Кредити або накопичувальні системи для придбання акцій або матеріальної власності свого підприємства.

3. Встановлення партнерських відносин різних видів.

4. Створення нових дочірніх організацій в межах базового підприємства.

Розширення кола співвласників особливо ефективним є в тому разі, коли мотив співучасті у власності застосовується у сукупності із участю в прибутках, формуючи єдиний мотиваційний комплекс.

Ефект зростання мотивації виникає лише по досягненню певної мінімальної долі капіталу. Так, для невеликих і середніх компаній - це 10-15 % капіталу. Для крупних компаній цей відсоток може бути меншим, оскільки в даному випадку найбільш значимим показником є вартість пакету акцій.

Однією з форм співучасті у власності є передача акційної власності засновникам нових фірм або відділень базової компанії. Підприємство таким чином намагається перешкоджати звільненню висококваліфікованих і талановитих кадрів. Цей вид стимулювання орієнтований на персонал високої кваліфікації, що потребує подальшої самореалізації.

Участь персоналу у власності підприємства і є одним з факторів розвитку сучасної мотивації праці. Володіння акціями своєї організації пом'якшує наслідки відчуження працівника від власності, сприяє досягненню економічного і фінансового успіху організації, підвищенню конкурентоспроможності на ринку.