Розширене відтворення

I	4000c+400∆c	+	1000v+100∆v+500m	=	6000
II	1500c+100∆c	+	750v+50∆v+600m	=	3000

Суспільний продукт складається з постійного капіталу (с) і змінного (v) та додаткової вартості (m).

Показники, вміщені у прямокутники, мають бути реалізовані шляхом обміну між I і II підрозділом.

Пропорції обміну:

IIс = I (v+m) – при простому відтворенні.

II (c+∆c) = I (v+∆v+m) – при розширеному відтворенні.

Обмін продукцією, який на схемі не вміщений в прямокутники, відбувається в середині кожного з двох підрозділів. В умовах розширеного відтворення частина додаткової вартості витрачається на придбання додаткових засобів виробництва і робочої сили. Така основна умова нагромадження.

На думку Маркса відтворення буде забезпечуватися лише тоді, коли будуть здійснені додаткові непродуктивні витрати тими, у кого в процесі реалізації ССП зосереджуються інші частини сукупного доходу, тобто прибуток і рента.

Отже, головними ідеями в теорії реалізації ССП Маркса є:

1. встановлення пропорцій між двома підрозділами;

2. обмін продуктами праці в межах підрозділу та між підрозділами суспільного виробництва має сприяти відшкодуванню спожитих факторів виробництва в натуральному чи вартісному виразі;

3. за простого відтворення всі обмінювані частини мають бути тотожними;

4. при розширеному відтворенні, яке відбувається через нагромадження, суспільство створює більше засобів виробництва, ніж потрібно для заміщення зношених. Різниця визначається розмірами нагромадження, тобто нормою нагромадження.

3. Модель Леонтьєва. Леонтьєв вперше склав міжгалузевий баланс. Міжгалузевий баланс – це розгорнута схема балансів суспільного продукту. У ньому детально розшифровуються основні народногосподарські пропорції розвитку окремих галузей. Такий баланс дає змогу визначити основні макроекономічні показники і народногосподарські пропорції: співвідношення між виробництвом, споживанням і нагромадженням суспільного продукту; між виробництвом, основними доходами і трудовими ресурсами; між двома підрозділами суспільного виробництва; між соціальними системами і групами населення в процесі відтворення доходів. Головним завданням балансу є забезпечення збалансованості обсягу і структури суспільних потреб з обсягом і структурою виробництва. Міжгалузевий баланс розроблюється у вигляді таблиці, що дає змогу здійснювати взаємозв’язок економічних показників. Основними показниками є: баланси суспільного продукту, національного доходу, основних фондів, трудових ресурсів, ринку праці, національного багатства, міжгалузевий баланс виробництва, розподілу продукції, матеріальні та фінансові баланси і розрахунки. Конкретним змістом міжгалузевого балансу є економічні показники, які характеризують розширене відтворення. Міжгалузевий баланс представляє собою систему рівнянь, для якої складається матриця коефіцієнтів прямих затрат. Шляхом математичних перетворень формується матриця коефіцієнтів повних затрат. Шляхом множення матриці коефіцієнтів повних затрат на матрицю кінцевого продукту розраховується обсяг виробництва продукції по самій галузі. В зв’язку з розвитком ринкових відносин в Україні виникла потреба переходу до розробки звітного міжгалузевого балансу за методикою системи національних рахунків (СНР).СНР розглядає економіку як єдине ціле без проведення відмінностей між виробництвом матеріальних благ і діяльністю по наданню послуг.

Для розробки міжгалузевого балансу використовуються:

- коефіцієнти прямих затрат – середньогалузеві нормативи витрат матеріальних ресурсів на виробництво одиниці певного виду продукції. За допомогою цих коефіцієнтів визначаються матеріальні затрати за галузями економіки.

- коефіцієнти повних затрат – характеризуються затрати на виробництво одиниці кінцевого продукту по всій лінії споріднених галузей. Ці коефіцієнти використовуються для розрахунків валової продукції по кожній галузі шляхом множення на обсяг кінцевого продукту.

