3.15. Мобільний Інтернет

Інтернет швидко стає мобільним. Вже в 2003 році кількість користувачів Інтернету, що одержують доступ з мобільних пристроїв, стала більшою, ніж кількість користу­вачів з фіксованим доступом, і досягла 600 млн. чоловік, а згідно з прогнозами Yankee Group, кількість мобільних терміналів з доступом до Інтернету у 2005 році перевищить мільярд.

Розвиток мобільного Інтернету сьогодні обумовлено дво­ма важливими факторами.

По-перше, переходом телекомунікаційних компаній до нових стандартів мобільного зв'язку, появою мереж «третьо­го покоління» і удосконалюванням наявних комунікацій до так званого покоління 2,5. Основні стандарти «поколін­ня 2,5» — GPRS (General Packet Radio Services) і EDGE (Enhanced Data rates forGSM Evolution) дозволяють досягати швидкостей передачі даних до 171 і 384 Кбіт/с відповідно.

Основні переваги цих мереж — пакетна передача даних і висока швидкість з'єднання досягаються не завдяки корінній перебудові мереж операторів, а за допомогою посту­пового нарощування можливостей наявного комунікаційно­го устаткування, що робить впровадження таких мереж відносно недорогим. Пакетна передача даних дозволяє засто­сувати нові методи ціноутворення (оплата за обсяг переданої інформації, а не за час, проведений в режимі онлайн), зни­жує вартість переданої інформації і дозволяє терміналам ви­користовувати функцію «always on», тобто бути постійно на зв язку і не витрачати час на встановлення з'єднання при кожному виході в Інтернет. Наприклад, у Росії мережі GPRS сьогодні будуються «Мобільними телесистемами» (www.mts.ru), «Білайном» (www.beeline.ru), а найближчим часом до них приєднається «Телекомінвест» (www.telecomin-vest.com).

Другий фактор, що обумовлює розвиток мобільного Інтер­нету, — розвиток терміналів. Зрозуміло, що до мережі зі швидкістю передачі даних 2 Мбіт/с підключати звичайний стільниковий телефон не має сенсу. Багато компаній-виробників, як стільникових телефонів (Nokia, Ericsson, Siemens), так і комп'ютерів (Compaq, Hewlett-Packard, IBM) — розроб­ляють цілий клас нових пристроїв, що інтегрують у собі функції могутнього кишенькового комп'ютера і мобільного телефону, що дозволяє підключатися до швидкісних безпро-водних мереж. Прототипи деяких пристроїв обладнані відео-камерами для проведення відеоконференцій і GPS-приймача-ми для встановлення точного місця розташування абонента.

Нові мережеві термінали DoCoMo 3-го покоління, осна­щені відеокамерою, дозволяють передавати й одержувати відеозображення. Уже багато провайдерів відеоінформації готові представити свої матеріали користувачам нової ме­режі, що одержала назву FOMA. Багато виробників, у тому числі Ericsson, проектують пристрої, зв'язані через інтер­фейс Bluetooth. Телефон у середині наручних годинників і PDA, між якими встановлений беспроводний зв'язок, кліпса з вбудованим мікрофоном — подібними концептами-прист-роями сьогодні вже нікого не здивуєш. Але чи стане Bluetooth масовим?

За даними Intel, за істотного збільшення обсягів вироб­ництва компанія зможе зменшити вартість мікросхеми Bluetooth до $ 10.

3.16. Веб-технології: Гіпертекст

Наша культура швидко змінюється під натиском телеко­мунікаційних технологій. Створюється четвертий світ, у якому географічні відстані не грають жодної ролі, у якому значення має тільки наявність і якість приєднання до світо­вої інформаційної мережі. Інформатика з технології, науко­вого напрямку і навчальної дисципліни стає однієї з основ­них складових сучасної культури. Відповідно, якщо мінімальний рівень культури припускав обов'язкові навички читання і написання листа, то тепер цей мінімальний рівень віртуальної культури припускає навички роботи зі створення гіпертекстових документів.

Гіпертекст — принцип організації інформаційних оди­ниць, за якого окремі елементи (записи, документи і т. п.) зв'язані між собою асоціативними відносинами, що забезпечують швидкий пошук інформації і/або перегляд даних, взаємопов'язаних зазначеними відносинами.

Гіпертекст — це нова технологія представлення інфор­мації. Гіпертекст дає можливість користувачеві поєднувати розрізнені текстові і мультимедійні фрагменти — графіку, анімацію, аудио- і відеоінформацію — у неформальні інфор­маційні блоки. У такий спосіб користувач створює тимчасо­вий документ, що відповідає певним завданням. Гіпертексто-ва технологія є основою інформаційної служби World Wide WebWWW).

Концепція гіпертексту досить проста. Є база даних, у базі даних знаходяться об'єкти. Об'єкти це, найчастіше, неве­ликі інформаційні розділи, присвячені певному питанню. Вікна на екрані однозначно асоціюються з об'єктами в базі даних. Між об'єктами можуть установлюватися зв'язки; во­ни відбиваються і у вікнах на екрані (виділені слова-посилання), і в базі даних (внутрішні посилання).

У гіпертексті виділяються особливі поля-посилання, що можуть «відразу» привести читача до потрібних розділів/тем, малюнків, описів. Завдяки цьому, процес чи­тання стає принципово іншим — гіпертекст можна чита­ти/переглядати багатьма різними шляхами і читач сам виби­рає той шлях перегляду, що йому найбільш зручний.

Гіперзв'язок, гіперпосилання — зв'язок між частинами документа або різних документів, який реалізує гіпертекст. Місце зв'язку — посилання є підсвічене і/або підкреслене слово, фраза або графічний об'єкт. Натискання мишею на по­силанні приводить до переходу в задане посиланням місце іншого документа або до іншого розділу поточного документа.

Інтерес викликає нелінійна організація інформаційних одиниць, що можуть бути представлені текстом, аудио і відео інформацією, дружелюбна і гнучка форма нелінійного керу­вання цими одиницями в гіпертекстовій системі. Централь­ною ідеєю є реалізація механізму асоціативної індексації — здатність створювати керовані переходи між інформаційни­ми единицами, пов'язаними структурно або семантичне. Це дозволяє користувачам інтерактивне записувати і перегля­дати інформацію.