Модуль I. Основи теорії бухгалтерського обліку

Види калькуляцій

нормативна		кошторисна		планова		фактична

Рис. 4.1.3. Види калькуляцій

правильної вартісної оцінки майна підприємства, і, навпаки, застосування реальної оцінки витрат, що використані на будь-який об’єкт, необхідна передумова правильного обчислення його собівартості.

У темі розглядалися два елементи методу бухгалтерського обліку — оцінка та калькуляція.

Визначено суть і значення оцінки та вартості у бухгалтерському обліку, їх види. З’ясовано, що називається собівартістю, об’єктом калькулювання, методом калькулювання, статтею калькуляції та калькуляційним листом.

Розглянуто поняття фактичної собівартості здійсненого господарського факту та наголошено, що собівартість у вигляді витрат безпосередньо впливає на фінансовий результат діяльності і ефективність господарювання кожного підприємства та організації.

4.2. Питання для самопідготовки і самоконтролю

Питання та завдання для самостійної роботи студентів

Завдання 10 (для самостійної роботи). Скласти планову калькуляцію з виготовлення готової продукції (таблиця 4.2).

144

Тема 4. Оцінювання та калькуляція

Таблиця 4.2

Планова калькуляція виробництва томатів консервованих

	№		За нормами на 1 у.б.		Сума,
		Показники	Кількість	Сума на
	з/п				грн
				одиницю
	1	Сировина і матеріали
	2	Купівельні напівфабрикати
		та комплектуючі вироби
	3	Основна заробітна плата
	4	Відрахування на соціальне
		страхування
	5	Витрати на утримання та
		експлуатацію устаткування
	6	Загальновиробничі витрати
	7	Виробнича собівартість
	8	Планова рентабельність
	9	Ціна реалізації

Умова завдання

На консервному підприємстві планується виготовлення томатів консервованих (3 л) у кількості 30 тис. умовних банок. Основними статтями калькуляції є:

—витрати сировини і допоміжних матеріалів, у т.ч.: томати — 1,5 кг по ціні 1,20 грн; перець — 0,1 кг по ціні 1,00 грн; часник — 0,1 кг по ціні 4,00 грн; спеції на суму 0,45 грн; вартість скляної банки 3 л — 0,80 грн; вартість кришки 0,20 грн;

—заробітна плата робітників виробництва нараховується виходячи з обсягів виробленої продукції та технологічних етапів обробки сировини і матеріалів. Відповідно до норм за виготовлення 1000 у.б. томатів консервованих заробітна плата складає 35 грн;

—витрати за нормами на експлуатацію машин та обладнання на одиницю готової продукції становлять 0,10 грн;

—загальновиробничі витрати складають 1600,00 грн;

—рівень рентабельності 25 %.

145

Модуль I. Основи теорії бухгалтерського обліку

4.3. Тематика індивідуальних завдань

Завдання 11 (для індивідуальної роботи). Визначити первісну вартість придбаних основних засобів; фактичну собівартість придбаних матеріалів; фактичну собівартість виготовленої готової продукції та одиниці продукції. Скласти калькуляцію виробничої собівартості виготовленої продукції.

Умова завдання

1.Підприємство придбало виробниче обладнання вартістю 14800 грн, крім того, ПДВ. Витрати з доставки обладнання — 360 грн, крім того, ПДВ; витрати на встановлення обладнання — 200 грн;

Об’єкт основних засобів введено в експлуатацію за первісною вартістю — ?

2.На підприємство надійшли матеріали, які призначені для виробництва — 12000 грн, крім того, ПДВ; перераховано автотранспортному підприємству за доставку матеріалів — 420 грн, крім того, ПДВ, і нараховано заробітну плату працівникам за розвантаження матеріалів — 200 грн; здійснені нарахування на заробітну плату, на соціальні заходи згідно з чинним законодавством — 76 грн. Матеріали оприбутковано на складі.

