- •1. Основні поняття. Міжнародна інформаційна діяльність
- •1. 1. Міжнародна інформація: основні поняття
- •1.2. Функції міжнародної інформації
- •1. 3. Джерела інформації
- •1. 5. Державна політика України в сфері національного інформаційного простору
- •1. 6. Національні інтереси в інформаційній сфері
- •1. 7. Політика формування національного інформаційного простору
- •1. 8. Міжнародні відносини в галузі інформації
- •9. Міжнародна інформаційна діяльність
- •1.10. Інформаційна безпека в сучасному світі
- •1.11. Стратегія інформаційної безпеки
- •1.12. Власники інформації, що захищається
- •1.13. Класифікація інформації за ступенями її таємності
- •1.14. Безпека інформації в комерційних мережах
- •Міжнародний аспект захисту інформації
- •1.16. Доступ до інформації в розвинутих країнах Європи, сша і Канаді
- •1.17. Світовий інформаційний ринок
- •2. Інформаційне законодавство україни: конституційний та цивільно-правові аспекти
- •2. 1. Конституційне право на інформацію в Україні
- •2. 2. Інформація та інформаційні відносини у Цивільному кодексі України
- •2. 3. Законодавче регулювання інформаційної сфери в Україні
- •2. 4. Комерційна та службова інформація
- •2. 5. Суб'єкти інформаційних відносин
- •2. 6. Захист права на інформацію
- •2. 7. Державне управління в галузі інформаційних ресурсів
- •3. Сучасні інформаційні і комунікаційні технології
- •3. 1. Основні поняття
- •3. 2. Загальна характеристика Інтернету
- •3. 3. Концепція комутації пакетів як технологія передачі інформації в мережі
- •3. 4. Історія виникнення Інтернету
- •3. 5. Клієнт-сервер архітектура
- •3. 6. Протоколи Інтернету: tcp/ip — основний протокол Інтернету
- •3. 7. Стек протоколів Інтернету
- •3. 8. Основні сервіси Інтернету
- •3. 9. Адресація в Інтернеті
- •3.10. Надання комунікаційних і інформаційних послуг в Інтернеті
- •3.11. Підключення до Інтернету
- •3.12. Постійне ip з'єднання через виділену лінію
- •3.13. Сеансові з'єднання по лінії, що комутується (dial-up ip)
- •3.14. Телекомунікації України
- •3.15. Мобільний Інтернет
- •3.17. Гіпертекстова система
- •3.18. Загальні відомості про www
- •3.19. Основні поняття, що складають сутність www (Веб)
- •3.20. Поняття Веб юзабіліті (web — usability): Що таке юзабіліті інженірінг (usability engineering)?
- •3.21. Роль юзабіліті-інженера в процесі проектування Веб-сайта
- •3.22. Пошук інформації в Інтернеті
- •3.23. Запит для інформаційно-пошукових систем
- •3.24. Можливості інформаційно-пошукових систем
- •1. Пошук за словом, усіканнями і словоформами
- •2. Пошук по фрагментах тексту (строгим словосполученням)
- •3. Використання логічних операторів
- •4. Використання операторів контекстної близькості
- •5. Пошук по полях
- •6. Пошук схожих документів
- •3.25. Основні пошукові системи і їх функціональні можливості
- •3.26. Інформаційно-пошукова система мета
- •3.27. Пошук у повнотекстовій базі даних
- •3.28. Інформаційно-пошукова система InfoRes
- •3.29. Інформаційно-пошукова система aSearch
- •4. Новітні технології обміну інформацією в штернеті
- •4. 1. Електронна пошта
- •4. 2. Протоколи роботи з електронною поштою
- •4. 3. Функціонування електронної пошти
- •4. 5. Приклади роботи в чаТі : чат
- •4. 6. Веб (www) конференції
- •4.7. Гостьова книга
- •4. 8. Форум
- •4. 9. Портал
- •4.10. Відеоконференція
- •4.11. Ціль використання відеоконференцій
- •6. Електронні бібліотеки
- •7. Електронна комерція
- •7. 3. Моделі електронної комерції
- •7. 6. Електронно-цифрова форма договору
- •7.10. Правові основи електронної комерції в Україні
- •7.11. Зразок електронного контракту
- •7.12. Регулювання обміну даними в міжнародній торгівлі
- •8. Віртуальні структури
- •8. 2. Віртуальне підприємство
- •9. Авторське право і мережеві технології
- •9. 1. Авторське право в Інтернеті
