- •1. Основні поняття. Міжнародна інформаційна діяльність
- •1. 1. Міжнародна інформація: основні поняття
- •1.2. Функції міжнародної інформації
- •1. 3. Джерела інформації
- •1. 5. Державна політика України в сфері національного інформаційного простору
- •1. 6. Національні інтереси в інформаційній сфері
- •1. 7. Політика формування національного інформаційного простору
- •1. 8. Міжнародні відносини в галузі інформації
- •9. Міжнародна інформаційна діяльність
- •1.10. Інформаційна безпека в сучасному світі
- •1.11. Стратегія інформаційної безпеки
- •1.12. Власники інформації, що захищається
- •1.13. Класифікація інформації за ступенями її таємності
- •1.14. Безпека інформації в комерційних мережах
- •Міжнародний аспект захисту інформації
- •1.16. Доступ до інформації в розвинутих країнах Європи, сша і Канаді
- •1.17. Світовий інформаційний ринок
- •2. Інформаційне законодавство україни: конституційний та цивільно-правові аспекти
- •2. 1. Конституційне право на інформацію в Україні
- •2. 2. Інформація та інформаційні відносини у Цивільному кодексі України
- •2. 3. Законодавче регулювання інформаційної сфери в Україні
- •2. 4. Комерційна та службова інформація
- •2. 5. Суб'єкти інформаційних відносин
- •2. 6. Захист права на інформацію
- •2. 7. Державне управління в галузі інформаційних ресурсів
- •3. Сучасні інформаційні і комунікаційні технології
- •3. 1. Основні поняття
- •3. 2. Загальна характеристика Інтернету
- •3. 3. Концепція комутації пакетів як технологія передачі інформації в мережі
- •3. 4. Історія виникнення Інтернету
- •3. 5. Клієнт-сервер архітектура
- •3. 6. Протоколи Інтернету: tcp/ip — основний протокол Інтернету
- •3. 7. Стек протоколів Інтернету
- •3. 8. Основні сервіси Інтернету
- •3. 9. Адресація в Інтернеті
- •3.10. Надання комунікаційних і інформаційних послуг в Інтернеті
- •3.11. Підключення до Інтернету
- •3.12. Постійне ip з'єднання через виділену лінію
- •3.13. Сеансові з'єднання по лінії, що комутується (dial-up ip)
- •3.14. Телекомунікації України
- •3.15. Мобільний Інтернет
- •3.17. Гіпертекстова система
- •3.18. Загальні відомості про www
- •3.19. Основні поняття, що складають сутність www (Веб)
- •3.20. Поняття Веб юзабіліті (web — usability): Що таке юзабіліті інженірінг (usability engineering)?
- •3.21. Роль юзабіліті-інженера в процесі проектування Веб-сайта
- •3.22. Пошук інформації в Інтернеті
- •3.23. Запит для інформаційно-пошукових систем
- •3.24. Можливості інформаційно-пошукових систем
- •1. Пошук за словом, усіканнями і словоформами
- •2. Пошук по фрагментах тексту (строгим словосполученням)
- •3. Використання логічних операторів
- •4. Використання операторів контекстної близькості
- •5. Пошук по полях
- •6. Пошук схожих документів
- •3.25. Основні пошукові системи і їх функціональні можливості
- •3.26. Інформаційно-пошукова система мета
- •3.27. Пошук у повнотекстовій базі даних
- •3.28. Інформаційно-пошукова система InfoRes
- •3.29. Інформаційно-пошукова система aSearch
- •4. Новітні технології обміну інформацією в штернеті
- •4. 1. Електронна пошта
- •4. 2. Протоколи роботи з електронною поштою
- •4. 3. Функціонування електронної пошти
- •4. 5. Приклади роботи в чаТі : чат
- •4. 6. Веб (www) конференції
- •4.7. Гостьова книга
- •4. 8. Форум
- •4. 9. Портал
- •4.10. Відеоконференція
- •4.11. Ціль використання відеоконференцій
- •6. Електронні бібліотеки
- •7. Електронна комерція
- •7. 3. Моделі електронної комерції
- •7. 6. Електронно-цифрова форма договору
- •7.10. Правові основи електронної комерції в Україні
- •7.11. Зразок електронного контракту
