- •1. Основні поняття. Міжнародна інформаційна діяльність
- •1. 1. Міжнародна інформація: основні поняття
- •1.2. Функції міжнародної інформації
- •1. 3. Джерела інформації
- •1. 5. Державна політика України в сфері національного інформаційного простору
- •1. 6. Національні інтереси в інформаційній сфері
- •1. 7. Політика формування національного інформаційного простору
- •1. 8. Міжнародні відносини в галузі інформації
- •9. Міжнародна інформаційна діяльність
- •1.10. Інформаційна безпека в сучасному світі
- •1.11. Стратегія інформаційної безпеки
- •1.12. Власники інформації, що захищається
- •1.13. Класифікація інформації за ступенями її таємності
- •1.14. Безпека інформації в комерційних мережах
- •Міжнародний аспект захисту інформації
- •1.16. Доступ до інформації в розвинутих країнах Європи, сша і Канаді
- •1.17. Світовий інформаційний ринок
- •2. Інформаційне законодавство україни: конституційний та цивільно-правові аспекти
- •2. 1. Конституційне право на інформацію в Україні
- •2. 2. Інформація та інформаційні відносини у Цивільному кодексі України
- •2. 3. Законодавче регулювання інформаційної сфери в Україні
- •2. 4. Комерційна та службова інформація
- •2. 5. Суб'єкти інформаційних відносин
- •2. 6. Захист права на інформацію
- •2. 7. Державне управління в галузі інформаційних ресурсів
- •3. Сучасні інформаційні і комунікаційні технології
- •3. 1. Основні поняття
- •3. 2. Загальна характеристика Інтернету
- •3. 3. Концепція комутації пакетів як технологія передачі інформації в мережі
- •3. 4. Історія виникнення Інтернету
- •3. 5. Клієнт-сервер архітектура
- •3. 6. Протоколи Інтернету: tcp/ip — основний протокол Інтернету
- •3. 7. Стек протоколів Інтернету
- •3. 8. Основні сервіси Інтернету
- •3. 9. Адресація в Інтернеті
- •3.10. Надання комунікаційних і інформаційних послуг в Інтернеті
- •3.11. Підключення до Інтернету
- •3.12. Постійне ip з'єднання через виділену лінію
- •3.13. Сеансові з'єднання по лінії, що комутується (dial-up ip)
- •3.14. Телекомунікації України
- •3.15. Мобільний Інтернет
- •3.17. Гіпертекстова система
- •3.18. Загальні відомості про www
- •3.19. Основні поняття, що складають сутність www (Веб)
- •3.20. Поняття Веб юзабіліті (web — usability): Що таке юзабіліті інженірінг (usability engineering)?
- •3.21. Роль юзабіліті-інженера в процесі проектування Веб-сайта
- •3.22. Пошук інформації в Інтернеті
- •3.23. Запит для інформаційно-пошукових систем
- •3.24. Можливості інформаційно-пошукових систем
- •1. Пошук за словом, усіканнями і словоформами
- •2. Пошук по фрагментах тексту (строгим словосполученням)
- •3. Використання логічних операторів
- •4. Використання операторів контекстної близькості
- •5. Пошук по полях
- •6. Пошук схожих документів
- •3.25. Основні пошукові системи і їх функціональні можливості
- •3.26. Інформаційно-пошукова система мета
- •3.27. Пошук у повнотекстовій базі даних
- •3.28. Інформаційно-пошукова система InfoRes
- •3.29. Інформаційно-пошукова система aSearch
- •4. Новітні технології обміну інформацією в штернеті
- •4. 1. Електронна пошта
- •4. 2. Протоколи роботи з електронною поштою
- •4. 3. Функціонування електронної пошти
- •4. 5. Приклади роботи в чаТі : чат
- •4. 6. Веб (www) конференції
- •4.7. Гостьова книга
- •4. 8. Форум
- •4. 9. Портал
- •4.10. Відеоконференція
- •4.11. Ціль використання відеоконференцій
- •6. Електронні бібліотеки
- •7. Електронна комерція
- •7. 3. Моделі електронної комерції
- •7. 6. Електронно-цифрова форма договору
- •7.10. Правові основи електронної комерції в Україні
- •7.11. Зразок електронного контракту
- •7.12. Регулювання обміну даними в міжнародній торгівлі
- •8. Віртуальні структури
- •8. 2. Віртуальне підприємство
