- •Хмельницький - 2003 Пояснювальна записка
- •Тематичний план
- •Тема 1. Політична економія як фундаментальна суспільна наука
- •Питання 2
- •Питання 3
- •Самостійна робота
- •Завдання
- •Література
- •Тема 2. Виробництво і його основні чинники
- •Питання 2
- •Семінарське заняття
- •Самостійна робота
- •Основні риси виробництва
- •Основні моменти процесу праці
- •Виробництво
- •Фактори виробництва
- •Ефективність виробництва
- •Показники економічної ефективності
- •Показники соціальної ефективності виробництва
- •2.3. Незайнятість ресурсів і перспективи економічного зростання
- •Тема 5. Відносини власності в економічному житті суспільства
- •Література
- •Питання 1
- •Питання 3
- •Семінарське заняття
- •Кооперативна власність
- •Самостійна робота
- •У скороченому вигляді ця формула має вираз
- •Завдання
- •Література
- •Тема 6. Товарне виробництво і товарно-грошові відносини
- •Література
- •Питання 1
- •Р Натуральне виробництво iзниця мiж натуральним I товарним виробництвом
- •Еволюцiя товарного виробництва
- •Питання 2
- •Рiзниця мiж конкретною I абстрактною працею
- •Питання 3
- •Різниця між золотими і паперовими грішма
- •Різниця між паперовими і кредитними грішми
- •Семінарське заняття Закон вартості та його функції. Теорії вартості. Теорії грошей. Закон грошового обігу.
- •Самостійна робота
- •Завдання
- •Тема 7. Загальні основи ринку
- •Література
- •Ринок виконує такі функції:
- •Питання 3
- •Самостійна робота
- •Завдання
- •Література
- •Тема 8. Суб’єкти ринкової економіки. Підприємництво.
- •Література
- •Питання 1
- •Одноосібні володіння – це підприємство, власником якого є одна особа або сім’я. Ця форма має такі переваги:
- •Питання 2
- •Питання 4
- •Семінарське заняття
- •Тема 9. Капіталістична економіка як вища форма ринкової економіки
- •1. Процес зародження капіталізму як принципово нової економічної формації.
- •Література
- •Економічна теорія: Політекономія /За ред Базилевича в.Д. – к.: Знання – Прес, 2001.
- •Питання 1
- •Питання 2
- •Питання 3
- •Семінарське заняття
- •Самостійна робота
- •Завдання
- •Література
- •Тема 10. Перехідна економіка та її закономірності
- •Література
- •Питання 1
- •Питання 2
- •Питання 3
- •Самостійна робота
- •Завдання
- •Література
- •Тема 11. Роль держави в ринковій економіці
- •Питання 2
- •Питання 3
- •Семінарське заняття
- •Самостійна робота
- •Завдання
- •Тема 12. Суспільний продукт і його форми. Національний дохід
- •Література:
- •Розширене відтворення
- •Тема 13. Економічне зростання і його чинники
- •Питання 1
- •Питання 3
- •Семінарське заняття
- •Тема 14. Розподіл національного доходу. Споживання, заощадження і добробут людини
- •Література
- •Економічна теорія: Політекономія / За ред. Базилевича в.Д. – к.: Знання – Прес, 2001.
- •Основи економічної теорії /За ред. Чухна а.А. – к.: Вища школа, 2001.
- •Панчишин с.М. Макроекономіка: Навчальний посібник. – к.: Либідь, 2002.
- •Питання 3
- •Семінарське заняття
- •Функція споживання
- •Функція заощадження
- •Самостійна робота
- •Завдання
- •Література
- •Тема 15. Міжнародна економіка та її роль у зростанні добробуту людської спільноти світу
- •Література
- •Питання 1
- •Питання 3
- •Семінарське заняття
- •Самостійна робота
- •Завдання
- •Література
Семінарське заняття
Державна власність. Кооперативна власність. Корпоративна форма власності. Необхідність різноманітних форм власності.
Державна власність
В цивілізованих країнах на сучасному етапі збільшується частка державної власності. Це — форма капіталістичної власності на засоби виробництва, за якої володарем їх виступає капіталістична держава.
Державна власність, крім виробничих підприємств та інфраструктури, включає рухоме й нерухоме майно, необхідне для функціонування адміністрації, армії, поліції; фонди соціальної інфраструктури — освіти, соціального забезпечення, охорони здоров'я тощо; засоби державно-кредитної системи.
Як показує досвід капіталістичних держав, є дві основні причини, що викликають необхідність державного підприємництва:
по-перше, намагання ліквідувати слабкі ланки в структурі національної економіки. Наприклад, після Другої світової війни найслабшими ланками англійської економіки були транспорт і енергетика. Вони вимагали великих капіталовкладень з тривалим строком обороту коштів, що робило їх малопривабливими для приватного капіталу. Націоналізувавши ці галузі, держава взяла на себе всі обов'язки щодо їх технічного переозброєння і розвитку;
по-друге, бажання прискорити науково-технічний прогрес. Розробка і створення дослідних зразків машин і технологічних ліній стали справою дорогою і ризикованою, тому фірми не завжди наважуються вкладати кошти в ті напрями наукових досліджень, успіх і вигідність яких не гарантовані. Держава, виступаючи ініціатором технічного прогресу, бере на себе величезні затрати, пов'язані з ризиком втрати вкладених капіталів. Так, наприклад, була створена атомна промисловість у США, Великобританії, Франції. Сучасна розвинута країна є крупним власником.
