3.21. Роль юзабіліті-інженера в процесі проектування Веб-сайта

Юзабіліті-інженер відіграє роль свого роду «моста» між про­грамістом і користувачем, веб-дизайнером і відвідувачем сайта.

Юзабіліст досліджує діяльність користувача ще на етапі предпроектного аналізу. Він формалізує завдання користу­вача у вигляді алгоритмів або описів бізнес-процедур. Для подібного роду досліджень юзабілісту необходимо володіти методами збору і аналізу інформації про предметну область, про користувача, його діяльность і його робоче оточення. Це так звані польові методи дослідження інтерв'ю, анкетуван­ня, опитування, спостереження та ін.

Наступне завдання юзабіліста — трансформація описаних процедур спочатку в концептуальну схему інтерфейсу корис­тувача, потім у специфікації для програмістів і дизайнерів і, нарешті, у розробку посібників і стандартів з проектування.

На етапі детального проектування юзабіліст створює ма­кети (прототипи) інтерфейсу користувача, готує ескізи ек­ранних форм, визначає формати відображення, навігацію, структуру меню, техніку і засоби взаємодії користувача зпродуктом і багато чого іншого. Подібна робота вимагає як володіння технічними засобами для розробки подібних прототипів, так і знання безлічі ергономічних вимог і реко­мендацій із проектування інтерфейсів користувачів. Підго­товлені макети разом зі специфікаціями передаються розроб­никам, що будуть втілювати інтерфейс користувача у життя.

Для того, щоб оперативно випробувати розроблювальні макети на майбутніх реальних користувачах, юзабіліті-інженер може використовувати техніку швидкого створення прототипу (rapid prototyping). Вона дає йому можливість на підставі результатів проведених експериментів (usability testing) внести необхідні корективи в проект ще до початку реалізації інтерфейсу користувача.

На етапі тестування (як внутрішнього, так і зовнішнього) юзабіліст проводить повноцінну ергономічну експертизу про­екту, що організується за участю як реальних користувачів, так і експертів з ергономіки. У ході цієї експертизи дається оцінка таким важливим споживчим критеріям, як зручність інтерфейсу користувача, ефективність вирішення завдань ко­ристувачів, продуктивність роботи і суб'єктивне задоволення користувача, а також ряд інших. Поряд з якісними оцінками, результатом ергономічної експертизи є перелік модифікацій, рекомендацій і проектних рішень, що покликані виявити ерго­номічні протиріччя і підвищити юзабіліті-якість продукту.

Нарешті, на етапі супроводження проекту юзабіліті-інже­нер організує збір і аналіз відгуків користувачів про якість роботи створеної системи. Практичний досвід, накопичений У ході розробки, він фіксує у відповідних проектних доку­ментах — посібниках і стандартах з юзабіліті-проектування.

Виявляється, що в Україні юзабіліті-фахівець — про­фесія рідка. З одного боку, професія дефіцитна (грамотних фахівців одиниці), а з іншого боку — «нерозкручена», що не користується попитом.

Щоб переконатися в цьому, досить порівняти попит та пропозиції на закордонній дошці оголошень www.ida.liu.se/~miker/hci/jobs або на сайті професійної асоціації юзабілістів www.upassoc.org/html/job_bank.html з попитом та пропозицією на єдиній російській біржі (в Україні такої немає), що котирує юзабілістів, www.job.design.ru.

Які ж причини такого положення?

1. Фінансові. Ергономіка — річ дорога. Тримати юзабіліста в штаті (тим більше команду юзабілістів) далеко не кожній команді, яка виконує проект, по кишені. Багато про­ ектів створюються за принципом «Аби працювало». Ефект від поліпшення споживчих якостей продукту не є очевид ним, він важко вимірюється, тому часто розробники заоща­ джують на цьому.

2. Культурні. На жаль у нас не прийнято піклуватися про клієнта. Часто переважає психологія «Нехай користувач мучиться — адже це йому потрібно. А розробники виконують свою роботу формально, по мінімуму».

3. Технологічне відставання. Згідно технології виробництва,  фахівець з  юзабіліті,  за замовчуванням,  вклю­чається в проект, що розробляється. Важливість в цьому людського фактора не заперечується. Проблема в тому, що виробництво програмного забезпечення в Україні тільки по­чинає виростати з «дитячих штанців», багато проектів роз­ робляються кустарно, келійно. Перехід від кустарного виробництва до масовоіндустріального створить попит на да­них фахівців, а у відповідь виникне і пропозиція.

Як ми бачимо, усі три проблеми легко вирішуються, для цього необхідний час. Обсяги виробництва і технології бу­дуть рости і через кілька років в Україні наступить бум попи­ту на юзабіліті-послуги.

За кордоном є кілька великих професійних співтова­риств, що поєднують десятки тисяч фахівців в сфері ерго­номіки і юзабіліті, наприклад Usability Professional's Association (www.upassoc.org). Фахівці організують конфе­ренції, навчання, розробляють стандарти, методологію проектування, організують біржу праці, професійне спілкування і т. п. Професіонали спілкуються на форумі, організовують очні семінари і курси підвищення квалі­фікації, обмінюються знаннями, розміщують статті, ведуть освітню й агітаційну діяльність з ліквідації юзабіліті-безграмотності. Сайт www.usability.ru є місцем, навколо якого формується професійне співтовариство російських юзабілістів.