7. 3. Моделі електронної комерції

Розвиток моделей електронної комерції, упровадження пілотних проектів у цій області, а також вироблення загаль­них юридичних і правових основ ведення бізнесу в Інтернет підтримуються Європейською комісією в ESPRIT. У ма­теріалах цієї комісії розглядається 11 моделей електронного бізнесу, серед яких — електронні магазин, каталог-довід-ник, аукціон, торговий центр; віртуальні співтовариство і центр розробки; інформаційний брокер; провайдер і інтегра­тор бізнес операцій і т. д. Поговоримо докладніше про види електронної комерції, що використовують тільки або в більшості випадків саме Інтернет технології.

Електронний магазин — це завжди Інтернет магазин, тобто спеціалізований Веб-сайт, що належить фірмі-вироб-никові або торговельній фірмі і призначений для просування товарів на ринок, збільшення обсягу продажів, залучення нових покупців. Звичайно на цих сайтах мається можливість вибирати товари, оформляти замовлення й іноді робити оп­лату через Інтернет. Як правило, є додаткова можливість у режимі он-лайн оформити документи для проведення оплати звичайним чином і відстежити доставку.

Електронний довідник-каталог — це спеціалізований Веб­сайт для проведення тендерів серед постачальників. Він реалізується зазвичай у вигляді каталогу-довідника, за допо­могою якого клієнт може вибирати постачальників товарів для подальших переговорів з ними. При доборі зазвичай ви­ходять з характеристик товарів, умов постачання, номенкла­тури або якихось специфічних умов. Застосовується ком­паніями для полегшення участі в тендерах, для просування своєї торговельної марки і зниження витрат з маркетингу.

Електронний аукціон. У цьому випадку не завжди вико­ристовуються Інтернет технології. Але можна привести вда­лий приклад такого Веб-сайта — ebay.com (у Росії — www.molotok. ru). Інтернет аукціон у точності відтворює про­цедуру торгів по лотах на звичайному аукціоні. Провайдер такої системи заробляє на відсотках від транзакцій, а також на продажі програмного забезпечення для участі в торгах.

Електронний торговий центр. В Інтернеті — це Веб-сайт, що містить безліч електронних магазинів і каталогів, об'єдна­них загальним місцем розташування, найчастіше під широко відомою .маркою, і додаткові функції, що використовуються спільно, наприклад систему проведення захищених платіжних транзакцій. Тут важливу роль відіграє провайдер e-mail, що за­безпечує його роботу. Він виконує роль оператора системи і за­робляє на продажі програмного забезпечення, здачі в оренду своїх програмно-технічних потужностей, звичайно не беручи участь у бізнесі магазинів. Відкриття магазина в широко відо­мому торговому центрі в Інтернет обіцяє продавцеві велику кількість потенційних покупців і зниження витрат. Крім того, розташування нового Інтернет магазину під відомою маркою забезпечує довіру покупців до нового віртуального торговця й у такий спосіб підвищує готовність покупця не тільки ввійти і подивитися, але і зробити покупку. Для покупця це зручний і швидкий доступ до всього співтовариства магазинів, де він ви­користовує той самий механізм реєстрації й оплати.

Інші моделі електронної комерції пов'язані з інтен­сифікацією обміну інформацією і процесами спільного виробництва.

7. 4. Інтернет комерція в Україні Всесвітній розвиток Інтернет комерції у всій її різноманітті не обійшов стороною й Україну. Незважаючи на ще відносно невелику кількість користувачів Інтернет у нашій країні, роз­виток подібних форм бізнесу в нас вважається перспективним.

Міжнародний центр інформаційних технологій, що зай­нявся розробкою і впровадженням Інтернет комерції біля двох років тому, — www.int-coinmerce.com — представляє зараз найбільш відому і реально працюючу систему.

Система Інтернет комерції або скорочено СІК, а в англійському варіанті SIC (System for InternetCommerce), — це комплекс організаційних, технічних, комунікаційних і програмних засобів, призначених для створення і розвитку середовища взаємодії суб'єктів комерційної діяльності в Інтернет. На основі цієї технології працює декілька сайтів, розрахованих на ведення продажів через Інтернет в основно­му українським споживачам.

Це електронні магазини — www.bampooh.com і www.duratshop.com, що приймають оплату за замовлення в режимі он-лайн платіжних карток клієнтів із застосуванням системи криптографічного захисту інформації.

У технологічному плані СІК — це інтегрований комплекс підсистем:

-     платіжна і торговельна підсистеми (тобто back office продавця для керування складом, вітринами магазину, об­ робкою замовлень клієнтів);

-     підсистема захисту (криптографічний захист інфор­ мації, моніторинг, адміністративний контроль);

-  підсистема оператора, що підтримує всі підсистеми і ви­ конує адміністративні функції.

