- •1. Основні поняття. Міжнародна інформаційна діяльність
- •1. 1. Міжнародна інформація: основні поняття
- •1.2. Функції міжнародної інформації
- •1. 3. Джерела інформації
- •1. 5. Державна політика України в сфері національного інформаційного простору
- •1. 6. Національні інтереси в інформаційній сфері
- •1. 7. Політика формування національного інформаційного простору
- •1. 8. Міжнародні відносини в галузі інформації
- •9. Міжнародна інформаційна діяльність
- •1.10. Інформаційна безпека в сучасному світі
- •1.11. Стратегія інформаційної безпеки
- •1.12. Власники інформації, що захищається
- •1.13. Класифікація інформації за ступенями її таємності
- •1.14. Безпека інформації в комерційних мережах
- •Міжнародний аспект захисту інформації
- •1.16. Доступ до інформації в розвинутих країнах Європи, сша і Канаді
- •1.17. Світовий інформаційний ринок
- •2. Інформаційне законодавство україни: конституційний та цивільно-правові аспекти
- •2. 1. Конституційне право на інформацію в Україні
- •2. 2. Інформація та інформаційні відносини у Цивільному кодексі України
- •2. 3. Законодавче регулювання інформаційної сфери в Україні
- •2. 4. Комерційна та службова інформація
- •2. 5. Суб'єкти інформаційних відносин
- •2. 6. Захист права на інформацію
- •2. 7. Державне управління в галузі інформаційних ресурсів
- •3. Сучасні інформаційні і комунікаційні технології
- •3. 1. Основні поняття
- •3. 2. Загальна характеристика Інтернету
- •3. 3. Концепція комутації пакетів як технологія передачі інформації в мережі
- •3. 4. Історія виникнення Інтернету
- •3. 5. Клієнт-сервер архітектура
- •3. 6. Протоколи Інтернету: tcp/ip — основний протокол Інтернету
- •3. 7. Стек протоколів Інтернету
- •3. 8. Основні сервіси Інтернету
- •3. 9. Адресація в Інтернеті
- •3.10. Надання комунікаційних і інформаційних послуг в Інтернеті
- •3.11. Підключення до Інтернету
- •3.12. Постійне ip з'єднання через виділену лінію
- •3.13. Сеансові з'єднання по лінії, що комутується (dial-up ip)
- •3.14. Телекомунікації України
- •3.15. Мобільний Інтернет
- •3.17. Гіпертекстова система
- •3.18. Загальні відомості про www
- •3.19. Основні поняття, що складають сутність www (Веб)
- •3.20. Поняття Веб юзабіліті (web — usability): Що таке юзабіліті інженірінг (usability engineering)?
- •3.21. Роль юзабіліті-інженера в процесі проектування Веб-сайта
- •3.22. Пошук інформації в Інтернеті
- •3.23. Запит для інформаційно-пошукових систем
- •3.24. Можливості інформаційно-пошукових систем
- •1. Пошук за словом, усіканнями і словоформами
- •2. Пошук по фрагментах тексту (строгим словосполученням)
- •3. Використання логічних операторів
- •4. Використання операторів контекстної близькості
- •5. Пошук по полях
- •6. Пошук схожих документів
- •3.25. Основні пошукові системи і їх функціональні можливості
- •3.26. Інформаційно-пошукова система мета
- •3.27. Пошук у повнотекстовій базі даних
- •3.28. Інформаційно-пошукова система InfoRes
- •3.29. Інформаційно-пошукова система aSearch
- •4. Новітні технології обміну інформацією в штернеті
- •4. 1. Електронна пошта
- •4. 2. Протоколи роботи з електронною поштою
- •4. 3. Функціонування електронної пошти
- •4. 5. Приклади роботи в чаТі : чат
- •4. 6. Веб (www) конференції
- •4.7. Гостьова книга
- •4. 8. Форум
- •4. 9. Портал
- •4.10. Відеоконференція
- •4.11. Ціль використання відеоконференцій
- •6. Електронні бібліотеки
- •7. Електронна комерція
- •7. 3. Моделі електронної комерції
- •7. 6. Електронно-цифрова форма договору
- •7.10. Правові основи електронної комерції в Україні
- •7.11. Зразок електронного контракту
- •7.12. Регулювання обміну даними в міжнародній торгівлі
- •8. Віртуальні структури
- •8. 2. Віртуальне підприємство
- •9. Авторське право і мережеві технології
- •9. 1. Авторське право в Інтернеті
- •9. 9. Управління адресним простором в Інтернеті
- •10. Інформаційне суспільство
- •10.11. Передумови переходу України до інформаційного суспільства
- •10.13. Оцінка результатів руху до інформаційного суспільства
- •11. Інформаційна конфігурація сучасного світу
- •11. 7. Інформаційно-пошукові сервери з законодавства
- •11. 7.1. Інформаційний сервер liga Online
3.19. Основні поняття, що складають сутність www (Веб)
Веб броузер
Веб броузер — це програма-кліент, що використовується для перегляду матеріалу (документів), підготовленого для Веб. Прикладами Веб броузерів можуть бути такі програми: Internet Explorer, Netscape Navigator, Mosaic, MacWeb та інші. Броузери можуть інтерпретувати Інтернет адреси (URL), маркери мови HTML, а також розуміти такі Інтернет протоколи, як HTTP і FTP.
