Запам’ятай поняття!

Режим праці та відпочинку: протягом робочої зміни; тижневий; річний; Критерйї оцінки ефективності режиму праці та відпочинку: психофізіологічні, економічні, гігієнічні, соціальні. Типові режими праці і відпочинку. Методичні принципи проектування раціональних режимів праці та відпочинку; упорядкування режиму праці та відпочинку; регламентовані перерви на відпочинок; визначення часу на відпочинок, феномен Сєченова.

Перевір себе!

1. Що таке режим праці та відпочинку?

2. Які критерії характеризують його раціональність?

3. Основні вимоги та методичні підходи до розробки режимів праці та відпочинку?

4. Суть основних фізіологічних закономірностей, які покладені в основу розробки режимів праці та відпочинку?

5. Які методи застосовуються при встановленні часу на регламентовані перерви на відпочинок?

6. Що таке активний відпочинок і який фізіологічний механізм лежить в його основі?

7. Яке значення має функціональна музика на виробництві?

8. Які основні напрямки раціоналізації тижневих і річних режимів праці та відпочинку?

Література

1. Богданова Т.И., Муромцева А.А. Психофизиологические основы разработки рациональных режимов труда и отдыха: Метод. указания к самост. Работе студентов. – О.: ОИНХ, 1991. – 34 с.

2. Крушельницька Я.В. Фізіологія і психологія праці: навчальний посібник.-К.:КНЕУ, 2000, с. 193-207с.

3. Физиологические принципы разработки режимов труда и отдыха/ под ред. В.И.Медведева. – Л.: Наука, 1994-140с.

4. Тимош І.М. Основи фізіології та психології праці: Навч. посіб. – Тернопіль: Економ. Думка, 1999. – 168 с.

Тема 12. Психологічні основи профорієнтації і профвідбору.

12.1. Суть і завдання профорієнтації в ринкових умовах.

12.2. Професіографія і психодіагностика.

12.3. Професійний відбір і адаптація.

Література : [12.1 -12.7]

Зверни увагу!

Для вивчання теми необхідно ознайомитися з матеріалами лекції, рекомендованими навчальними посібниками, вивчити психофізіологічні основи профорієнтації і профвідбору. Ринкова трансформація економіки України передбачає перетворення як у сфері економічних відносин, так і в сфері структурної модернізації виробництва. Функціонування ринку праці ґрунтується на динамічному врівноважуванні попиту і пропозиції робочої сили, підтриманні її якісних характеристик на рівні вимог виробництва. Тому наявність у людини високих професійних якостей, професії широкого профілю, багатосторонніх трудових умінь на ринку праці як власника робочої сили, робить конкурентоспроможною і адаптивною до динамічних умов ринкового середовища.

Вивчити!

12.1. Професійна орієнтація - це процес систематичної професіональної допомоги людині шляхом застосування психопедагогічних прийомів щодо позитивної самооцінки та позитивного сприйняття нею навколишнього середовища підвищення інтелектуальної, професійної та особистісної віддачі.

Метою професійної орієнтації є допомога особі у виборі професії або виду діяльності, які вона вважає найбільш прийнятними з точки зору задоволення власних потреб і потреб суспільства.

Професія - це рід трудової діяльності, який є джерелом засобів існування і вимагає певних знань, навичок і умінь, набутих у відповідних за профілем навчальних закладах.

Спеціальність - це конкретний вид трудової діяльності, який систематично виконується спеціалістом в руслі певної професії і дає йому засоби до існування. Профорієнтація необхідна при:

• виборі першої професії або отриманні першої роботи;

• вирішенні проблем, які виникають під час роботи внаслідок особистісної чи професіональної невідповідності або незадоволення нею;

• втраті чи зміні роботи.

Основним завданням профорієнтації є забезпечення професійного вибору людини з врахуванням індивідуальних властивостей, здібностей, інтересів, характеру людини та можливостей розвивати їх у процесі роботи з метою підвищення кваліфікації і професійного рівня.

При виборі професії необхідно враховувати три фактори:

1. Відповідність індивідуальних характеристик людини вимогам майбутньої діяльності.

2. Організацію підготовки з урахуванням особливостей даного виду діяльності.

3. Ринковий попит на працівників відповідних професій і кваліфікацій.

У ринкових умовах, особливо на перехідному етапі, при виборі професії змінюються пріоритети. Домінуючим фактором виробу стає мотив досягнення матеріального достатку в майбутньому. Однак без урахування особистісних якостей він не завжди може бути достатнім у процесі навчання. Тому професійна орієнтація повинна базуватися на двох пріоритетах:

- мотивації;

- особистісних якостях.

Проблема профорієнтації за своєю суттю і критеріями є соціально-економічною, а за методами вирішення медико-біологічною та психолого-педагогічною.

У структурі професіональної орієнтації виділяють такі компоненти:

- профінформація;

- профконсультація;

- профвідбір.

Отже, наукове розв'язання завдань профорієнтації передбачає:

- знання вимог різних професій до людини;

- знання кон'юнктури ринку праці щодо окремих професій і спеціальностей;

- оцінку здібностей особистості.

Професійна інформація полягає в ознайомленні людей з існуючими можливостями реалізації професійної діяльності.

Для незайнятого населення та безробітних важливою є інформація з таких питань як:

- економічний стан регіону та перспективи розвитку;

- ситуація на ринку праці;

- можливості оволодіння новими професіями або спеціальностями;

- послуги, які надають центри зайнятості.