Збереження і обробка інформації ведеться на комплексі UNIX серверів бази даних, Web-серверів, мережевого устатку­вання маршрутизації і фільтрування потоків, а також спеціалізованого устаткування підтримки захисту інформації.

Сформувавши в одному з магазинів своє замовлення, що розмістилося в базі даних, яка контролюється адміністрато­ром цього магазину, покупець стоїть перед вибором форми оплати замовлення. Це вхід у платіжну підсистему СІК. В да­ний час клієнти СІК мають можливість вибору між декілько­ма способами проведення платежу за оформлене замовлення. Традиційно можна одержати автоматично виписаний раху-нок-фактуру й оплатити його звичайним банківським або поштовим переказом. Однак існує кілька способів проведен­ня електронного платежу з використанням пластикових карток різноманітних платіжних систем. Система захисту платежів, по картках у СІК поєднує в собі як організаційні міри, так і апаратно-програмні засоби криптографічного за­хисту інформації.

Серед організаційних мір — обов'язкова централізована реєстрація клієнтів-власників карток і торговців, що прий­має платежі по картках у СІК. Звичайно, в міжнародних платіжних системах гроші клієнта тільки блокуються при успішному проходженні авторизації, а з його рахунку зніма­ються після одержання ними замовлення. Застосовуються механізми захисту інтересів клієнта, власника картки, від перегляду даних його платежу під час проходження платіжної транзакції через Інтернет. Зокрема, номер картки не передається по каналах зв'язку. Крім того, номера картки ніколи не довідається торговець, а зміст замовлення, що підлягає оплаті, не стане відомо банкові.

Для захисту інтересів банку клієнт підписує спеціальну угоду, за якого зобов'язується не відкидати транзакцій, підписаних його електронним підписом. Для захисту інте­ресів торговця клієнт має підписати квитанцію про одержан­ня замовлення на своє ім'я. До того ж, він може оплатити своєю карткою тільки те замовлення, що було оформлене на його ім'я. При реєстрації власник платіжної картки одержує в банку дискету або, за бажанням, чип картку. Дискета містить програмний компонент шифрування повідомлень і накладення/перевірки електронного підпису. Ключі підпису також можуть зберігатися на дискеті. Для більшої надійності з метою запобігання випадкового або навмисного копіювання для збереження ключів рекомендується використовувати чип

картку. Ще раз підкреслимо, що проведення фінансових опе­рацій у такій мережі загального користування, як Інтернет, потенційно підпадає під несанкціоноване втручання.

Тернистий шлях до успішної електронної комерції. І бага­то на ньому всіляких пасток. Тільки озброївшись відповідни­ми знаннями, можна уникнути дорогих помилок, через які багато підприємців, що обрали цей шлях, вилітали з бізнесу раніш, ніж встигали що-небудь зрозуміти.

7. 5. Основні проблеми, що стоять на шляху до успішної Інтернет комерції і варіанти їх вирішення Проблема перша: супертехнологічність

Розповсюджена помилка полягає в тому, що ви задумали сайт, що занадто складний, щоб коли-небудь бути реалізова­ним. Часто цікаві і перспективні проекти ніколи не виходять за межі початкової стадії розвитку через нереалістичні або надто заумні плани. У більшості випадків задумані можли­вості, для яких потрібні нові або невідомі технології, так і за­лишаються нереалізованими, що в цілому відкладає запуск Інтернет магазину на невизначений час. Щоб уникнути су-пертехнологічності, необхідно визначитися з основними задачами і функціями Інтернет магазину й у першу чергу реалізувати їх. Тільки коли вони реалізовані і працюють, приймайтеся за різні екзотичні «навороти».

Проблема друга: намагатися відкусити більше, ніж у стані проковтнути

Електронна торгівля являє собою складну суміш з різних комбінацій устаткування і програмного забезпечення, уміння розробити структуру веб-сайта і вибрати оптималь­ний хостинг, забезпечити безпеку сервера і прийом платежів в он-лайні. І це далеко не повний список. Можна спробувати вирішити всі ці проблеми самостійно, але більш мудра стра­тегія полягає абсолютно в іншому. Замість того, щоб хапатися за все і не зробити в результаті нічого, просто потрібно придбати готове рішення «під ключ». Наприклад, чому б не скористатися готовими магазинами, що надають свої вірту­альні площі в оренду? Замість того, щоб стати експертом у всіх областях, необхідно дозволити технічній службі цього магазину піклуватися про безпеку і працездатність магази­ну, а також інші складності, що по зубах тільки комп'ютер­ним «гуру». Таким чином, необхідно сконцентруватися ви­нятково на маркетингу і продажах, залишивши турботу про технічні проблеми на плечах інших.

