Тема 2. Гастроезофагеальна рефлюксна хвороба. Функціональна диспепсія. Хронічні гастрити

5 год. ауд.

Мета. Навчитися діагностувати гастроезофагеальну рефлюксну хворобу (ГЕРХ), призначати обстеження та лікування. Навчитися діагностувати функціональну диспепсію, проводити диференційну діагностику та знати основні принципи лікування. Навчитися розпізнавати основні клінічні симптоми хронічних гастритів, призначати необхідні обстеження, засвоїти основні принципи лікування.

І рівень. Вихідні знання. Стор. 4-5.

ІІ рівень. Теоретична підготовка до заняття.

Форма перевірки: тестовий контроль, усне чи письмове опитування

Контрольні питання

1. Дати визначення ГЕРХ з наведенням причин та факторів, які сприяють її розвитку.

2. Пояснити, на яких ознаках базується класифікація ГЕРХ.

3. Описати клінічні ознаки ГЕРХ . Описати її позастравохідні прояви.

4. Описати ендоскопічну картину при ГЕРХ.

5. Пояснити поняття „езофагіт” та „стравохід Баррета”.

6. Описати хвороби, з якими треба диференціювати ГЕРХ.

7. Сформулювати основні принципи лікування ГЕРХ.

8. Описати первинну та вторинну профілактику ГЕРХ.

9. Дати визначення поняття „функціональна диспепсія”.

10. Навести класифікацію функціональної диспепсії.

11. Сформулювати і обґрунтувати клініко-діагностичні критерії шлункової диспепсії.

12. Сформулювати і обґрунтувати клініко-діагностичні критерії кишкової диспепсії.

13. Описати діагностичні можливості езофагогастродуоденоскопії для діагностики функціональної диспепсії.

14. Сформулювати основні принципи лікування та профілактики функціональної диспепсії.

15. Описати етіологію і патогенез хронічних гастритів.

16. Пояснити, на яких ознаках базується сучасна класифікація хронічних гастритів. Навести сучасну класифікацію.

17. Описати клінічні ознаки гіпо- та гіперсекреторної функції шлунка.

18. Описати діагностичні критерії хронічного гастриту типу А, В і С.

19. Описати діагностичні можливості фіброгастроскопії та ретгеноскопії для діагностики хронічного гастриту.

20. Описати діагностичну цінність біопсії слизової шлунка для діагностики хронічного гастриту.

21. Описати методи виявлення інфікованості Helicobacter pylori.

22. Сформулювати основні принципи медикаментозного та немедикаментозного лікування хронічних гастритів.

ІІІ-ІV рівні. Робота з хворим. Аналіз результатів обстеження та лікування.

Форма перевірки: протокол обстеження, усне чи письмове опитування, вирішення ситуаційних задач.

1. Оглянути пацієнтів з ГЕРХ та з функціональною диспепсією, хронічним гастритом, оформити протоколи огляду.

2. Сформулювати і обґрунтувати попередній діагноз конкретних пацієнтів.

3. Скласти і обґрунтувати план обстеження конкретних пацієнтів.

4. Сформулювати і обґрунтувати клінічний діагноз конкретних пацієнтів.

5. Скласти і обґрунтувати план лікування конкретних хворих.

Практичні навички: стор. 5-10.

V рівень. Форма перевірки: клінічна історія хвороби, реферат, доповідь.

На основі проаналізованих періодичних медичних видань, електронних медичних наукових джерел інформації написати реферат (зробити доповідь): Сучасні медикаментозні засоби в лікуванні ГЕРХ”.

Змоделювати клінічну задачу за діагнозом: Хронічний автоімунний атрофічний дифузний гастрит, фаза загострення. В₁₂-дефіцитна анемія (скарги, анамнез, фізикальне обстеження, обґрунтування попереднього діагнозу, лабораторні та інструментальні обстеження, обґрунтування плану лікування з дозами необхідних медикаментів).

На основі проаналізованих періодичних медичних видань, електронних медичних наукових джерел інформації написати реферат (зробити доповідь):

• Нові рекомендації для лікування гелікобактерної інфекції − Маастрихт 2005

• Сучасні препарати для замісної терапії при лікуванні атрофічного гастриту.

Домашня самопідготовка до заняття: скласти таблицю диференційної діагностики шлункової та кишкової диспепсії, виписати рецепти на мотиліум, ранітидін, альмагель. Скласти таблицю диференційної діагностики між гастритами А, В і С. Виписати рецепти на амоксицилін, кларитроміцин, метронідазол, омепразол.