Uniform Resource Locator
Uniform Resource Locator (URL) — це схема (шаблон), з використанням якої адресуються Інтернет ресурси в Веб. URL — це стандарт для визначення місцезнаходження об'єкта мережі Інтернет. URL діє як адреса не тільки для даних, але також і для інших ресурсів Інтернет.
HyperText Transfer Protocol
HyperText Transfer Protocol (HTTP) — це Інтернет протокол, що спроектований спеціально для швидкого маніпулювання з гіпертекстовими документами. Подібно іншим Інтернет протоколам, таким як FTP, HTTP — це клієнт-сервер протокол. У моделі клієнт-сервер програма клієнт, що виконується на комп'ютері користувача, надсилає запит до програми сервера, що виконується на іншому комп'ютері в мережі Інтернет. Відповідь на запит сервер надсилає знову клієнтові. У процесі обміну цими повідомленнями, клієнт і сервер використовують протокол (сукупність правил, згідно яким комп'ютери взаємодіють між собою). HTTP був сконструйований спеціально для роботи з гіпертекстовими документами.
HyperText Markup Language
HyperText Markup Language (HTML) — це мова маркерів, що використовується для створення гіпертекстових документів для Веб і яка дозволяє створювати гіпертекстові зв'язки, заповнювати форми, включати малюнки, які можна вибирати мишкою, тощо.
Написання HTML документа включає такі два аспекти, як технічний (правильне конструювання HTMLдокумента) і дизайнерський (візуальне представлення документа). Перший аспект пов'язаний зі знанням основ мови HTML і правил конструювання HTML документа. Другий аспект пов'язаний зі смаком розробника HTML документа, а також з досвідом роботи з іншими зразковими HTML документами.
3.20. Поняття Веб юзабіліті (web — usability): Що таке юзабіліті інженірінг (usability engineering)?
Юзабіліті інженірінг — це прикладна дисципліна, яка Досліджує і допомагає врахувати при розробці продукту — наприклад, веб-сайта або програми — так званий людський фактор, тобто психологічні, соціальні, фізіологічні та Інші особливості користувачів продукту. Ціль юзабіліті — зробити продукт максимально доступним, зручним, комфортним, корисним та ефективним, тобто максимально підвищити споживчі властивості продукту, його якість і конкурентоздатність.
Оскільки фахівець з веб-юзабіліті (далі будемо його називати просто юзабіліст, або юзабіліті-інженер, або ю-інженер) має враховувати людський фактор, то освіта у нього має бути, безсумнівно, гуманітарна — зі сфери прикладних наук про людину. Ідеальний варіант — це має бути фахівець з інженерної психології або ергономікі. Прикладні антропологи, етнографи і соціологи також можуть виконувати окремі роботи, пов'язані з юзабіліті-дослідженнями.
З іншого боку, оскільки дана спеціальність все-таки інженерна, юзабіліст повинен добре розбиратися в сучасних технологіях виробництва програмного забезпечення, розуміти основи створюваної інформаційної архітектури, бути на «ти» з комп'ютером і вміти розмовляти з розробниками на їх мові.