5.2. Закономірності активізації психічних процесів людини в трудовій діяльності

5.2.1. Відчуття і сприймання в процесі праці

Різноманітну інформацію про зовнішнє і внутрішнє середовище людина отримує за допомогою органів чуттів у вигляді відчутів. В основі відчуття лежить складний рефлекторний акт. Вони поділяються на здорові, слухові, рухові, смакові, нюхові, температурні, органічні, вібраційні, кі- нестетичні, тактильні, відчуття рівноваги, прискорення тощо.

Основними властивостями відчуттів є якість, інтенсивність, тривалість і просторова локалізація.

На основі інформації, яка надходить через органи чуття, формуються образи предметів і явищ. Однак сприймання не зводиться до суми окремих відчуттів, а являє собою якісно новий рівень чуттєвого пізнання і тісно пов’язане з мисленням.

Формування перцептивного образу проходить стадійно і включає виявлення об’єкта на фоні, розпізнавання об’єкта серед інших та виділення суттєвих ознак об’єкта і віднесення його до певного класу. Тривалість цих стадій залежить від складності діючих сигналів.

Основними властивостями сприймання є предметність, вибірковість та усвідомленість.

Таким чином сприймання є результатом активних дій людини, особливим видом розумової діяльності. У процессі праці має місце планомірне сприйяття предметів та явищ, воно називається спостереженням і виступає як самостійна діяльність. Ефективність спостереження визначається чіткою постановкою завдання і залежить від попередньої підготовки та досвіду працівника щодо сприйняття потрібної інформації.

5.2.2. Мислення в процесі праці

Прогрес людства пов’язаний з беспрерервним процесом пізнання навколишнього світу, відкриттям нових закономірностей і взаємозв’язків між предметами і явищами, розв’язанням нових складних проблем у ході реалізації поставлених цілей, зумовлених тими чи іншими потребами. Для цього необхідним є пізнання на логічному рівні, яке забезпечується процесом мислення. Воно соціально обумовлене, нерозривно пов’язане з мовою, виникає на основі практичної діяльності з чуттєвого пізнання і здійснюється за допомогою системи відповідних операцій.

Мислення виявляється як абстрактне, опосередковане.

Слово є матеріальною оболонкою для думки, яка стає безпосередньою дійсністю для людей.

Результатами, продуктами процесу мислення є думка у вигляді понять, суджень умозаключень.

У процесі мислення людина спирається на знання і досвід.

У процесі праці мислення має цілеспрямований характер і зумовлюються її метою, необхідністю розв’язання нових проблем, тощо.

Мотиви мислення в процесі праці проявляються як специфічно пізнавальні і неспецифічні.

Рух думки людини від заданого до знайденого, від фактів до висновків, від оцінки ситуації до прийняття рішення здійснюється за допомогою таких операційних компонентів мислення, як аналіз, синтез, порівняння, абстракція, узагальнення, конкретизація, класифікація, систематизація.

Усі ці операції забезпечують поділ і наступне обладнання груп об’єктів в певному порядку як за суттєвими, так і несуттєвими ознаками.

Мислення в процесі праці проявляється як репродуктивне та творче.

Залежно від змісту праці та вирішуваних завдань розрізняють три типи мислення: наочно-дійове, наочно-образне і словесно-логічне або понятійне.

У практичній діяльності людини всі види мислення нерозривно пов’язані, постійно переходять одне в одне при вирішенні різноманітних завдань.

Індивідуальні особливості мислення різних людей зумовлені різним співвідношенням рівнем розвитку його видів, а також якостями пізнавальної діяльності. Серед якостей розуму виділяють: глибину, широту, гнучкість, критичність, самостійність, конкретність, послідовність, швидкість думки.

За умов переходу до ринкової економіки формою відображення економічної діяльності стає економічне мислення-узагальнене пізнання людьми економічних процесів і явищ, їх істотних зв’язків у економічних поняттях і як здатність раціонально мислити, розумно діяти, зокрема у сфері трудової діяльності, дозволяє людині свідомо адаптуватися до навколишнього середовища.