- •1. Основні поняття. Міжнародна інформаційна діяльність
- •1. 1. Міжнародна інформація: основні поняття
- •1.2. Функції міжнародної інформації
- •1. 3. Джерела інформації
- •1. 5. Державна політика України в сфері національного інформаційного простору
- •1. 6. Національні інтереси в інформаційній сфері
- •1. 7. Політика формування національного інформаційного простору
- •1. 8. Міжнародні відносини в галузі інформації
- •9. Міжнародна інформаційна діяльність
- •1.10. Інформаційна безпека в сучасному світі
- •1.11. Стратегія інформаційної безпеки
- •1.12. Власники інформації, що захищається
- •1.13. Класифікація інформації за ступенями її таємності
- •1.14. Безпека інформації в комерційних мережах
- •Міжнародний аспект захисту інформації
- •1.16. Доступ до інформації в розвинутих країнах Європи, сша і Канаді
- •1.17. Світовий інформаційний ринок
- •2. Інформаційне законодавство україни: конституційний та цивільно-правові аспекти
- •2. 1. Конституційне право на інформацію в Україні
- •2. 2. Інформація та інформаційні відносини у Цивільному кодексі України
- •2. 3. Законодавче регулювання інформаційної сфери в Україні
- •2. 4. Комерційна та службова інформація
- •2. 5. Суб'єкти інформаційних відносин
- •2. 6. Захист права на інформацію
- •2. 7. Державне управління в галузі інформаційних ресурсів
- •3. Сучасні інформаційні і комунікаційні технології
- •3. 1. Основні поняття
- •3. 2. Загальна характеристика Інтернету
- •3. 3. Концепція комутації пакетів як технологія передачі інформації в мережі
- •3. 4. Історія виникнення Інтернету
- •3. 5. Клієнт-сервер архітектура
- •3. 6. Протоколи Інтернету: tcp/ip — основний протокол Інтернету
- •3. 7. Стек протоколів Інтернету
- •3. 8. Основні сервіси Інтернету
- •3. 9. Адресація в Інтернеті
- •3.10. Надання комунікаційних і інформаційних послуг в Інтернеті
- •3.11. Підключення до Інтернету
- •3.12. Постійне ip з'єднання через виділену лінію
- •3.13. Сеансові з'єднання по лінії, що комутується (dial-up ip)
- •3.14. Телекомунікації України
- •3.15. Мобільний Інтернет
- •3.17. Гіпертекстова система
- •3.18. Загальні відомості про www
- •3.19. Основні поняття, що складають сутність www (Веб)
- •3.20. Поняття Веб юзабіліті (web — usability): Що таке юзабіліті інженірінг (usability engineering)?
- •3.21. Роль юзабіліті-інженера в процесі проектування Веб-сайта
- •3.22. Пошук інформації в Інтернеті
- •3.23. Запит для інформаційно-пошукових систем
- •3.24. Можливості інформаційно-пошукових систем
- •1. Пошук за словом, усіканнями і словоформами
- •2. Пошук по фрагментах тексту (строгим словосполученням)
- •3. Використання логічних операторів
- •4. Використання операторів контекстної близькості
- •5. Пошук по полях
- •6. Пошук схожих документів
- •3.25. Основні пошукові системи і їх функціональні можливості
- •3.26. Інформаційно-пошукова система мета
- •3.27. Пошук у повнотекстовій базі даних
- •3.28. Інформаційно-пошукова система InfoRes
- •3.29. Інформаційно-пошукова система aSearch
- •4. Новітні технології обміну інформацією в штернеті
- •4. 1. Електронна пошта
- •4. 2. Протоколи роботи з електронною поштою
- •4. 3. Функціонування електронної пошти
- •4. 5. Приклади роботи в чаТі : чат
- •4. 6. Веб (www) конференції
- •4.7. Гостьова книга
- •4. 8. Форум
- •4. 9. Портал
- •4.10. Відеоконференція
- •4.11. Ціль використання відеоконференцій
- •6. Електронні бібліотеки
- •7. Електронна комерція
- •7. 3. Моделі електронної комерції
- •7. 6. Електронно-цифрова форма договору
- •7.10. Правові основи електронної комерції в Україні
- •7.11. Зразок електронного контракту
- •7.12. Регулювання обміну даними в міжнародній торгівлі
- •8. Віртуальні структури
- •8. 2. Віртуальне підприємство
- •9. Авторське право і мережеві технології
- •9. 1. Авторське право в Інтернеті
- •9. 9. Управління адресним простором в Інтернеті
- •10. Інформаційне суспільство
- •10.11. Передумови переходу України до інформаційного суспільства
- •10.13. Оцінка результатів руху до інформаційного суспільства
- •11. Інформаційна конфігурація сучасного світу
- •11. 7. Інформаційно-пошукові сервери з законодавства
- •11. 7.1. Інформаційний сервер liga Online
4. 9. Портал
Портал — це Веб-сайт, призначений для специфічної аудиторії, що забезпечує:
– об'єднання інформаційного наповнення і доставку важливої для даної аудиторії інформації;
– спільну роботу і колективні послуги;
– доступ до послуг і додатків для обраної аудиторії, наданий на основі строгої персоналізації.