Кооперативна власність
Поряд з державною широкого розвитку набула також кооперативна форма власності. Це — колективна власність кооперативів, що виникають на грунті добровільного усуспільнення їхніми членами всіх або частини належних їм засобів виробництва, а також грошових внесків (паїв). Спочатку кооперативні підприємства виступали у формі споживчих і постачально-збутових. Вони будувалися на основі пайових внесків. Вперше споживчий кооператив був створений в Англії в 1844 р. Основними його принципами були: торгівля лише доброякісними товарами; продаж товарів за готівковий розрахунок за середніми цінами; розподіл прибутку між членами пропорційно їхнім закупкам; поступове нагромадження паю, що оплачується незначним процентом; рівність голосів незалежно від придбаних паїв.
Закупівельно-збутові кооперативи — це об'єднання дрібних товаровиробників. Вони ставили за мету організувати вигідніший збут продукції членів кооперації, спільну закупку сировини і знарядь виробництва, а також предметів особистого споживання.
Пізніше створюється широка мережа кооперативних підприємств. Їх сьогодні можна кваліфікувати як кооперацію виробничу, житлову, кредитну, споживчу, промислову, збутову, сільськогосподарську, постачальну.
Кооперативні форми діяльності — невід'ємна частина господарського життя більшості країн. За деякими оцінками, сьогодні в усьому світі діє близько 1 млн кооперативних організацій понад 120 видів, які об'єднують приблизно 600 млн чоловік.
Найміцніші економічні позиції в кооперативній сфері діяльності капіталістичних країн належать сільськогосподарським кооперативам, тобто самодіяльним організаціям фермерів, які об'єднуються для спільного виробництва і переробки сільськогосподарської продукції або для забезпечення економічних потреб їхніх індивідуальних господарств. Так, у середині 80-х років у країнах Європейського Економічного Співтовариства (ЄЕС, з першого листопада 1993р. – Європейський Союз) на фермерські кооперативи припадала більш як половина сумарного обороту кооперативного сектора економіки.
Сьогодні в країнах Скандинавії кооперативи реалізують на внутрішніх і зовнішніх ринках до 80%, а в Японії — понад 90% товарної продукції аграрного сектора. В Нідерландах цей показник дорівнює 60—65%, у ФРН, Франції та Іспанії — 50 —52, у США, Великобританії, Італії і Бельгії — 30%. Важливою діяльністю кооперативів є виробниче постачання фермерських господарств. Так, на закупівельно-постачальні кооперативи у країнах ЄС припадає приблизно 50 % обсягу поставок товаровиробникам необхідних їм засобів виробництва. У таких країнах, як Норвегія, Фінляндія, Швеція, цей показник дорівнює приблизно 60%, а в США — 26%.
Звичайно, кооперативам нелегко вести виробничу діяльність, конкуруючи з монополіями. Однак за багаторічну свою історію вони змогли вкорінитися, створити розгалужену систему з міцною матеріально-технічною базою, розвинутою інфраструктурою і стійкими виробничими зв'язками.
Корпоративна форма
Серед різних форм капіталістичної власності особлива роль належить корпоративній формі. Фактично всі крупні корпорації будуються на акціонерних засадах. Акціонерний капітал виник ще в період капіталізму вільної конкуренції. Вже тоді розміри окремих капіталів виявилися недостатніми для створення таких крупних підприємств, як залізниці, канали, морські порти, гігантські заводи, електростанції тощо. Тому капіталісти стали об'єднувати свої капітали шляхом створення акціонерних товариств.
Акціонерне товариство — це одна з організаційних форм капіталістичного підприємства, створеного шляхом об'єднання індивідуальних капіталів, а також залучення коштів різних верств населення, що купили акції цього товариства.
Акція являє собою цінний папір, свідоцтво про вкладення певного паю в капітал акціонерного товариства. Доход, що виплачується за акцію, називається дивідендом, а ціна, за якою акція продається, — курсом акцій. Останній не залежить від номінальної ціни акції. Його можна визначити за такою формулою:
дивіденд
курс акцій = ------------------------------------------------- х 100 %
норма банківського відсотка
Різниця між нормою дивіденда і нормою позичкового відсотка використовується засновниками акціонерних товариств для привласнення прибутку.
Управляють акціонерним товариством ті, хто володіє контрольним пакетом акцій. Це — така кількість акцій, яка забезпечує більшість голосів на зборах акціонерів (приблизно 20— 25% всіх акцій товариства).
Інколи випускаються акції, що мають 5—10 голосів кожна. Таких акцій можна мати 2—5%, щоб володіти контрольним пакетом.
Акціонерні підприємства — дещо інша форма капіталістичної власності порівняно з індивідуальною Вона значною мірою передбачає демократизацію капіталу. Звичайно, влада фінансового капіталу тут не зменшується, а навпаки, зростає. За допомогою «системи участі» (через володіння контрольним пакетом акцій різних компаній) крупні фінансові групи одержують можливість контролювати діяльність багатьох фірм і компаній.
Однак важливо й інше. Останнім часом значно зростає частка робітників в акціонерному капіталі. І це не випадково. Розрахунки, проведені в середині 80х років спеціалістами адміністрації штату Нью-Йорк, показують, що ті компанії, де частина акціонерного капіталу належить працівникам, у середньому щонайменше в 1,5 раза прибутковіші за звичайні. Тому в США активно реалізуються плани участі робітників у власності компанії, їхня мета — створити спеціальний фінансовий механізм купівлі робітниками акціонерного капіталу компаній.
Частина акціонерних підприємств перетворюється в справді народні підприємства. В США є чимало прикладів викупу підприємств робітниками з метою попередження втрати робочих місць. Сьогодні в США 9% промислових підприємств передано робітникам, вони виробляють 10—12% загального обсягу продукції.
Таким чином, сучасна капіталістична власність стала державною, кооперативною, акціонерною, народною.