Взаємозалежність між секторами економіки описується системою лінійних рівнянь, що виражають баланс між сукупними затратами і агрегованим випуском іншого продукту, що виробляється і використовується протягом певного часу.Технологічна структура економічної системи представлена матрицею технологічних коефіцієнтів "затрати - випуск" всіх її секторів. Для кращого розуміння суті аналізу Леонтьєв дає спрощений варіант таблиці міжгалузевого балансу:

сектор 1 - сільське господарство з сукупним річним продуктом в 100 бушелів пшениці;

сектор 2 - промисловість, що випускає 50 ярдів тканини;

сектор 3 - сектор домашніх господарств, що пропонує 300 людино-років праці.

Спрощена таблиця міжгалузевого балансу З-х секторної економіки:

	Сільське господарство	Промисло-вість	Домогос-подарство	Загаль-ний випуск
Сільське господарствоо	25	20	55	100 бушелів зерна
Промис-ловість	14	6	ЗО	50 ярдів тканини
Домогос-подарство	80	180	40	300 людино-років праці

З даних таблиці видно, що 9 чисел (3х3) характеризують міжгалузеві потоки: з 100 бушелів продовольчих продуктів ( сектор 1) 25 бушелів використовується самими сільськогосподарськими виробниками, 20 - ідуть в вигляді виробничих ресурсів у промисловість ( сектор 2), 55-у домогосподарства ( сектор 3) на споживання. За таким же принципом розподіляється продукція промисловості: з 50 виготовлених ярдів тканини 6 використовується всередині самої галузі; 14 - в сільськогосподарському секторі; ЗО - в домогосподарстві. Домогосподарство використовує для своїх потреб 40 людино-років, сільському господарству -пропонує 80, а промисловості - 180. Розглянемо значення цифр по горизонталі. Щоб виробити 100 бушелів зерна, сільське господарство споживає 25 бушелів зерна, 14 ярдів продукції промисловості, 80 людино-років затрат праці. Для виробництва 50 ярдів тканини промисловий сектор використовує 20 бушелів сільськогосподарського кінцевого продукту, 6 ярдів промислового продукту, 180 людино-років праці. Домогосподарство використовує для споживання 55 бушелів сільськогосподарських продуктів , ЗО ярдів промислових товарів, 40 людино-років безпосередніх затрат в середині сектора.

Роль моделі "затрати - витрати" в тому, що вона розкриває рівень виробництва в кожній галузі, показує зв'язок з відповідними рівнями виробництва в інших галузях економіки, показує просторове розміщення виробничих одиниць по території та рівень споживання різних товарів і послуг. Оскільки всі рівні вписані в єдину матрицю, модель "затрати - випуск" є універсальною, що дозволяє повністю врахувати техніко-технологічну залежність між кількістю і якістю випуску корисного кінцевого продукту і шкідливого продукту, що теж є невід'ємною частиною виробничого процесу. Модель Леонтьєва доказує той факт, що якщо країна прагне забезпечити певний рівень споживання благ, то вона повинна завчасно підрахувати ту додаткову плату, яка потрібна для забезпечення комфорту і культури споживання, усвідомлюючи безповоротність виробництва шкідливих кінцевих продуктів.

Завдання

1. Опрацювати питання, рекомендовані для самостійного вивчення.

2. Дати письмову відповідь на запитання:

2.1. Розкрийте зміст суспільного відтворювального процесу Кене?

2.2. Як, згідно з теорією К.Маркса, відбувається реалізація сукупного суспільного продукту при простому відтворенні?

2.3. Як здійснюється розширене відтворення виробництва?

2.4. Чим відрізняється теорія К.Маркса від теорії Ф.Кене?

2.5. В чому суть матриці міжгалузевого балансу В.Леонтьєва?

2.6. Яке значення для економіки України має модель "затрати-випуск"?

Література

1. Леонтьев В.В. Межотраслевая экономика.-М.,1997.

2.Основи економічної теорії: Політекономічний аспект./За редакцією Климка Г.П., Нестеренка В.П. – К., 1998.

3.Устиян И. Анализ Леонтьевым затрат и результатов.-Экономист.-№4.-1999.-Ст.61-68.

3.Юхименко П.І. Історія економічних учень: Навчальний посібник. –К.,2000.