Питання для самоконтролю

1. Яким чином здійснюється розподіл прибутку підприємства?

2. Що являє собою участь працівників у прибутках?

3. Від яких факторів залежать заохочувальні виплати з прибутків?

4. У яких формах здійснюється участь працівників у прибутках?

5. Охарактеризуйте основні системи участі персоналу в прибутках.

6. Визначте особливості розрахунку преміальних виплат за системою Скенлона.

7. Що являє собою система Ракера?

8. В чому особливості системи Імпрошейр?

9. Які принципи визначають ефективність застосування систем участі працівників у прибутках?

10. Що являє собою участь персоналу у власності підприємства?

11. Охарактеризуйте форми співучасті працівників у власності підприємства.

12. Визначте сильні та слабкі сторони участі персоналу в акціонерному капіталі.

Завдання до самостійної роботи

1. Опрацюйте теоретичний матеріал за темою, основні поняття і терміни.

2. Спроектуйте практичну ситуацію із використанням матеріалу теми. Обґрунтуйте її вирішення.

Термінологічний словник ключових понять

Розподіл прибутку - це відрахування до бюджету і використання його за статтями на підприємстві.

Участь працівників у прибутках – це спосіб мотивації праці, за якого певна частина прибутку розподіляється між працівниками організації або підприємства.

Чиста продукція (додана вартість) - це різниця між ринковою вартістю виробленої продукції і вартістю сировини, матеріалів та послуг, використаних для її виробництва.

Базовий коефіцієнт продуктивності - кількість людино-годин робочого часу, необхідного для виробництва одиниці продукції.

Рекомендована література

[1, 2, 3, 5, 6, 7 , 10, 11, 12, 17, 21, 22, 23, 27, 28, 31, 34, 36]

ТЕМА 12. ОСОБЛИВОСТІ МОТИВАЦІЇ ПРАЦІВНИКІВ ОКРЕМИХ ПРОФЕСІЙНИХ ГРУП ЗА РІЗНИХ ЕКОНОМІЧНИХ УМОВ

План вивчення теми

1. Диференціація оплати праці.

2. Особливості мотивації основних категорій персоналу в сучасних умовах.

Навчальні цілі

Вивчити ключові аспекти диференціації оплати праці за формами, умовами праці, інтенсивністю та відповідальністю робіт; ознайомитися із сучасними особливостями мотивації основних категорій персоналу підприємства.

Завдання та методичні рекомендації до вивчення теми

Щодо першого питання – слід відзначити, що основою диференціації мотиваційної політики підприємства, зокрема щодо питань оплати праці, виступає тарифна система. Як показує практика, підприємства можуть використовувати диференціацію тарифних ставок першого розряду за трьома основними ознаками:

1) за формами оплати праці (тарифні ставки для погодинників і для відрядників);

2) за окремими професійними групами (для верстатників, працівників, що працюють на конвеєрі, тощо);

3) за умовами праці (тарифні ставки для робіт із нормальними умовами, з тяжкими і шкідливими, з особливо тяжкими і шкідливими);

4) з огляду інтенсивності та відповідальності робіт.

Нині застосування тарифної системи не є обов'язковим для всіх суб'єктів господарювання, воно, скоріше, має рекомендаційний характер, але слід відзначити, що використання тарифної системи залишається бажаним, оскільки вона найбільш об'єктивно забезпечує реалізацію принципу однакової оплати за однакову роботу, диференціацію заробітної плати залежно від складності, якості праці та рівня кваліфікації працівників.

Розрахунок ставки 1 -го розряду відбувається в такому порядку:

1. Розраховується мінімальна погодинна тарифна ставка для по годинників, які працюють у нормальних умовах, діленням прийнятої мінімальної місячної тарифної ставки для цього підприємства на встановлену середньомісячну тривалість робочого часу. Остання встановлюється законом. Наприклад, за мінімальної місячної заробітної плати 1218 грн. і місячного фонду робочого часу 176 год. (40-годинний робочий тиждень) погодинна тарифна ставка погодинникам становитиме 6,92 грн.

2. Здійснюється вертикальна диференціація ставок 1-го розряду згідно з умовами диференціації оплати між погодинниками і відрядниками та диференціації ставок за видами робіт. Припустімо, що на підприємстві здійснюються три види робіт, причому перший вид - роботи найбільш тяжкі й відповідальні, тарифні ставки в них на 24% перевищуватимуть тарифні ставки третього виду робіт, а другий вид - середні за складністю роботи, що перевищують тарифні ставки першого виду робіт на 10%. Для всіх видів робіт передбачено, що відрядники тарифікуються на 7% вище порівняно з погодинниками.

В процесі вивчення другого питання теми особливу увагу слід звернути на те, що працівники підприємства, які становлять окрему категорію персоналу (керівники, професіонали, фахівці, технічні службовці, робітники) мають відмінності у потребах, і, відповідно у мотиваційній політиці. Наприклад, для промислово-виробничого персоналу провідним мотивом до праці є матеріальний, в той час як для управлінського персоналу – нематеріальні мотиви.