- •7.12. Регулювання обміну даними в міжнародній торгівлі
- •8. Віртуальні структури
- •8. 2. Віртуальне підприємство
- •9. Авторське право і мережеві технології
- •9. 1. Авторське право в Інтернеті
- •9. 9. Управління адресним простором в Інтернеті
- •10. Інформаційне суспільство
- •10.11. Передумови переходу України до інформаційного суспільства
- •10.13. Оцінка результатів руху до інформаційного суспільства
- •11. Інформаційна конфігурація сучасного світу
- •11. 7. Інформаційно-пошукові сервери з законодавства
- •11. 7.1. Інформаційний сервер liga Online
7.10. Правові основи електронної комерції в Україні
В Україні робота над створенням правових основ електронної комерції почалася влітку 2000 року з виходом Наказу Президента України №928/2000 від 31.07.2000 р. «Про заходи для розвитку національної складової глобальної інформаційної мережі Інтернет і забезпеченню широкого доступу до цієї мережі в Україні». Відповідно до Наказу, були підготовлені закони України «Про електронний цифровий підпис», «Про електронні документи й електронний документообіг».
При розробці законодавства України в цій сфері варто враховувати принцип технологічної нейтральності (держава не може віддавати перевагу якомусь одному устаткуванню, що забезпечує обмін електронними повідомленнями), і принцип прозорості, обумовлений як «забезпечення загальнодоступності відповідної інформації про умови доступу до використання мереж і послуг загального користування», згідно статті 4 Додатка про комунікації GATS.
Крім прийняття цих законів залишається цілий комплекс неурегульованих відносин, пов'язаних з використанням електронної інформації в таких областях: митниця і податки, електронні платіжні системи, захист інтелектуальної власності, безпека, конфіденційність і ін.
Як показує сучасна міжнародна практика регулювання торгівлі, головний підхід до врегулювання правовідносин — саморегулювання. Протягом всієї історії бізнес створює свої правила гри (особливо в нових областях) з метою уникнути і розв'язати можливі конфлікти, а також створити довіру між сторонами. Непотрібне втручання держави тільки шкодить загальному розвиткові і викликає роздратування і недовіру, як до влади, так і до нових сфер діяльності.
7.11. Зразок електронного контракту
Для того щоб створити довірчі відносини між сторонами в електронній комерції, Європейська економічна комісія ООН розробила і у 2000 році прийняла Угоду про електронну комерцію, що є зразком електронного контракту, застосування якого становить практичний інтерес в умовах відсутності детального регулювання правовідносин у сфері електронної комерції національним законодавством. Угода містить набір правил, що належать до умов електронного контракту: мінімально необхідну інформацію про сторони відносин; метод комунікації, обраний сторонами; технічні стандарти зв'язку; яке програмне забезпечення застосовується; указівки на інформаційних посередників; процедури оферти й акцепту; час відкликання оферти і прийняття акцепту. Угода складається з двох частин — механізму оферти і механізму акцепту. При цьому електронний контракт полягає в результаті комбінації механізмів оферти й акцепту.
Серйозним гальмом переходу від «паперового» бізнесу до електронного бізнесу є відсутність однозначної термінології. У зв'язку з цим цікавим представляється проект Міжнародної торговельної палати E-terms — архів термінів, що використовуються в електронних контрактах (подібно INCOTERMS). Проект задуманий як он-лайнова служба допомоги при укладанні контрактів. Прийнятим термінам відповідають унікальні посилання, так що сторони можуть легко включати ці терміни у свої контракти.