- •9. 9. Управління адресним простором в Інтернеті
- •10. Інформаційне суспільство
- •10.11. Передумови переходу України до інформаційного суспільства
- •10.13. Оцінка результатів руху до інформаційного суспільства
- •11. Інформаційна конфігурація сучасного світу
- •11. 7. Інформаційно-пошукові сервери з законодавства
- •11. 7.1. Інформаційний сервер liga Online
3.13. Сеансові з'єднання по лінії, що комутується (dial-up ip)
Варіант з'єднання по лінії, що комутується, який називають також dial-up IP, можна рекомендувати для доступу до Інтернету як з комп'ютерів, розташованих окремо, так і з робочих станцій локальної мережі, не потребуючи підтримки постійного з'єднання з Інтернет. Цей вид з'єднання передбачає тимчасове підключення до сервера доступу через звичайну телефонну лінію шляхом набирання відповідного номера. Після з'єднання необхідна реєстрація, що складається з введення імені користувача і пароля. Після реєстрації комп'ютер користувача буде підключений до Інтернет протягом сеансу телефонного зв'язку.
Комп'ютер користувача повинен мати модем і необхідне для роботи в режимі dial-up IP програмне забезпечення, 3 погляду користувача, робота в Інтернет буде практично аналогічною, як і за постійного IP-з'єднання, тільки за одним винятком: при запуску прикладних програм (наприклад, Веб-клієнтів), спочатку буде здійснюватися телефонне з'єднання, а це може потребувати деякого часу. Сеанс ІР-підключення дозволяє одержувати доступ до всіх ресурсів Інтернету шляхом запуску на своєму комп'ютері відповідних прикладних програм.
3.14. Телекомунікації України
Комп'ютерні мережі активно впроваджуються в усі сфери людської діяльності. Завдяки їм і розвитку інформаційних технологій, можна одержати доступ до баз даних усього світу. Зараз ряд міжнародних мережевих проектів допомагають Україні стати повноправним членом світового інформаційного простору. За допомогою супутників налагоджується доступ до послуг зв'язку усього світу.
З появою прямого виходу в Інтернет, з'явилася додаткова можливість використовувати міжнародні інформаційні, комерційні і наукові бази даних. Доступ до актуальної інформації у всіх сферах світового інформаційного простору прискорює формування в Україні цивілізованого інформаційного суспільства.
Перші вузли мережі Інтернет3 на Україні з'явилися на початку 90-х років минулого століття. У 1990 р. в Україні були створені перші три вузли доступу до ресурсів мережі (http://day.net.ua/official_ukr.html). Серед перших провайдерів у м. Києві були: «Технософт» (з 1993 р. це «Релком-Україна» http://www.relc.com), «Моноліт» (з 1991 р.) http://www.ua.net, «Адамант» (з 1992 р.) http://www.adam.kiev.ua, «Електронні вісті» (з 1993 р) http://www.elvisti.kiev.ua. З кінця 1990 р. у просторі ієрархічних імен мережі Інтернет була почата підтримка української частини цього простору4 — домену.иа. Спочатку домен підтримувався неформально, при маршрутизації пошти в AT «Релком». 1 грудня 1992 р. національний домен.иа було офіційно делеговано Україні. 31 липня 2000 р. вийшов Указ Президента України «Про заходи щодо розвитку національної складової глобальної інформаційної мережі Інтернет і забезпечення широкого доступу до цієї мережі в Україні (№928/2000 від 31.07.2000 http://ukr/pravo/zakint.txt). Це був один з перших державних законодавчих актів щодо Українського сегменту мережі Інтернет. 15 вересня 2001 р. вступили в дію нові «Правила домена.UA». З їхнім введенням українські компанії одержали можливість реєструвати частки домену виду ФІРМА.ПА або MAPKA.UA. 9-14 вересня 2002 р. відбулася шоста щорічна конференція провайдерів України «Інтернет-технології в інформаційному просторі держави».
Важливі факти з історії українського Інтернет знайшли відображення на Веб-сторінці http://ain.com.ua/history.