4. Методи оцінювання санаційної спроможності підприємства

З метою визначення санаційної спроможності розглядають такі питання: аналіз фінансово-господарської діяльності підприємства; визначають причини кризи, її глибину та можливості подолання; здійснюється експертиза наявності санаційної концепції; проводиться оцінка ризиків при здійсненні санаційної концепції; складається висновок про доцільність санації чи ліквідації підприємства.

Після визначення санаційної спроможності підприємства, проводить планування санації фінансових, виробничих, трудових ресурсів підприємства. План санації може складатися із вступу та чотирьох розділів. Вступ висвітлює організаційну структуру, сфери діяльності та історичну довідку.

Санаційний аудит є найважливішою складовою процедури санації та відіграє вирішальну роль у мобілізації підприємством фінансових ресурсів. Він полягає в перевірці повноти, достовірності та ефективності поданої санаційної концепції. Під час санаційного аудиту використовуються різноманітні методи й інструменти. До головних належать такі:

• опитування (анкетування) співробітників;

• факторний аналіз відхилень;

• аналіз сильних і слабких сторін (СОФТ-аналіз);

• розробка сценаріїв;

• портфельний аналіз;

• метод ланцюгових підстановок;

• нуль-базис бюджетування;

• вартісний аналіз;

• трендовий аналіз.

Як бачимо, методи санаційного аудиту загалом збігаються з методами контролінгу.

Питання для самоконтролю

1. Сутність санаційної спроможності.

2. Діагностика фінансового стану підприємства.

3. Методика визначення санаційної спроможності підприємства.

4. Методи проведення санаційного аудиту.

Завдання до самостійної роботи

1.Вивчити теоретичний матеріал відповідно до програми навчальної дисципліни.

2. Засвоїти основні поняття і терміни щодо суті фінансової санації та банкрутства підприємства.

3.Вивчити законодавчі та інструктивні документи.

4. Здійснити огляд періодичної та наукової літератури.

5. Підготуватись до практичного заняття.

Термінологічний словник ключових понять

Добровільна ліквідація підприємства-боржника - це процедура ліквідації неспроможного підприємства, яка здійснюється поза судовими органами на підставі рішення власників або угоди, укладеної між власниками відповідного підприємства та кредиторами і під контролем кредиторів.

Додатковий капітал - це сума приросту майна підприємства, яка виникла в результаті переоцінювання (індексації), безоплатно одержаних мате­ріальних цінностей та від емісійного доходу. Згідно з національними стандартами бухгалтерського обліку додатковий капітал поділяється на «Додатковий вкладений капітал» та «Ін­ший додатковий капітал».

Кредитор - юридична або фізична особа, яка має підтверджені належними документами грошові вимоги до боржника, у тому числі вимоги з виплати заробітної плати, зі сплати податків та інших обов’язкових платежів.

Метод затрат - метод оцінювання вартості майна підприємства, який ґрунтується на визначенні відновної вартості активів, тобто передбачає оцінювання вартості майна з використанням інформації про вартість його відтворення в існуючому вигляді в цінах на момент оцінювання.

Мирова угода - це процедура досягнення домовленості між боржником і кредиторами щодо пролонгації стро­ків сплати належних кредиторам платежів або щодо зменшення суми боргів. Мирова угода між боржником і кредиторами може бути укладена на будь-якому етапі провадження справи про банкрутство. Вона укладається в письмовій формі і підлягає затвердженню арбітражним судом.

Мораторій на задоволення вимог кредиторів - зупинення виконання боржником грошових зобов’язань і зобов’язань щодо сплати податків і зборів (обов’язкових платежів), строк виконання яких настав до дня введення мораторію, та зупинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов’язань і зобов’язань щодо сплати податків і зборів (обо­в’язкових платежів), застосованих до прийняття рішення про введення мораторію.

Реєстр вимог кредиторів - список, до якого розпорядник майна включає визнані боржником або арбітражним судом грошові вимоги кредиторів. Реєстр вимог має містити всі визнані судом вимоги кредиторів; відомості про кожного кредитора; розмір вимог за грошовими зобов’язаннями чи зобов’язаннями щодо сплати податків і зборів за кожним кредитором; черговість задоволення кожної вимоги. Реєстр затверджується арбітражним судом на попередньому засіданні.

Спрощена процедура банкрутства - альтернативна до діючого порядку процедура банкрутства підприємства, яка передбачає примусове створення на базі майна банкрута відкритого акціонерного товариства з подальшим продажем акцій на відкритих торгах. Кошти, одержані від продажу акцій новоствореного акціонерного товариства, спрямовуються на задоволення вимог кредиторів відповідно до встановленої законодавством черговості. Ця процедура була передбачена Указом президента України в 1998 році, але не знайшла поширення у практиці провадження справ про банкрутство.

Фінансова санація - покриття поточних збитків та усунення причин їх виникнення, поновлення або збереження ліквідності й платоспроможності підприємств, скорочення всіх видів заборгованості, поліпшення струк­тури оборотного капіталу та формування фондів фінансових ресурсів, необхідних для проведення санаційних заходів виробничо-технічного ха­рактеру.