3.У ІІІ кварталі п.р. на підприємстві:

—відпущені зі складу та використані на виробництво готової продукції сировина і матеріали за купівельними цінами — 12000 грн; ТЗВ, що припадають на списані у виробництво матеріали — 1500 грн;

—нараховано заробітну плату основним робітникам виробництва — 3000 грн;

—здійснені нарахування на заробітну плату на соціальні заходи згідно з чинним законодавством — 1141 грн;

—нараховано амортизацію виробничого обладнання — 569 грн;

—списано, згідно з розрахунком, загальновиробничі витрати на собівартість виробленої готової продукції — 2500 грн;

—надійшла на склад і оприбуткована готова продукція (3 тис.

одиниць) за обліковими цінами на суму 21000 грн.

Витрати за планом: сировина і матеріали — 11000 грн; заробітна плата основним робітникам — 3100 грн; нарахування на заробітну плату та на соціальні заходи — 1179 грн; амортизація виробничого обладнання — 570 грн; загальновиробничі витрати — 2000 грн; випуск продукції — 2900 одиниць.

146

Тема 4. Оцінювання та калькуляція

Теми рефератів

1.Проблеми оцінки активів, капіталу і зобов’язань

2.Склад статей калькуляції торговельного підприємства

3.Склад статей калькуляції промислового підприємства (за видами виробництва).

4.Склад статей калькуляції підприємств, які виконують роботи та надають послуги (за видами діяльності).

Інформаційні джерела: 1, 2, 3, 4, 11, 12, 14, 21, 22

4.4. Термінологічний словник

Оцінювання — це процес визначення вартості об’єктів обліку у грошовому вимірнику.

Оцінка — це спосіб вираження в єдиному узагальненому грошовому вимірнику об’єктів бухгалтерського обліку (господарських засобів, джерел їх формування та господарських процесів).

Таксування — це переведення натурального (кількісного) вимірника в грошовий.

Реальність (адекватність) оцінки — це відображення у грошовому вимірнику дійсної величини господарських засобів.

Фактична (історична — англомовна редакція) собівартість —

це оцінка активів підприємства виходячи з витрат на їх виробництво та придбання, які визнаються первісною вартістю.

Єдність оцінки — це її незмінність і однаковість протягом тривалого часу на підприємствах усіх форм власності.

Вартість — це властивість, якою наділений господарський об’єкт (в економіці) з огляду на те, що він повинен задовольняти потреби.

Методика оцінки — це вибір вартості, за якою необхідно оцінювати кожний окремий об’єкт обліку.

Первісна вартість — це вид оцінки, що застосовується для всіх об’єктів обліку та якою визначається фактична (історична) собівартість активів, що включає суму всіх витрат, пов’язаних із придбанням (виготовленням) активів і доведенням їх до придатного для використання стану — ціна придбання (купівельна ціна) або собівартість виготовлення, витрати на доставку, налагодження, установку, страхування ризиків доставки, розвантажувальні роботи.

147

Модуль I. Основи теорії бухгалтерського обліку

Вимірник у бухгалтерському обліку — це одиниця виміру об’єктів обліку.

Вимірювання — це привласнення числових значень об’єктам і подіям за визначеними параметрами.

Калькулювання — це спосіб визначення собівартості одиниці продукції, робіт, послуг, що включає групування витрат, розмежування витрат між об’єктами калькулювання та визначення собівартості окремих виробів (робіт, послуг).

Калькуляція — це перелік витрат у розрізі статей на одиницю продукції (робіт, послуг).

Об’єкти калькулювання — це окремі види продукції, робіт, послуг.

Калькуляційні одиниці — це кількісний вимірник об’єкта калькулювання.

Стаття калькуляції — це певний вид витрат, що утворює собівартість.

Мале підприємство — підприємства будь-якої форми власності та галузі, в яких середньооблікова чисельність працюючих за звітний (фінансовий) рік не перевищує п’ятдесяти осіб, а обсяг валового доходу від реалізації продукції (робіт, послуг) за цей період не перевищує суми, еквівалентної п’ятистам тисячам євро за середньорічним курсом Національного банку України щодо гривні.

Велике підприємство — підприємства будь-якої форми власності та галузі, в яких середньооблікова чисельність працюючих за звітний (фінансовий) рік перевищує тисячу осіб, а обсяг валового доходу від реалізації продукції (робіт, послуг) за цей період перевищує суму, еквівалентну п’яти мільйонам євро за середньорічним курсом Національного банку України щодо гривні.

