- •1. Основні поняття. Міжнародна інформаційна діяльність
- •1. 1. Міжнародна інформація: основні поняття
- •1.2. Функції міжнародної інформації
- •1. 3. Джерела інформації
- •1. 5. Державна політика України в сфері національного інформаційного простору
- •1. 6. Національні інтереси в інформаційній сфері
- •1. 7. Політика формування національного інформаційного простору
- •1. 8. Міжнародні відносини в галузі інформації
- •9. Міжнародна інформаційна діяльність
- •1.10. Інформаційна безпека в сучасному світі
- •1.11. Стратегія інформаційної безпеки
- •1.12. Власники інформації, що захищається
- •1.13. Класифікація інформації за ступенями її таємності
- •1.14. Безпека інформації в комерційних мережах
- •Міжнародний аспект захисту інформації
- •1.16. Доступ до інформації в розвинутих країнах Європи, сша і Канаді
- •1.17. Світовий інформаційний ринок
- •2. Інформаційне законодавство україни: конституційний та цивільно-правові аспекти
- •2. 1. Конституційне право на інформацію в Україні
- •2. 2. Інформація та інформаційні відносини у Цивільному кодексі України
- •2. 3. Законодавче регулювання інформаційної сфери в Україні
- •2. 4. Комерційна та службова інформація
- •2. 5. Суб'єкти інформаційних відносин
- •2. 6. Захист права на інформацію
- •2. 7. Державне управління в галузі інформаційних ресурсів
- •3. Сучасні інформаційні і комунікаційні технології
- •3. 1. Основні поняття
- •3. 2. Загальна характеристика Інтернету
- •3. 3. Концепція комутації пакетів як технологія передачі інформації в мережі
- •3. 4. Історія виникнення Інтернету
- •3. 5. Клієнт-сервер архітектура
- •3. 6. Протоколи Інтернету: tcp/ip — основний протокол Інтернету
- •3. 7. Стек протоколів Інтернету
- •3. 8. Основні сервіси Інтернету
- •3. 9. Адресація в Інтернеті
- •3.10. Надання комунікаційних і інформаційних послуг в Інтернеті
- •3.11. Підключення до Інтернету
- •3.12. Постійне ip з'єднання через виділену лінію
- •3.13. Сеансові з'єднання по лінії, що комутується (dial-up ip)
- •3.14. Телекомунікації України
- •3.15. Мобільний Інтернет
- •3.17. Гіпертекстова система
- •3.18. Загальні відомості про www
- •3.19. Основні поняття, що складають сутність www (Веб)
- •3.20. Поняття Веб юзабіліті (web — usability): Що таке юзабіліті інженірінг (usability engineering)?
- •3.21. Роль юзабіліті-інженера в процесі проектування Веб-сайта
- •3.22. Пошук інформації в Інтернеті
- •3.23. Запит для інформаційно-пошукових систем
- •3.24. Можливості інформаційно-пошукових систем
- •1. Пошук за словом, усіканнями і словоформами
- •2. Пошук по фрагментах тексту (строгим словосполученням)
- •3. Використання логічних операторів
- •4. Використання операторів контекстної близькості
- •5. Пошук по полях
- •6. Пошук схожих документів
- •3.25. Основні пошукові системи і їх функціональні можливості
- •3.26. Інформаційно-пошукова система мета
- •3.27. Пошук у повнотекстовій базі даних
- •3.28. Інформаційно-пошукова система InfoRes
- •3.29. Інформаційно-пошукова система aSearch
- •4. Новітні технології обміну інформацією в штернеті
- •4. 1. Електронна пошта
- •4. 2. Протоколи роботи з електронною поштою
- •4. 3. Функціонування електронної пошти
- •4. 5. Приклади роботи в чаТі : чат
- •4. 6. Веб (www) конференції
- •4.7. Гостьова книга
- •4. 8. Форум
- •4. 9. Портал
- •4.10. Відеоконференція
- •4.11. Ціль використання відеоконференцій
- •6. Електронні бібліотеки
- •7. Електронна комерція
- •7. 3. Моделі електронної комерції
- •7. 6. Електронно-цифрова форма договору
- •7.10. Правові основи електронної комерції в Україні
- •7.11. Зразок електронного контракту
- •7.12. Регулювання обміну даними в міжнародній торгівлі
- •8. Віртуальні структури
- •8. 2. Віртуальне підприємство
- •9. Авторське право і мережеві технології
- •9. 1. Авторське право в Інтернеті
- •9. 9. Управління адресним простором в Інтернеті
- •10. Інформаційне суспільство
- •10.11. Передумови переходу України до інформаційного суспільства
- •10.13. Оцінка результатів руху до інформаційного суспільства
- •11. Інформаційна конфігурація сучасного світу
- •11. 7. Інформаційно-пошукові сервери з законодавства
- •11. 7.1. Інформаційний сервер liga Online
3. 8. Основні сервіси Інтернету
Виділяються чотири основних сервіса Інтернету.
