- •1. Основні поняття. Міжнародна інформаційна діяльність
- •1. 1. Міжнародна інформація: основні поняття
- •1.2. Функції міжнародної інформації
- •1. 3. Джерела інформації
- •1. 5. Державна політика України в сфері національного інформаційного простору
- •1. 6. Національні інтереси в інформаційній сфері
- •1. 7. Політика формування національного інформаційного простору
- •1. 8. Міжнародні відносини в галузі інформації
- •9. Міжнародна інформаційна діяльність
- •1.10. Інформаційна безпека в сучасному світі
- •1.11. Стратегія інформаційної безпеки
- •1.12. Власники інформації, що захищається
- •1.13. Класифікація інформації за ступенями її таємності
- •1.14. Безпека інформації в комерційних мережах
- •Міжнародний аспект захисту інформації
- •1.16. Доступ до інформації в розвинутих країнах Європи, сша і Канаді
- •1.17. Світовий інформаційний ринок
- •2. Інформаційне законодавство україни: конституційний та цивільно-правові аспекти
- •2. 1. Конституційне право на інформацію в Україні
- •2. 2. Інформація та інформаційні відносини у Цивільному кодексі України
- •2. 3. Законодавче регулювання інформаційної сфери в Україні
- •2. 4. Комерційна та службова інформація
- •2. 5. Суб'єкти інформаційних відносин
- •2. 6. Захист права на інформацію
- •2. 7. Державне управління в галузі інформаційних ресурсів
- •3. Сучасні інформаційні і комунікаційні технології
- •3. 1. Основні поняття
- •3. 2. Загальна характеристика Інтернету
- •3. 3. Концепція комутації пакетів як технологія передачі інформації в мережі
- •3. 4. Історія виникнення Інтернету
- •3. 5. Клієнт-сервер архітектура
- •3. 6. Протоколи Інтернету: tcp/ip — основний протокол Інтернету
- •3. 7. Стек протоколів Інтернету
- •3. 8. Основні сервіси Інтернету
- •3. 9. Адресація в Інтернеті
- •3.10. Надання комунікаційних і інформаційних послуг в Інтернеті
- •3.11. Підключення до Інтернету
- •3.12. Постійне ip з'єднання через виділену лінію
- •3.13. Сеансові з'єднання по лінії, що комутується (dial-up ip)
- •3.14. Телекомунікації України
- •3.15. Мобільний Інтернет
- •3.17. Гіпертекстова система
- •3.18. Загальні відомості про www
- •3.19. Основні поняття, що складають сутність www (Веб)
- •3.20. Поняття Веб юзабіліті (web — usability): Що таке юзабіліті інженірінг (usability engineering)?
- •3.21. Роль юзабіліті-інженера в процесі проектування Веб-сайта
- •3.22. Пошук інформації в Інтернеті
- •3.23. Запит для інформаційно-пошукових систем
- •3.24. Можливості інформаційно-пошукових систем
- •1. Пошук за словом, усіканнями і словоформами
- •2. Пошук по фрагментах тексту (строгим словосполученням)
- •3. Використання логічних операторів
- •4. Використання операторів контекстної близькості
- •5. Пошук по полях
- •6. Пошук схожих документів
- •3.25. Основні пошукові системи і їх функціональні можливості
- •3.26. Інформаційно-пошукова система мета
- •3.27. Пошук у повнотекстовій базі даних
- •3.28. Інформаційно-пошукова система InfoRes
- •3.29. Інформаційно-пошукова система aSearch
- •4. Новітні технології обміну інформацією в штернеті
- •4. 1. Електронна пошта
- •4. 2. Протоколи роботи з електронною поштою
- •4. 3. Функціонування електронної пошти
- •4. 5. Приклади роботи в чаТі : чат
- •4. 6. Веб (www) конференції
- •4.7. Гостьова книга
- •4. 8. Форум
- •4. 9. Портал
- •4.10. Відеоконференція
- •4.11. Ціль використання відеоконференцій
- •6. Електронні бібліотеки
- •7. Електронна комерція
- •7. 3. Моделі електронної комерції
- •7. 6. Електронно-цифрова форма договору
- •7.10. Правові основи електронної комерції в Україні
- •7.11. Зразок електронного контракту
- •7.12. Регулювання обміну даними в міжнародній торгівлі
- •8. Віртуальні структури
- •8. 2. Віртуальне підприємство
- •9. Авторське право і мережеві технології
- •9. 1. Авторське право в Інтернеті
- •9. 9. Управління адресним простором в Інтернеті
- •10. Інформаційне суспільство
- •10.11. Передумови переходу України до інформаційного суспільства
- •10.13. Оцінка результатів руху до інформаційного суспільства
- •11. Інформаційна конфігурація сучасного світу
- •11. 7. Інформаційно-пошукові сервери з законодавства
- •11. 7.1. Інформаційний сервер liga Online
3.21. Роль юзабіліті-інженера в процесі проектування Веб-сайта
Юзабіліті-інженер відіграє роль свого роду «моста» між програмістом і користувачем, веб-дизайнером і відвідувачем сайта.
