Контрольні запитання.

1. Що таке руховий апарат людини та які функції виконують його елементи?

2. Яке значення в роботі рухового апарату мають різні рухові одиниці?

3. У чому виявляються особливості використання різних рухових ланок при використанні рухів?

4. Поясніть суть фізіологічного закону середніх навантажень?

5. Як взаємопов’язані м’язова сила і м’язова витривалість працівника?

6. Обґрунтуйте фізіологічну відмінність між статичною та динамічною роботою.

7. Який вплив справляє НТП на зміст роботи і м'язові навантаження?

8. Що таке робоча поза та які критерії визначають її раціональність?

9. Назвіть переваги і недоліки основних робочих поз.

10. Що таке робоче місце та які фізіологічні вимоги лежать в основі його організації і планування?

11. Назвіть фізіологічні вимоги до раціоналізації трудових процесів і операцій.

12. Як класифікуються трудові рухи та які фізіологічні принципи їх раціоналізації?

Література

3.1. Бермштейн Н.А. О ловкости и её развитии. – М.: Физкультура и спорт, 1991. - 288 с.

3.2. Доскин В.А., Лаврентьева Н.А, Ритмы жизни. – М.: Медицина, 1991. - 176 с.

3.3 Крушельницька Я.В. Фізіологія і психологія праці: Навч. посібник для сам ост. вивч. висц. – К.: КНЕУ, 2002 – 182 с.

3.4. Муромцева А.О. Модуль 1. «Закономірності динаміки фізіологічних функції людини в процесі праці.» - О.: ОДЕУ, ротапринт, 2004. – 55 с.

3.5. Сандуленко М.Е., Перепельчук Т.В. Методические указания по изучению курса «Рационализация трудовых процессов.» - Одесса, ОГЭУ 2003. – 4 с.

3.6.Тимош І.М. Основи фізіології та психології праці : Навч. посібник. – Тернопіль: Економічна думка, 1999. - 168 с.

3.7.Фельденкрайз М. Осознание через движение. – М.: Автор. Издания. – 191 с.

3.8. Физиология и психология труда: Учебное пособие под ред. В.В. Адамчука. – М.: Экономическое образование, 1992

3.9. Ужечов Г. Биоритмы на каждый день. – М.: «Гранд Фонд», 1997. – 608 с.

Тема 4. Фізіологічні реакції організму людини на трудові навантаження та умови праці

4.1 Поняття про адаптацію та фізіологічні резерви організму людини.

4.2 Енергетика трудової діяльності.

4.3 Закономірності функціонування дихальної системи людини у процесі праці.

4.4 Реакції серцево-судинної системи працівника та трудові навантаження.

4.5 Терморегуляція організму людини в процесі праці.

4.6 Особливості відновлювальних процесів в організмі працівника після роботи.

Література: (4.1 – 4.7)

4.1. Поняття про адаптацію та фізіологічні резерви людини

Організм працівника разом з виробничим середовищем складає єдине ціле.

Організм має своє внутрішнє середовище і зовнішнє.

Зовнішнє середовище підтримує життєдіяльність організму, забезпечуючи його киснем, їжею, необхідними для поповнення енергії.

Характерною особливістю внутрішнього середовища організму є його відносна постійність. Нормальний стан внутрішнього середовища характеризують фізіологічні константи: температура тіла, артеріальний тиск крові, концентрація у крові цукру та інші.

Функції організму можуть нормально здійснюватись лише тоді, коли умови зовнішнього повністю відповідають його потребам.

Якщо умови зовнішнього середовища змінюються, то на протидію їм, організм спрямує спеціальні механізми, які зберігають постійність внутрішнього середовища в межах визначених фізіологічними законами. Це механізми адаптації.

Адаптація людини до праці має активний характер.

Пристосування організму працівника до умов виробничого середовища і трудових навантажень забезпечується його резервами. Розмір резервів окремої функції - це різниця між максимально можливим рівнем і рівнем у стані відносного фізіологічного спокою. Організм людини має морфологічні, фізіологічні, психологічні, психофізіологічні резерви.

Загальні фізіологічні резерви працівника залежать від резервів його рухового апарату, дихальної і сердцевосудинної системи, забезпечує фізичну працездатність людини. Мобілізації резервів за рахунок активізації фізіофункцій сприяє м’язова діяльність.

Загалом рівень активності фізіологічних систем у процесі праці залежить від вихідного функціонального стану працівника перед роботою, інтенсивності навантажень і умов праці, стійкості організму, індивідуальних особливостей, пов'язаних з віком, статтю, властивостями нервових процесів, м'язовою силою і витривалістю тощо.

Знання закономірностей зміни фізіологічних функцій працівника має важливе значення для обгрунтування навантажень, оптимізації умов праці та відпочинку.