Тема 1. Предмет, методи і завдання курсу «Фізіологія і психологія праці» (фпп)

1. Фізіолого – психологічні особливості праці.

2. Предмет, методологічні принципи і методи дослідження у ФПП.

3. Історія розвитку ФПП.

4. Завдання курсу ФПП.

5. Праця студента в економічному університеті.

Література: 1.1 – 1.10

1. Фізіолого – психологічні особливості праці

Праця за своєю природою є суспільною, соціально корисною діяльністю. При цьому праця за своїм змістом є матеріальним процесом, який відбувається між людиною і природою, а за своїм характером вона є суспільним явищем, тобто процесом взаємовідносин між людьми в їх суспільному впливі на природу.

Праця як процес являє собою єдність трьох складників:

- самої праці як доцільної діяльності;

- предмета праці (те, на що спрямована праця);

- знарядь праці (річ або комплекс речей, за допомогою яких людина діє на предмет праці.)

По відношенню до знарядь і предметів праці людина виступає як суб'єкт діяльності, а стосовно інших людей - як особистість.

Трудові дії працівника, спрямовані на зміну властивостей предмета праці за допомогою знарядь праці, називаються предметними діями. Вони нерозривно пов'язані з його фізіологічною активністю та психологічною діяльністю, якими вони визначаються та регулюються. Отже трудова діяльність виступає в єдності трьох аспектів:

- предметно-дієвого;

- фізіологічного;

- психологічного.

Фізіологічний аспект праці виявляється в тому, що вона як соціальне за своєю суттю явище має природну передумову — використання фізіологічних функцій працівника для створення тих чи інших соціальних цінностей.

Психологічний аспект праці пов'язаний з тим, що предметні дії працівника визначаються і регулюються внутрішньою (психічною) діяльністю - пізнавальною, мотиваційною, емоційною. У праці людина стверджує себе як особистість, реалізує та розвиває свій творчий потенціал. Праця як колективна спільна діяльність людей неможлива без спілкування. В єдиному процесі спілкування працівників вирізняються три аспекти:

- комунікативний - обмін інформацією;

- інтерактивний - обмін знаннями, ідеями, діями;

- перцептивний - сприймання, пізнання, взаєморозуміння.

2. Предмет, методологічні принципи й методи дослідження у фізіології та психології праці

Функції людини як організму у процесі праці вивчає фізіологія праці, тому предметом її є життєдіяльність організму людини у процесі праці.

Функції людини як особистості вивчає психологія праці, тому предметом її є психіка людини в умовах виробництва, закономірності функціонування та формування особистості у процесі праці.

Отже предметом курсу "Фізіологія та психологія праці" є закономірності динаміки фізіологічних і психічних функцій людини у процесі праці.

Фундаментальні методологічні принципи фізіології і психології праці такі: нервізм; єдність організму з навколишнім середовищем; урівноваження; цілісность; відображення у свідомості об'єктивної реальності; суспільно-історичний детермінізму розвитку психіки й свідомості; єдність свідомості та діяльності; розвиток особистості в діяльності; психічна регуляція.

У конкретних дослідженнях фізіологія і психологія праці базується на таких загально-наукових підходах: комплексності; системності; особистісності; гуманізму; єдності наукового дослідження і практики організації трудової діяльності з урахуванням людського фактора. Вона передбачає застосування різних методів дослідження: фізіологічні, психологічні, статистичні, математичні та інші. Ефективне вивчення функціонального стану працівника можливе за умови розумного поєднання різних методів дослідження.