Юзабіліст досліджує діяльність користувача ще на етапі предпроектного аналізу. Він формалізує завдання користувача у вигляді алгоритмів або описів бізнес-процедур. Для подібного роду досліджень юзабілісту необходимо володіти методами збору і аналізу інформації про предметну область, про користувача, його діяльность і його робоче оточення. Це так звані польові методи дослідження інтерв'ю, анкетування, опитування, спостереження та ін.
Наступне завдання юзабіліста — трансформація описаних процедур спочатку в концептуальну схему інтерфейсу користувача, потім у специфікації для програмістів і дизайнерів і, нарешті, у розробку посібників і стандартів з проектування.
На етапі детального проектування юзабіліст створює макети (прототипи) інтерфейсу користувача, готує ескізи екранних форм, визначає формати відображення, навігацію, структуру меню, техніку і засоби взаємодії користувача зпродуктом і багато чого іншого. Подібна робота вимагає як володіння технічними засобами для розробки подібних прототипів, так і знання безлічі ергономічних вимог і рекомендацій із проектування інтерфейсів користувачів. Підготовлені макети разом зі специфікаціями передаються розробникам, що будуть втілювати інтерфейс користувача у життя.
Для того, щоб оперативно випробувати розроблювальні макети на майбутніх реальних користувачах, юзабіліті-інженер може використовувати техніку швидкого створення прототипу (rapid prototyping). Вона дає йому можливість на підставі результатів проведених експериментів (usability testing) внести необхідні корективи в проект ще до початку реалізації інтерфейсу користувача.
На етапі тестування (як внутрішнього, так і зовнішнього) юзабіліст проводить повноцінну ергономічну експертизу проекту, що організується за участю як реальних користувачів, так і експертів з ергономіки. У ході цієї експертизи дається оцінка таким важливим споживчим критеріям, як зручність інтерфейсу користувача, ефективність вирішення завдань користувачів, продуктивність роботи і суб'єктивне задоволення користувача, а також ряд інших. Поряд з якісними оцінками, результатом ергономічної експертизи є перелік модифікацій, рекомендацій і проектних рішень, що покликані виявити ергономічні протиріччя і підвищити юзабіліті-якість продукту.
Нарешті, на етапі супроводження проекту юзабіліті-інженер організує збір і аналіз відгуків користувачів про якість роботи створеної системи. Практичний досвід, накопичений У ході розробки, він фіксує у відповідних проектних документах — посібниках і стандартах з юзабіліті-проектування.
Виявляється, що в Україні юзабіліті-фахівець — професія рідка. З одного боку, професія дефіцитна (грамотних фахівців одиниці), а з іншого боку — «нерозкручена», що не користується попитом.
Щоб переконатися в цьому, досить порівняти попит та пропозиції на закордонній дошці оголошень www.ida.liu.se/~miker/hci/jobs або на сайті професійної асоціації юзабілістів www.upassoc.org/html/job_bank.html з попитом та пропозицією на єдиній російській біржі (в Україні такої немає), що котирує юзабілістів, www.job.design.ru.
Які ж причини такого положення?
1. Фінансові. Ергономіка — річ дорога. Тримати юзабіліста в штаті (тим більше команду юзабілістів) далеко не кожній команді, яка виконує проект, по кишені. Багато про ектів створюються за принципом «Аби працювало». Ефект від поліпшення споживчих якостей продукту не є очевид ним, він важко вимірюється, тому часто розробники заоща джують на цьому.
2. Культурні. На жаль у нас не прийнято піклуватися про клієнта. Часто переважає психологія «Нехай користувач мучиться — адже це йому потрібно. А розробники виконують свою роботу формально, по мінімуму».
3. Технологічне відставання. Згідно технології виробництва, фахівець з юзабіліті, за замовчуванням, включається в проект, що розробляється. Важливість в цьому людського фактора не заперечується. Проблема в тому, що виробництво програмного забезпечення в Україні тільки починає виростати з «дитячих штанців», багато проектів роз робляються кустарно, келійно. Перехід від кустарного виробництва до масовоіндустріального створить попит на даних фахівців, а у відповідь виникне і пропозиція.
Як ми бачимо, усі три проблеми легко вирішуються, для цього необхідний час. Обсяги виробництва і технології будуть рости і через кілька років в Україні наступить бум попиту на юзабіліті-послуги.
За кордоном є кілька великих професійних співтовариств, що поєднують десятки тисяч фахівців в сфері ергономіки і юзабіліті, наприклад Usability Professional's Association (www.upassoc.org). Фахівці організують конференції, навчання, розробляють стандарти, методологію проектування, організують біржу праці, професійне спілкування і т. п. Професіонали спілкуються на форумі, організовують очні семінари і курси підвищення кваліфікації, обмінюються знаннями, розміщують статті, ведуть освітню й агітаційну діяльність з ліквідації юзабіліті-безграмотності. Сайт www.usability.ru є місцем, навколо якого формується професійне співтовариство російських юзабілістів.