Проблема третя: намагатися продати пляжний костюм на Північному полюсі

Якщо якийсь товар добре продається в традиційній роздрібній торгівлі, було б помилковим думати, що він та­кож добре буде продаватися й в Інтернет магазині. Це далеко не завжди так: багато товарів не можуть продаватися в Інтер­нет з ряду причин: високі витрати (або неможливість) з до­ставки, складність використання або необхідність особистого продажу. Перед тим, як відкрити Інтернет магазин, не­обхідно визначити придатність товарів або послуг для Інтер­нет продажів. Потрібно задати собі такі питання:

-   Чи здатні встановлені на товар ціни підштовхнути по­ купців до придбання товару в Інтернет магазині, а не в звичайній роздрібній мережі?

-   Вигідна (і чи можлива) доставка товару покупцеві?

-   Чи будуть покупці довіряти гарантіям Інтернет магазину?

Об'єктивна оцінка всіх «за» і «проти» дозволить заощади­ти час і уникнути необґрунтованих витрат надалі.

Проблема четверта: зневажати безпекою

Поняття «Інтернет хакер», здається, стає одним із найбільш популярних слів в електронному бізнесі. А випад­ки електронного шахрайства і вандалізму з кожним днем ростуть великими темпами. Необхідно у першу чергу подба­ти про безпеку сайту, а потім уже про все інше, серйозно по­думати про те, щоб найняти фахівця в галузі комп'ютерної безпеки, а також установити додаткове програмне забезпе­ чення для захисту сервера від вторгнення.

Проблема п'ята: діяти поодинці

Більшість піонерів електронної комерції — люди творчі й ініціативні. Для них характерна особливість ефективно дума­ти і швидко діяти, що в цілому і є головним секретом їхнього успіху. Проте, приймаючи до уваги величезну складність ро­боти й одержання результатів від електронної комерції, було б помилкою не вирішувати деякі проблеми спільно з іншими. Часто, навіть використовуючи для своїх завдань «рішення під ключ», багато проектів в електронній комерції так і не до­сягають успіху з певних причин, може бути кепський дизайн або неправильна маркетингова стратегія. Замість того, щоб пройти довгий шлях підготовки і планування проекту і в ос­таточному підсумку стикнутися з труднощами дизайну, роз­робки і просування магазину, потрібно розглянути варіант придбання всього пакета послуг у веб-агентства, орієнтовано­го на електронну комерцію. Не потрібно робити усе поодинці, якщо є можливість скористатися професійною допомогою фахівців з досвідом робіт у цій області.

Проблема шоста: зневажати дизайном

Щоб запустити он-лайн магазин, необхідно виконати уста­новку і настроювання складного програмного забезпечення на сервері, який часто називають «back office». Це програмне за­безпечення виконує всі основні функції збереження й обробки інформації про товар. Однак, в остаточному підсумку он-лайн покупець бачить тільки те, що відображається в нього в бро-узері, тобто веб-вітрину («store front») і відповідно оцінює її винятково по зручності і привабливості інтерфейсу. Щоб мага­зин робив сприятливе враження, потрібна веб-вітрина, якісна у всіх відношеннях. У цій справі без професіонала, здатного розробити гнучку структуру магазину, привабливий дизайн і зручний інтерфейс, а також грамотно інтегрувати все це з back-office — не обійтися. Важливо розуміти, що без усього цього навіть саме «навернене» програмне забезпечення із найбільш неймовірними можливостями буде зовсім даремно в

справі збільшення продажів! Аналогічно, і безглуздо організо­вана структура магазина, у якій покупцеві буде складно зорієнтуватися, приведуть ваш проект до комерційного краху.

Проблема сьома: відсутність телефону

Маловідомо, що безліч мережевих магазинів працюють здебільшого саме не в мережі. Приміром, типова ситуація може полягати приблизно в наступному: клієнт переглянув­ши ціни на сайті і порівнявши їх з іншими пропозиціям, за­хоче зробити замовлення по телефону. Однак, телефонний номер найчастіше забувають указати на сторінках Інтернет магазину. Щоб оперативно реагувати на запити споживачів, телефонний номер має бути присутнім на кожній сторінці сайту! Крім всього іншого, це переконує споживачів у тім, що вони зможуть звернутися до Вас по допомогу або сервісну підтримку, якщо виникне необхідність.

Правове забезпечення електронної комерції

Перехід у «віртуальний простір» привів до винаходу еле­ктронного підпису, а також порушив питання, чи можлива оцінка договорів (контрактів) на відстані?

Зрозуміло, що всі угоди укладаються з використанням до­говорів, в данному випадку, електронних. Договори займа­ють центральне місце в регулюванні відносин між юридич­ними і фізичними особами в різних сферах діяльності (купівля-продаж, перевезення і т. д.). З переносом угод у «віртуальний світ» їхні цивільно-правові функції не зміню­ються, але при цьому виникає ряд проблем, що стосуються укладання, зміни і припинення договорів, форми договору.

Так, згідно статті б Закону України «Про зовнішньоеко­номічну діяльність», договір укладається в простій пись­мовій формі. Невідповідність форми спричиняє недійсність договору. У зв'язку з цим виникає питання про визнання юридичної чинності