- •1. Основні поняття. Міжнародна інформаційна діяльність
- •1. 1. Міжнародна інформація: основні поняття
- •1.2. Функції міжнародної інформації
- •1. 3. Джерела інформації
- •1. 5. Державна політика України в сфері національного інформаційного простору
- •1. 6. Національні інтереси в інформаційній сфері
- •1. 7. Політика формування національного інформаційного простору
- •1. 8. Міжнародні відносини в галузі інформації
- •9. Міжнародна інформаційна діяльність
- •1.10. Інформаційна безпека в сучасному світі
- •1.11. Стратегія інформаційної безпеки
- •1.12. Власники інформації, що захищається
- •1.13. Класифікація інформації за ступенями її таємності
- •1.14. Безпека інформації в комерційних мережах
- •Міжнародний аспект захисту інформації
- •1.16. Доступ до інформації в розвинутих країнах Європи, сша і Канаді
- •1.17. Світовий інформаційний ринок
- •2. Інформаційне законодавство україни: конституційний та цивільно-правові аспекти
- •2. 1. Конституційне право на інформацію в Україні
- •2. 2. Інформація та інформаційні відносини у Цивільному кодексі України
- •2. 3. Законодавче регулювання інформаційної сфери в Україні
- •2. 4. Комерційна та службова інформація
- •2. 5. Суб'єкти інформаційних відносин
- •2. 6. Захист права на інформацію
- •2. 7. Державне управління в галузі інформаційних ресурсів
- •3. Сучасні інформаційні і комунікаційні технології
- •3. 1. Основні поняття
- •3. 2. Загальна характеристика Інтернету
- •3. 3. Концепція комутації пакетів як технологія передачі інформації в мережі
- •3. 4. Історія виникнення Інтернету
- •3. 5. Клієнт-сервер архітектура
- •3. 6. Протоколи Інтернету: tcp/ip — основний протокол Інтернету
- •3. 7. Стек протоколів Інтернету
- •3. 8. Основні сервіси Інтернету
- •3. 9. Адресація в Інтернеті
- •3.10. Надання комунікаційних і інформаційних послуг в Інтернеті
- •3.11. Підключення до Інтернету
- •3.12. Постійне ip з'єднання через виділену лінію
- •3.13. Сеансові з'єднання по лінії, що комутується (dial-up ip)
- •3.14. Телекомунікації України
- •3.15. Мобільний Інтернет
- •3.17. Гіпертекстова система
- •3.18. Загальні відомості про www
- •3.19. Основні поняття, що складають сутність www (Веб)
- •3.20. Поняття Веб юзабіліті (web — usability): Що таке юзабіліті інженірінг (usability engineering)?
- •3.21. Роль юзабіліті-інженера в процесі проектування Веб-сайта
- •3.22. Пошук інформації в Інтернеті
- •3.23. Запит для інформаційно-пошукових систем
- •3.24. Можливості інформаційно-пошукових систем
- •1. Пошук за словом, усіканнями і словоформами
- •2. Пошук по фрагментах тексту (строгим словосполученням)
- •3. Використання логічних операторів
- •4. Використання операторів контекстної близькості
- •5. Пошук по полях
- •6. Пошук схожих документів
- •3.25. Основні пошукові системи і їх функціональні можливості
- •3.26. Інформаційно-пошукова система мета
- •3.27. Пошук у повнотекстовій базі даних
- •3.28. Інформаційно-пошукова система InfoRes
- •3.29. Інформаційно-пошукова система aSearch
- •4. Новітні технології обміну інформацією в штернеті
- •4. 1. Електронна пошта
- •4. 2. Протоколи роботи з електронною поштою
- •4. 3. Функціонування електронної пошти
- •4. 5. Приклади роботи в чаТі : чат
- •4. 6. Веб (www) конференції
- •4.7. Гостьова книга
- •4. 8. Форум
- •4. 9. Портал
- •4.10. Відеоконференція
- •4.11. Ціль використання відеоконференцій
- •6. Електронні бібліотеки
- •7. Електронна комерція
- •7. 3. Моделі електронної комерції
- •7. 6. Електронно-цифрова форма договору
- •7.10. Правові основи електронної комерції в Україні
- •7.11. Зразок електронного контракту
- •7.12. Регулювання обміну даними в міжнародній торгівлі
- •8. Віртуальні структури
- •8. 2. Віртуальне підприємство
- •9. Авторське право і мережеві технології
- •9. 1. Авторське право в Інтернеті
- •9. 9. Управління адресним простором в Інтернеті
- •10. Інформаційне суспільство
- •10.11. Передумови переходу України до інформаційного суспільства
- •10.13. Оцінка результатів руху до інформаційного суспільства
- •11. Інформаційна конфігурація сучасного світу
- •11. 7. Інформаційно-пошукові сервери з законодавства
- •11. 7.1. Інформаційний сервер liga Online
4. Новітні технології обміну інформацією в штернеті
Люди використовують Інтернет не тільки щоб отримати необхідну інформацію. Найчастіше вони хочуть просто поспілкуватися, знайти однодумців, поділитися своїми переживаннями. З одного боку, для спілкування немає жодних перешкод. Мережа для цього і створена. Але з іншого боку — не все так просто. Що бачить користувач, який потрапив у мережу? Безмежну низку Веб-сторінок, що, навіть якщо сильно на них «надавити» , спілкуватися з вами не будуть. А де ж люди? Де їх можна зустріти в мережі? Такі місця є.