Професійна консультація являє собою систему психологічно педагогічного вивчення особистості з метою надання їй допомоги у виборі професії, яка відповідала б її здібностям та інтересам, та сприяла подальшому вдосконаленню або певному виду підприємницької діяльності.

В Україні прийнято Концепцію державної професійної орієнтації населення, на основі якої розроблено відповідну нормативно-правову базу. Професійна орієнтація здійснюється освітніми закладами всіх типів організаційно-правових форм, центрами профорієнтації, навчальними профорієнтаційними центрами, органами служби зайнятості. В Україні працюють 22 профорієнтаційні відділи при обласних центрах зайнятості;

навчально-профорієнтаційні центри і 3 відділи професійного навчання: міських центрів зайнятості.

12.2. Професійна інформація ґрунтується на даних професіографії науки, яка описує професії і спеціальності з точки зору вимог до людин Система цих вимог до кожної професії називається професіограмою.

Професіограма - це спеціальна карта, яка містить розгорнутий перелік і характеристик трудової діяльності з конкретної професії, окремих вимог і професійно важливих якостей, якими повинен володіти працівник.

Кожна професія ставить різні вимоги до фізичних, психофізіологічних та психологічних властивостей людини. Такі вимоги називають характеристиками професії. Комплекс психологічних, психофізіологічних характеристик складає психологічний профіль професії, графічне зображення якого називається трихограмою професії. В психрографах вимоги професії до різних властивостей працівник ) оцінюються в балах від 1 до 5.

Загальною в практиці профорієнтації є класифікація професії, запропонована Є.А. Климовим. В основу цієї класифікації покладені чотири ознаки:

- особливість предмета (об'єкта праці);

- мета праці;

- знаряддя праці;

- умови праці.

Виходячи з особливостей предмета праці, всі професії поділяються на 5 типів.

Ще одна класифікація професій пов'язана з поняттям професійної придатності до конкретної трудової діяльності.

Під професійною придатністю розуміють наявність у людини психофізіологічних і психологічних властивостей, які відповідають конкретній професії і забезпечують достатню ефективність праці з цієї професії.

За цією ознакою професії поділяються на *2 групи:

- професії, що не ставлять особливих, підвищених вимог до фізіологічних і психологічних властивостей людини;

- професії, які ставлять жорсткі вимоги до психофізіологічних функцій людини.

В Україні підготовлено і погоджено з Кабінетом Міністрів тимчасовий перелік професій і спеціальностей, які вимагають професійного відбору.

У процесі профконсультації на основі психодіагностики оцінюються психофізіологічні властивості особистості її професійні здібності та розробляється психологічний профіль особистості.

Психодіагностика - галузь психологічної науки, яка розробляє методи вивчення і вимірювання індивідуально-психологічних особливостей особистості. З цією метою використовують різні групи тестів. Крім того, за допомогою апаратурних методів вивчають сенсомоторну, швидкість реакцій, м'язову силу і витривалість, властивості нервових процесів.

Психологічний профіль особистості являє собою всебічну характеристику її розвитку, включаючи професійні інтереси і схильності.

Своєрідне гармонічне поєднання в структурі особистості здібностей та інтересів, які обумовлюють високу успішність професійної діяльності в тій чи іншій сфері, характеризується як професійна обдарованість. Існують такі типи обдарованості, як технічна, математична.

Оцінка цих характеристик здійснюється за допомогою процентних рангів. Критерієм, на основі якого прогнозується можливий вибір професії, є відносність психологічного профілю особистості психологічному профілю професії.

12.3. Під професійним відбором розуміють процес вибору з групи кандидатів на певну посаду тих, від кого можна чекати успішного освоєння і наступного, ефективного виконання функцій. Професійно придатними вважаються особи, які успішно оволодівають професією в процесі навчання, вдосконалюються в цій діяльності, а в сприятливих умовах удосконалюють саму професію.

Розрізняють два типи професійної придатності: абсолютну і відносну.

Абсолютна придатність необхідна для тих професій, успішне оволодіння якими і виконання роботи залежить від властивостей нервової системи і якостей людини, невідповідність їх вимогам роботи може призвести до зривів, помилок, аварій.

Відносна професійна придатність застосовується при виборі професії масового типу, які не ставлять жорстких вимог до властивостей особистості.

Професійна спрямованість характеризується установкою особистості на розвиток якостей, необхідних для успішної праці з обраної професії. Становлення людини до професії виявляється в її професійних інтересах, під якими розуміють активну пізнавальну діяльність людини в зв'язку з професією. Професійний інтерес може супроводжуватись професійним покликанням, тобто специфічним відношенням до певного виду діяльності.

Професійне покликання - це соціально зумовлений стійкий потяг людини до певного виду трудової діяльності. Виражається професійне покликання сукупністю розвинутих здібностей і стійкою схильністю.

Оптимальне поєднання людини і професії забезпечується в процесі професійної і соціально-психологічної адаптації.

Професійна адаптація характеризується досконалим оволодінням вибраною професією або спеціальністю, закріпленням трудових навичок і умінь, що виявляється в стабільному виконанні норм виробітку, високій якості продукції, точності та надійності, творчій активності.

Соціально-психологічна адаптація пов'язана з входженням працівника в мікро - середовище, формуванням ділових і неформальних стосунків, прийняттям соціальних норм і цінностей організації.

Адаптація особистості до об'єктивних умов і вимог діяльності забезпечується методами:

- вдосконалення або зміна в певних межах окремих властивостей;

- формування стереотипів дій при незмінних особистісних якостях;

- позитивна мотивація до праці;

- вироблення індивідуального стилю діяльності;

- функцій з тої чи іншої професії.