Електронна пошта — найбільш простий, корисний і доступний для багатьох користувачів сервіс Інтернету.
Передача файлів з одного комп'ютера до іншого — одне з найбільших комфортних нововведень, що були надані революцією в мережі. Воно ґрунтується на протоколі передачі файлів FTP (File TransferProtocol).
Віддалений доступ надає можливість підключитися до віддаленого комп'ютера і працювати з ним в інтерактивному режимі. За допомогою протоколу TELNET, що забезпечує такий доступ, можна користуватися бібліотеками, каталогами різних університетів або організацій і т. п. Віддалений комп'ютер буде виконувати команди, а особистий — працювати як простий термінал.
WWW (WORLD WIDE WEB або всесвітня павутина) —
сервіс Інтернету, що ґрунтується на гіпертекстовій технології2, розробленій в Європейському центрі ядерних досліджень (CERN).
Зараз спостерігається швидкий розвиток і розширення спектру послуг Інтернету. З'являються і швидко поширюються нові інформаційні джерела — електронні газети, електронні мультимедійні журнали, що розмовляють, щотижневі радіопередачі, що транслюються через Інтернет, відео-конференції та інші.
3. 9. Адресація в Інтернеті
Унікальні номери, що використовуються для ідентифікації комп'ютерів, підключених до Інтернету, називаються IP-адресами.
IP-адреса складається з 4 номерів (кожний з них за своєю величиною не більше ніж 255 у десятковому записі). Вони відокремлюються один від одного крапками. Наприклад, 192.33.33.22, 155.66.77.1 — це IP-адреси. Крайнє ліве число означає номер великої мережі, числа, що знаходяться праворуч, — означають більш дрібні ділянки мереж і так далі, поки не дійдемо до конкретного комп'ютера. З таким представленням адреси існує багато проблем. Вони дуже важко запам'ятовуються і є довгими. Щоб полегшити розуміння адреси, почали використовувати спеціальні назви (наприклад, dlab.kiev.ua). Таке ім'я називається доменним. З такими адресами легше працювати, тому що доменні імена мають постійну структуру, дивлячись на яку можна легко зрозуміти, якій організації належить ім'я.
Система доменних імен (DNS), що характеризує комп'ютери й установи, у яких вони розміщені, упорядкована дзеркально щодо цифрової IP-адресації. Якщо в IP-адресі найбільш загальна частина зазначена ліворуч, то в доменних іменах вона розміщена праворуч. Доменні імена можуть багато розповісти про кожну конкретну адресу. Це видно з подальшого опису:
com — комерційні домени США, тобто ці домени належать фірмам або компаніям;
edu — домен для комп'ютерів навчальних установ; gov — домен верхнього рівня для комп'ютерів урядових структур;
mil — домен для комп'ютерів військового відомства; net — домен для установ, що керують мережами; org як правило, використовується для приватних компаній, що не належать до вище зазначених категорій.
Якщо .com,.gov,.mil використовуються для американських установ, то для інших країн існують особисті домени верхнього рівня. Наприклад: .иа — Україна; .de — Німеччина; .ch — Швейцарія; .it — Італія.
Тепер можемо сформулювати ще одне визначення Інтернету.
Інтернет — глобальна інформаційна мережа, компоненти якої логічно взаємопов'язані один з одним за допомогою унікального адресного простору, яка здатна підтримувати зв'язок за допомогою сімейства протоколів TCP/IP, їх розширень або інших IP сумісних протоколів.
Інтранет за допомогою спеціального пристрою, що називається шлюзом, з'єднується проводкою (проводною лінією і не тільки), яку ще називають виділеною лінією, з постачальником послуг Інтернет-провайдером
Що таке Інтранет? Компанії і громадські організації вже зрозуміли, що користуватися послугами публічної мережі Інтернет куди дешевше, ніж мати свою особисту мережу. Також у своїй справі компанії почали використовувати приватну мережу Інтернет для внутрішнього зв'язку між своїми регіональними відділами і філіями. Такі приватні мережі одержали назву Інтранет (внутрішня мережа). Інформація, що передається по внутрішній мережі, є частиною бізнес операцій компанії, тому вона закрита від перегляду сторонніми особами. Доступ до інформації мають особи, у яких є дозвіл від компанії, що володіє даною внутрішньою мережею. Доступ до Інтернету здійснюється через різні канали зв'язку. Великі організації поєднують свої комп'ютери в Інтранет Для передачі інформації між комп'ютерами через телефонні лінії використовують спеціальні пристрої — модеми. Модем набирає телефонний номер, зв'язується з іншим модемом, перетворює цифрові дані в електричний сигнал спеціальної форми, придатний для передачі телефонними лініями, і здійснює прийом-передачу даних. Окремі користувачі можуть приєднатися до провайдерів за допомогою звичайних телефонних каналів, які називаються комутованими лініями (малюнок 3.6).