Література

Основна література:

[1]; [2]; [5]; [21]; [28]; [29]; [41]; [42]; [43]; [44]; [47]; ]; [48]; [49]; [50]; [51]; [52]; [53]; [54]; [58]; [59]; [60]; [64]; [65]; [67]; [68]; [70]; [74]; [76]

Додаткова література

[2]; [3]; [4]; [6]; [8]; [12]; [13]; [14]; [15]

ТЕМА 2. ОЦІНЮВАННЯ САНАЦІЙНОЇ СПРОМОЖНОСТІ ПІДПРИЄМСТВА

План вивчення теми

1. Санаційна діагностика підприємств.

2. Поняття, завдання і види санаційних стратегій.

3. Економічний зміст санаційної спроможності.

4. Методи оцінювання санаційної спроможності підприємства.

Навчальні цілі

В результаті вивчення матеріалу за даною темою студент повинен оволодіти компетенціями: фундаментальними проблемами теорії та практики визначення санаційної спроможності підприємства; особливостями здійснення санаційного аудиту на підприємстві; здатністю визначати форми та необхідні передумови фінансування санаційних заходів; умінням визначати необхідність та рівень державної фінансової підтримки санації підприємств.

Завдання та методичні рекомендації до самостійної роботи

1. Санаційна діагностика підприємств

Головним критерієм прийняття рішення щодо санації чи ліквідації підприємства є його санаційна спроможність. Водночас кінцевою метою фінансової санації суб’єкта господарювання є забезпечення його життєдіяльності в довгостроковому періоді. Отже, санаційна спроможність визначається здатністю підприємства до виживання.

Санаційна спроможність — це наявність у підприємства, що перебуває у фінансовій кризі, фінансових, організаційно-техніч­них та правових можливостей, які визначають його здатність до успішного проведення фінансової санації. До загальних передумов санаційної спроможності відносять наявність у підприємства ефективної санаційної концепції та потенціалу для майбутньої успішної діяльності, а саме:

а) стійких позицій на ринку та реальних можливостей збільшення обсягів реалізації;

б) конкурентних переваг;

в) виробничого та кадрового потенціалу;

г) реальної та дієвої санаційної концепції.

Процес збирання та систематизації даних щодо стратегічного стану підприємства є набагато складнішим, ніж збирання інформації щодо його актуального стану.

Відбиті в санаційній концепції вихідні дані про оперативний (фактичний) та стратегічний стан підприємства оцінюються у процесі поглибленого аналізу його фінансово-господарського стану. При цьому послідовно вирішуються такі завдання:

1. аналізується виробничо-господарська діяльність;

2. аналізується фінансовий стан підприємства;

3. досліджується ситуація, в якій перебуває підприємство на ринку факторів виробництва та збуту готової продукції.

Аналіз виробничо-господарської діяльності. Важливим елементом санаційного аудиту є аналіз виробничо-господарської діяльності підприємства щодо відповідності фактичного стану тим даним, які відбиті в плані санації. У процесі аналізу виявляються також сильні та слабкі сторони виробничої сфери підприємства з метою виробити рекомендації щодо їх мобілізації чи усунення.

Аналізуючи виробничо-господарську діяльність, аудитор виконує таку роботу.

1. Вивчає загальну виробничу структуру підприємства.

2. Оцінює рівень існуючої технології виробництва.

3. Аналізує витрати на виробництво.

4. Аналізує рух основних фондів та амортизаційних відрахувань.

5. Оцінює показники праці.

6. Аудит фінансової сфери підприємства.

Аналізуючи фінансовий стан підприємства, що перебуває у кризі, можна скористатися Методикою проведення поглибленого аналізу фінансово-господарського стану неплатоспроможних підприємств та Методикою інтегрального оцінювання інвестиційної привабливості підприємств та організацій, які затверджено Агентством з питань запобігання банкрутству підприємств, а також Положенням про порядок проведення санації державних підприємств, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів Ук­раїни від 8 лютого 1994 року.