Портали можна розділити на три типи:
– мегапортали;
– вертикальні портали;
– портали «бізнес для бізнесу».
Мегапорталами називаються оригінальні портали Інтернету. Багато хто з них починав як механізми пошуку і швидко зростав до мегапорталів (наприклад, Yahoo!, Lycos, America Online), їх аудиторією, є практично все Інтернет- співтовариство.
Вертикальні портали є порталами для специфічних ринкових ніш. Іноді їх називають «вортали» — в(ертикальні п)ор-тали. Вони обслуговують вузькоспеціалізовані співтовариства або ринки. Вертикальний портал існує практично для кожної аудиторії, що має свою нішу в Інтернеті, і кожний такий ринок звичайно має більш одного вертикального порталу.
Портали типу «бізнес для бізнесу» (В2В-портали) є свого роду електронним ринком, який був створений для того, щоб підприємства могли взаємодіяти один з одним або здійснювати загальні ділові операції. Такі портали надають своїм клієнтам безліч механізмів електронного бізнесу (наприклад, закупівлі, проведення прямих і зворотних аукціонів таін.).
Одним з найпопулярніших міжнародних мегапорталів є Excite (www.excite.com), який виріс на основі однієї з популярних міжнародних пошукових систем. Так, портал Excite поєднує в собі відмінні інструменти індивідуалізації, чудовий механізм пошуку з прогнозуванням запитів користувача і розвинені засоби організації співтовариств.
Серед Українських порталів одне з перших місць займають інформаційні портали компаній Telecomtelecom.com.ua) та Lucky Net (www.lucky.net) — одних з провідних Українських постачальників послуг Інтернету.
4.10. Відеоконференція
Відеоконференція — це спосіб обміну відеозображення-ми, звуком і даними між двома чи більше об'єктами, обладнаними відповідними апаратно-програмними комплексами.
Учасники відеоконференції можуть бачити і чути один одного в реальному часі, а також обмінюватися даними і спільно їх обробляти. Користувачеві навіть не потрібно тримати в руках слухавку — просто на екрані комп'ютера можна побачити співрозмовника і поговорити з ним. Відеоконференція вміщає передачу голосу, відео-зображення і даних.
Співрозмовники бачать, чують один одного і користуються тими самими комп'ютерними програмами. З погляду користувача системи відеоконференції виглядають не більш, ніж дорогими іграшками. Однак подібна система здатна значно підвищити продуктивність роботи користувачів, забезпечуючи їм такі можливості, як:
• особисте спілкування без витрат на переїзди;
• своєчасний обмін необхідною інформацією;
• спільну роботу над якою-небудь задачею віддалених один від одного учасників цього процесу (вони можуть знаходитися на різних поверхах одного будинку або навіть у різних точках земної кулі).
Велику частину наявних на сьогоднішній день систем відеоконференцій можна розбити на три групи:
1. Персональні відеоконференції — системи, що підтримують діалог двох учасників. Для проведення конференції необхідний комп'ютер із мультимедійними можливостями і канал зв'язку (наприклад, локальна мережа).
2. Групові відеоконференції — забезпечують одночасний зв'язок між групами учасників. Застосовуються як апаратні, так і програмно-апаратні рішення, що, як правило, вимагають використання спеціального оснащення і наявності лінії ISDN7.
3. Студійні відеоконференції — системи вищого класу, що поєднують одного виступаючого з великою аудиторією. Вони вимагають високошвидкісних ліній зв'язку і чіткої регламентації сеансів.
ISDN — акроним ISDN розшифровується, як цифрова мережа з інтеграцією послуг (Integrated ServicesDigital Network). Концепція ISDN була розроблена в 70-х роках Bellcore, а сама технологія стандартизована в 1984 році. Завдяки ISDN різні пристрої типу телефонів, комп'ютерів, факс-апаратів можуть одночасно передавати і приймати цифрові сигнали після встановлення комутованого з'єднання з абонентом на протилежному кінці. Таким чином, ISDN дозволяє зробити все з'єднання між кінцевими вузлами цифровим.
Дослідження, що проводяться на заході, показують, що найбільш бурхливо розвиваються групові і персональні відеоконференції. Це і зрозуміло: системи саме такого рівня призначені для рішення повсякденних завдань у різних областях бізнесу, медицини, науки, державного керування і простого спілкування людей. Таким чином, відеоконфе-ренція — це сучасна комп'ютерна технологія, що дозволяє: бачити і чути партнерів, обмінюватися даними, обробляти дані в інтерактивному режимі, використовуючи свої персональні комп'ютери, підключені до мережі Інтернет.