Питання 3

Політична економія виконує такі функції:

- практичну. Ця функція зводиться до наукового обгрунтування економічної політики держави, розробки рекомендацій щодо застосування принципів і методів раціонального господарювання. Економічна політика - це цілісна система заходів держави, спрямованих на розвиток національної економіки в інтересах усіх соціальних груп суспільства. Політекономія всебічно обґрунтовує необхідність і шляхи вдосконалення прогресивних форм власності, які найбільше відповідають інтересам людини і суспільства, розробляє наукові основи управління господарською практикою, обґрунтовує нові організаційно-господарські форми, знаходить найбільш адекватні форми вирішення економічних суперечностей, найбільш раціональні шляхи виходу з економічної кризи, оптимальні напрямки переходу від командно-адміністративної до ринкової економіки, вивчає досвід світового розвитку, запозичує найбільш прогресивні економічні форми розвитку світової стабілізації;

- пізнавальну. Ця функція реалізується через дослідження сутності економічних явищ і процесів. Розкриваючи суть економічних законів, категорій, форми їх вияву, суперечності, механізм дії, політекономія збагачує знання людей, розширює науковий світогляд, сприяє науковому передбаченню економічного розвитку суспільства;

- світоглядну. Ця функція заключається в тому, що політекономія виробляє новий тип економічного мислення, формує світогляд людини;

- методологічну. Суть її в тому, що політекономія являється теоретичною базою для інших економічних наук, оскільки розкриває основоположні базові поняття, економічні закони, принципи господарювання, які реалізуються в усіх сферах людської діяльності;

- виховну. Її реалізація полягає у формуванні у громадян економічної культури, логіки сучасного економічного мислення, які забезпечують цілісне уявлення про функціонування економіки на національному і загальносвітовому рівнях і дають їм можливість виробити грамотну господарську поведінку в умовах ринкової системи. Змістом цієї функції є формування економічної психології кожної людини.

В політекономії використовуються різні методи. Термін метод походить від грецького слова methodas, яке буквально означає шлях пізнання, вчення, теорія. Стосовно політекономії метод - це шлях пізнання системи економічних відносин у їх взаємодії з розвитком продуктивних сил. В політекономії застосовуються як загальнонаукові так і специфічні методи, зокрема:

діалектичний метод - це метод, який розкриває всі економічні явища і процеси в розвитку, в динаміці. Цей метод базується на використанні законів і принципів філософії і включає різні елементи:

• філософські принципи (розвитку, відображення, суперечності, детермінізму, об'єктивності);

• філософські закони (заперечення заперечення, єдності і боротьби протилежностей, переходу кількісних змін в якісні);

• категорії філософії (зміст і форма, кількість і якість);

- метод наукової абстракції - це метод, який полягає в поглибленному пізнанні реальних економічних процесів шляхом виділення найбільш істотних, суттєвих сторін економічних явищ чи процесів. Результатом застосування методу наукової абстракції є формування понять, обгрунтування економічних категорій;

- метод аналізу і синтезу - це метод, який застосовується в єдності двох його складових. При аналізі об”єкт дослідження розчленовується на частини, кожна з яких вивчається окремо. При синтезі відбувається поєднання розрізнених раніше частин і сторін у єдине ціле з врахуванням взаємозв'язків між ними;

- метод індукції і дедукції - це метод пізнання від окремого до загального і від загального до конкретного. Цей метод забезпечує діалектичний зв”язок одиничного, особливого і всезагального;

• історичний і логічний метод - це вивчення економічних явищ і процесів у єдності. Історичний метод вивчає явища і процеси у тій історичній послідовності, в якій вони виникали, змінювалися один за одним у житті. Логічний метод досліджує економічні процеси в їхній логічній послідовності, прямуючи від простого до складного;

• економіко-математичний метод - це дослідження кількісної залежності, визначення аспектів сутності речового змісту і якісної сторони економічних явищ;

- метод економічного моделювання - це формалізований опис економічних явищ і процесів, структура якого абстрактно відтворює реальну картину економічного життя. Економічна модель дає можливість глибше дослідити основні риси і закономірності розвитку реального об"єкта пізнання.

- метод економічного експерименту - це метод, за допомогою якого штучно відтворюються економічні процеси з метою вивчення їх за оптимально сприятливих умов. Економічний експеримент дає змогу на практиці перевірити обгрунтованість наукових гіпотез і рекомендацій.

Всі ці методи використовуються в комплексі і дають можливість глибоко пізнавати економічні явища і процеси.

Семінарське заняття

Матеріальне виробництво - основа життя людського суспільства. Власність і виробничі відносини. Обгрунтування системного визначення предмета політичної економії.

В основі розвитку людського суспільства лежить матеріальне виробництво. Адже для того, щоб жити, людина повинна мати матеріальні блага, які вона повинна виробити. В процесі створення благ людина взаємодіє з природою, видозмінює природу, пристосовує природу до задоволення своїх потреб. Така взаємодія означає процес праці, який включає такі моменти:

• праця людини;

• предмети праці;

• засоби праці.

Праця - це свідома, цілеспрямована діяльність людей, в процесі якої видозмінюється природа, і досягається певна мета.

В процесі еволюції економічної системи, зокрема переходу до автоматизованого виробництва, категорії "предмети праці" і "засоби праці" наповнюються новим змістом. Предметом праці стає інформація, а засобом - способи її зберігання і передачі. Процес праці є органічною єдністю трьох моментів, але вирішальна роль в ньому належить людині. Праця - це процес виробництва. Праця можлива при наявності продуктивних сил і виробничих відносин.

. Продуктивні сили в цій єдності є визначальними, складають речовий зміст виробництва, виробничі відносини виражають його суспільну форму. Розвиваючись більш динамічно, продуктивні сили поступово вступають в протиріччя з виробничими відносинами. Виробничі відносини менш активні, вони в рамках певного суспільного способу виробництва пристосовуються до рівня і характеру розвитку продуктивних сил, що знаходить своє вираження в еволюції форм власності. Предметом вивчення політекономії є вивчення економічних відносин в їх взаємодії з продуктивними силами. Кожна нова форма власності тимчасово і частково вирішує протиріччя між продуктивними силами і виробничими відносинами.