Середні підприємства — всі інші підприємства, що не належать до малих та великих.

Економічний елемент витрат — сукупність економічно однорідних витрат.

Прямі витрати — це витрати, які можуть бути віднесені безпосередньо до певного об’єкта витрат економічно можливим шляхом.

Прямі виробничі витрати — це прямі витрати, що виникли на етапі виробництва і які складаються з прямих матеріальних витрат, прямих витрат на заробітну плату та інших прямих витрат.

148

Тема 4. Оцінювання та калькуляція

Прямі змінні витрати — це витрати, абсолютна величина яких зростає із збільшенням обсягу випуску продукції і зменшується з його зниженням (наприклад, витрати на сировину, матеріали, технологічне паливо і енергію, оплату праці за відрядними розцінками з відрахуваннями від неї на соціальні заходи тощо).

Прямі постійні витрати — це витрати, абсолютна величина яких істотно не змінюється у зв’язку із збільшенням (зменшенням) випуску продукції.

Непрямі витрати — це витрати, які не можуть бути віднесені безпосередньо до певного об’єкта витрат економічно можливим шляхом.

Загальновиробничі витрати — це непрямі витрати, що виникли на етапі виробництва, пов’язані з його організацією і управлінням та які підлягають розподілу між видами виготовленої продукції й включаються до виробничої собівартості у межах виконання нормальної виробничої потужності за звітний період.

Витрати періоду — це витрати, що виникають при обслуговуванні та управлінні підприємством в цілому (адміністративні (загальногосподарські) витрати), при реалізації продукції (витрати на збут) та інші операційні витрати. Вони не включаються у виробничу собівартість, не потребують розподілу між видами продукції, а в повній сумі списуються на фінансові результати як частина витрат операційної діяльності підприємства за звітний період.

Собівартість — це грошовий вираз безпосередніх поточних витрат підприємства, пов’язаних з виробництвом та реалізацією продукції (товарів, робіт, послуг) в цілому по підприємству та частина витрат, необхідна для оцінки вартості певного об’єкта калькулювання.

Собівартість об’єкта обліку — ціна придбання цього об’єкта або ціна його виробництва.

Метод калькулювання (метод визначення собівартості) — це спосіб обчислення собівартості конкретного виду продукції (робіт послуг) залежно від визначених підприємством особливостей технологічного процесу, обліку та управління.

Позамовний метод калькулювання — це метод, при якому об’єктом калькулювання є окреме індивідуальне замовлення, окремий контракт або партія продукції.

Попроцесний (попередільний) метод калькулювання — це метод, при якому об’єктом калькулювання є конкретний виробничий процес, який складається із окремих переділів (фаз, стадій).

149

Модуль I. Основи теорії бухгалтерського обліку

Однопередільний виробничий процес — це процес, який складається з однієї технологічної стадії.

Багатопередільний виробничий процес — це процес, який складається з декількох (більше ніж одна) технологічних стадій.

Нормативний метод калькулювання — це метод, при якому підставою для визначення фактичної собівартості є нормативна калькуляція.

Калькуляційний лист — це відображений у вигляді документа перелік витрат у розрізі статей на одиницю продукції (робіт, послуг).

Нормативна калькуляція — це задокументований перелік витрат, який складається на початку року на кожний вид продукції, робіт і послуг на підставі затверджених норм на витрати сировини, матеріалів, оплати праці та інших витрат у розрізі статей калькуляції.

Кошторисна калькуляція — це задокументований перелік витрат, який складається за умови відсутності норм витрачання ресурсів при проектуванні нових виробництв і нових виробів.

Планова калькуляція — це перелік витрат, відображений документально, який складається у разі потреби на початку звітного періоду на кожний вид продукції та в цілому по підприємству, виходячи з діючих на початок періоду нормативів, кошторисів та запланованих обсягів виробництва у розрізі статей калькуляції.

Фактична (звітна) калькуляція — це перелік витрат, відображений документально, який складається по закінченні звітного періоду на кожний вид продукції та в цілому по підприємству, виходячи з фактичних витрат на основі документів у розрізі статей планової калькуляції.

150