4. 1. Електронна пошта
Велика частина користувачів, котрі проводять в Інтернеті багато часу, сприймають електронну пошту як щось дуже природне. Вони вже перестали дивуватися такому чарівництву, як електронна пошта, що переносить повідомлення за долі секунди на край світа і яка у свій час дала імпульс створенню мережі.
Сьогодні електронна пошта є найбільш універсальною і популярною послугою для користувачів Інтернету у всіх сферах діяльності.
Електронною поштою можна надсилати не тільки письмові повідомлення, але і графічні документи, аудіо, відеофайли, програми. Багато хто з користувачів навіть не уявляє справжніх можливостей електронної пошти. Ця технологія весь час розвивається, трансформується. Існують різні пакети електронної пошти, що дозволяють значно розширити її можливості. Сьогодні рідко зустрічається «візитка» без поля E-mail (вимовляється «е-майл» або «и-мэйл», кому як більше подобаєтся, скорочення від Electronic Mail).
Зручність використання і швидкість доставки повідомлення — два головні козирі, які дозволили цьому сервісу Інтернет перемогти «паперову пошту».
4. 2. Протоколи роботи з електронною поштою
В Інтернеті для роботи з електронною поштою використовуються прикладні протоколи SMTP, POP, ШАР.
Протокол SMTP (Simple Massage Transfer Protocol) — простий протокол, що підтримує передачу повідомлень між будь-якими вузлами Інтернет. Маючи механізми проміжного збереження пошти і підвищення надійності доставки, протокол SMTP припускає використання різноманітних транспортних служб і поштових серверів. Він може працювати навіть в мережах, які не підтримують стек протоколів TCP/IP. Протокол SMTP дозволяє групувати повідомлення на адресу одного одержувача і розмножувати копії E-mail-повідомлення для передачі за різними адресами.
Протокол POP (Post Office Protocol) надає кінцевому користувачу можливість доступу до його електронних повідомлень. POP-клієнти при запиті користувача на отримання пошти вимагають ввести пароль, що підвищує конфе-денційність листування.
Для невеликих організацій невигідно тримати у себе систему для передачі повідомлень (messagetransport system). Це пов'язано з тим, що в невеликих організаціях, які не спеціалізуються на комп'ютерних технологіях, як правило, робочі станції клієнтів мережі не мають достатньо ресурсів (продуктивність або дисковий простір) для забезпечення роботи повного SMTP-серверу. Крім того, таким користувачам електронної пошти може бути невигідним тримати персональний комп'ютер, постійно підключений до Інтернету. Для вирішення цієї проблеми і був створений поштовий протокол для роботи в офісі — POP (PostOffice Protocol). Його найпоширеніший варіант — POPvS (протокол поштового відділення версії 3). Цей протокол дозволяє робочим
станціям динамічно мати доступ до свого поштового ящика, розташованого на сервері, який призначений для обслуговування електронної пошти в даній організації. POPvS — це найпростіший протокол для роботи користувача зі змістом своєї поштової скриньки. Він дозволяє тільки забрати пошту з поштової скриньки серверу на робочу станцію клієнта і знищити її з поштової скриньки на сервері. Всю подальшу обробку поштове повідомлення проходить на комп'ютері клієнта. POP-сервер не відповідає за відправку пошти, він працює тільки як універсальна поштова скринька для групи користувачів. Якщо користувачу необхідно відправити повідомлення, він повинен встановити з'єднання з SMTP-сервером і відправити туди свої повідомлення за SMTP-протоколом.
Протокол ІМАР4 (Internet Message Access Protocol, Version 4) дозволяє клієнтам діставати доступ і маніпулювати повідомленнями електронної пошти на сервері. Протокол ІМАР4 відрізняється від протоколу POPvS тим, що ІМАР4 підтримує роботу з системою каталогів (або папок) повідомлень.
ІМАР4 дозволяє керувати каталогами (папками) віддалених повідомлень так само, якби вони розташовувалися в локальному комп'ютері. ІМАР4 дозволяє клієнту створювати, видаляти і перейменовувати поштові скриньки, перевіряти наявність нових повідомлень і видаляти старі. Завдяки тому, що ІМАР4 підтримує механізм унікальної ідентифікації кожного повідомлення в поштовій папці клієнта, він дозволяє читати з поштової скриньки тільки повідомлення, які задовольняють певним умовам, або їх частині, змінювати атрибути повідомлень і переміщати окремі повідомлення.