- •9. Авторське право і мережеві технології
- •9. 1. Авторське право в Інтернеті
- •9. 9. Управління адресним простором в Інтернеті
- •10. Інформаційне суспільство
- •10.11. Передумови переходу України до інформаційного суспільства
- •10.13. Оцінка результатів руху до інформаційного суспільства
- •11. Інформаційна конфігурація сучасного світу
- •11. 7. Інформаційно-пошукові сервери з законодавства
- •11. 7.1. Інформаційний сервер liga Online
3.24. Можливості інформаційно-пошукових систем
1. Пошук за словом, усіканнями і словоформами
Усі пошукові системи забезпечують пошук хоча б по одному слову. Засоби навігації в Інтернеті, що не забезпечують
такого пошуку, називаються інакше — каталогами, колекціями посилань і т. п. Інакше справа стоїть з усіканнями слів. Наприклад, система InfoSeek розглядає всі слова запиту як праві усікання. У деяких відомих системах можливість пошуку за усіканням просто не реалізована (наприклад, Lycos). Однак у більшості систем (наприклад, AltaVista, Rambler) для маскування правого усікання слова досить поставити символ «*».
Пошук за словоформами є результатом серйозного лінгвістичного аналізу і реалізований, наприклад, у двох російськомовних системах «Апорт» і Яндекс. У системі «Апорт» граматична форма слова в запиті особливого значення не має — воно зберігається в базі даних у всіх своїх формах. У цій системі запит «ребенок шел» еквівалентно запитові «дети идут».
2. Пошук по фрагментах тексту (строгим словосполученням)
Багато систем здатні реалізовувати контекстний пошук, укладеної в лапках фрази (наприклад, AltaVista, Lycos, InfoSeek і ін.). Така здатність — це реалізація неявно зазначених за допомогою лапок операторів контекстної близькості.
3. Використання логічних операторів
Для введення запитів зі складною логікою, як правило, потрібне використання булевих і контекстних операторів, дужок, і т. п. Для більшості випадків (до 75% як було вже сказано) цього не потрібно. Тому в деякіх інформаційно-по-шукових системах створено по два пошукових інтерфейси — простий (за замовчуванням) і розширений (який називається у різних системах детальним, могутнім або професійним). Цим шляхом пішли, наприклад, AltaVista, Lycos, InfoSeek, Rambler. В усіх розглянутих системах реалізовані булеві операції AND, OR і NOT, а також робота з дужками. Однак у двох з них — AlLaVista і Excite — оператор -NOT записується у вигляді «AND NOT», у такий спосіб підкреслюється його бінарність (у математичній логіці оператор NOT у чистому вигляді унарний і не може відноситися до двох операндів).
4. Використання операторів контекстної близькості
Більшість професійних пошукових систем забезпечує виконання операцій контекстної близькості. Наприклад, у системі Lycos функції контекстної близькості одержали найбільший розвиток і реалізовані за допомогою чотирьох операторів: ADJ, NEAR, FAR, BEFORE.
ADJ забезпечує близькість двох слів у тексті в будь-якому порядку.
NEAR дозволяє знаходити документи, у яких слова-опе-ранди віддалені не більше ніж на 25 слів.
FAR — оператор, протилежний за змістом операторові NEAR, він виключає близькість термінів запиту в межах 25 слів тексту документа.
BEFORE — схожий на оператор ADJ, тільки з урахуванням порядку розташування термінів у тексті.
Наприклад, оригінальне вирішене питання контекстної близькості в інформаційно-пошуковій системі Rambler. За бажання мінімізувати відстань між пошуковими термінами, використовується службове слово «$пеаг:», за яким розташовані два операнда — значення самих слів. У системі «Апорт» інтелектуальній обробці піддаються словосполучення в лапках. Наприклад, запит «яблука на снігу» еквівалентний запитам «яблука і сніг», «яблука під снігом», «яблуко-сніг».