Запам'ятай поняття!

Монотонність; основні ознаки монотонних робіт; види монотонності; психічне перенасичення; стан пониженої психічної активності; нудьга; сонливість; монотоностійкість; монотонофіли; мойотонофоби; критерії монотонності; операційний темп; ритм;критичні особливості оцерації, психофізіологічні структурні особливості трудової операції; психофізіологічній аналіз операцій.

Перевір себе!

1. Зробіть оцінку сучасних тенденції в розвитку НТП з точки зору впливу на людину і трудову діяльність.

2. Обгрунтуйте відмінності між монотонністю і втомою?

3. У чому полягає психофізіологічна суть монотонності праці?

4. Які види і критерії монотонності?

5. Що розуміють під монотоностійкістю?

6. Які психічні стани переживає людина при виконанні монотонних робіт і в чому вони виявляються?

7. У чому суть і завдання психофізіологічного аналізу операцій?

8. Фізиологічне та психологічне обгрунтування заходів щодо запобігання монотонності та підвищення змістовності праці?

Література

1.Крушельницька Я.В. Фізіологія і психологія праці: навч. посібн. - К.: КНЕУ,2000,с. 163-178.

Тема 9. Особливості та принципи організації операторської

праці

9.1 Суть, види і особливості операторської праці:

9.2 Принципи організації роботи оператора;

Література: [9.1-9.8]

Зверни увагу!

Для вивчення теми необхідно ознайомитися з матеріалами лекції рекомендованими навчальними посібниками.

Вивчити сутність операторської праці, розглянути принципи організації роботи оператора.

Вивчи!

За структурою машиного комплекса система людина – машина (С.Л.М.) можуть бути:

- інструментальні системи Л-М, в яких технічними пристроями є інструменти і приклади;

- прості С.Л.-М., які включають стаціонарні та нестаціонарні технічні пристрої і людину, що використовує ці пристрої;

- складні С.Л-М. в яких людина управляє сукупністю технологічно взаємопов’язаних, але різних за функціональним призначенням апаратів, пристроїв, машин. Керування технологічним процесом забезпечується локальними системами автоматичного управління;

- С.Л.-М. у вигляді системохімічних комплексів, у яких людина взаємодіє не тільки з технічними пристроями, але і з іншими людьми.

За типом взаємодії Л-М виділяються системи неперервної та епізодичної взаємодії.

9.1. Характерною особливістю науково-технічного прогресу на сучасному етапі є зміни в структурі та характері трудової діяльності, умовах праці, поява професії ОПЕРАТОРА, основними функціями якого є управління, налагодження і контроль роботи різноманітних автоматизованих систем.

Під системою "людина-машина" розуміють систему, яка включає людину оператора (групу операторів) і сукупність технічних засобів, за допомогою яких здійснюється трудова діяльність. Професійно орієнтований комплекс технічних, інформаційних і програмних засобів, призначених для автоматизації функцій на його робочому місці є АРМ.

Функціонування різних типів систем "людина-машина" залежить від взаємодії діяльності людини і технічних пристроїв у єдиному контурі регулювання, а також від збільшення кількості об'єктів і їх параметрів, якими необхідно управляти, от ускладнення і збільшення швидкості перебігу виробничих процесів.

Особливості діяльності оператора такі:

- керування великою кількістю об'єктів і параметрів, що зумовлює значні навантаження на нервово-психічні функції;

-сприймання, переробка інформації і приймання рішень є сутністю діяльності;

-необхідність декодування інформації, отриманої в закодованому вигляді від приладів і співвідношення її зі станом реального процесу або об'єкта;

-висока точність дій і швидкість прийняття рішень та здійснення управлінських функцій;

- висока відповідальність за дії і прийняття рішень;

- висока готовність до екстрених дій;

- обмежена рухова активність, незначні м'язові навантаження;

- сенсорна монотонія або політонія;

- сенсорні, емоційні та інтелектуальні перенавантаження. Ефективність роботи оператора, як і всієї системи в цілому, залежиь від раціонального розподілу функцій між людиною і машиною. Людина здатна:

- працювати в несподіваних ситуаціях, їй властива висока гнучність і адаптивність до мінливих зовнішніх впливів;

- може працювати в багатьох програмах;

- створити повне уявлення про події, явища за неповної інформації;

- має великі можливості для вибору способів дій;

- може швидко використовувати резерви, виправляти помилки. В той же час у людини:

- обмежена "пропускна здатність" щодо сприймання і переробки інформації;

- зменшується працездатність унаслідок розвитку втоми;

- розсіюється увага;

- з'являються різні емоційні стани і переживання;

- порівняно повільно і неточно виконувати обчислювальні операції. В з'вязку з цим необхідна автоматизація тих функцій, які можуть бути виконані без участі людини. За людиною залишаються функції щодо прийняття рішень, мислячий оператор посідає центральне місце у великих системах управління.

Основні етани професійної діяльності операторської праці такі:

- сприймання інформації щодо об'єктів керування та навколишнього середовища, яка важлива для розв'язання завдань, поставлених перед системою "людина-машина". Якість сприймання інформації залежить від типу і кількості індикаторів, організації інформаційного поля, характеристик інформації;

- оцінка і переробка інформації.

На цьому етапі порівнюються задані та реальні режими роботи системи, здійснюється аналіз та узагальнення інформації, виділяються критичні об'єкти і ситуації, встановлюється черговість обробки інформації. На оцінку і переробку інформації впливають спосіб кодування, обсяг і динаміка змін у системі, відповідність обсягів інформації можливостям пам'яті і мислення оператора.

- Прийняття рішення про необхідні дії прри проведеного аналізу та оцінки інформації, а також на (основі інших відомостей про мету і умови роботи системи, можливі способи дії, наслідки правильних і неправильних рішень. Ефективність прийнятого рішення залежить від типу задачі, складності логічних умов, алгоритму та кількості можливих варіантів рішення.

- Реалізація прийнятого рішення. На цьому етапі окремими діями є перекодування прийнятого рішення в машинний код, пошук потрібного органу управління і маніпуляції з ним тощо. Виконання рухів залежить від кількості органів управління, їх типу і способів розміщення.

Перші два етапи називають отриманням інформації, інші два - її реалізацією.

Отримання інформації відбувається через сприймання оператором інформаційної моделі об’єкта управління.

Реалізація – через концептуальну модель, тобто формування логічного знання про управлінський процес.

Види операторської праці, для яких характерні свої особливості:

• оператор – технолог (оператори технологічних ліній, оператори з прийняття і переробки інформації);

• оператор – спостерігач (контролер, диспетчер, оператори радіолокаційних станцій);

• оператор – дослідник. Сюди належать користувачі обчислювальних систем, де шифрувальники різних об’єктів;

• оператор – маніпулятор (управління роботами, машинами, транспортними засобами і т. ін.);

• оператор – керівник. Головну роль у діяльності відіграють інтелектуальні процеси. До них належать організатори, керівники різних рівнів, особи, які приймають відповідальні рішення в людино- машинних комплексах і володіють знаннями, досвідом, інтуїцією.

Залежно від психічного процесу в роботі оператора можна виділити:

- сенсорно-перцептивну діяльність;

- моторну;

- інтелектуальну.

Ефективність роботи оператора залежить від режиму, в якому вона протікає. Розрізняють мінімальний, оптимальний і екстремальний режими роботи.

Для ефективного функціонування С.Л.М. особливо велике значення має надійність оператора, тобто здатність людини виконувати задані функції своєчасно із необхідною точністю за умови можливих перешкод.

Надійність оператора залежить від:

• конструктурних характеристик технічних засобів;

• професійної підготовки;

• індивідуальних особливостей працівника.

Основні характеристики надійної роботи оператора:

• безпомилковість;

• витривалість;

• готовність до екстреної роботи;

• стійкість до перешкод;

• емоційна стійкість;

• відновлення працездатності під час відпочинку;

• багатоваріантність способів і прийомів роботи;

• гнучкість і здатність своєчасно змінювати стратегію дій;

• швидкість прийняття і виконання рішення.

В операторській діяльності кожен момент роботи підпорядкований і обумовлений інформацією, викликає велике напруження.

За рівнем напруження розрізняють:

- помірне напруження, або нормальний робочий стан, який виникає під впливом праці;

- підвищене напруження. Воно виникає в екстремальних умовах роботи, які вимагають максимального за межами норми, напруження фізіологічних і психічних функцій.

Напруження в роботі оператора може бути операційним та емоційним.

Операційне - виникає внаслідок складності виконуваної роботи;

Емоційне - внаслідок впливу негативних емоційних подразників.

В емоційних станах оператора розрізняють емоційне напруження та емоційне збудження.

Емоційне напруження характеризується активізацією різних функцій організму в зв'язку з виконанням активної цілеспрямованої діяльності, або підготовкою до неї.

Емоційне збудження - це такий стан, який характеризується активізацією різних функцій організму, підвищенням готовності до різних несподіваних дій у відповідь на емоціогенні фактори, переважно не пов'язані з певними цілеспрямованими діями.

Тривалі тасильні емоційні напруження оператора негативно впливають на його діяльність, часто призводять до нервово-емоційних зривів.