Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Конспект лекцій для підготовки до екзамену.doc
Скачиваний:
45
Добавлен:
03.12.2018
Размер:
765.95 Кб
Скачать
  1. Види оцінки основних засобів

Оцінка основних засобів – це грошове вираження їх вар­тості.

Застосовують такі види оцінки, як первісна, відновна, за­лишкова та ліквідаційна вартість основних засобів.

Первісна вартість основних засобів — це їх вартість на момент вве­дення в дію. Вона включає:

  • вартість придбання основних засобів;

  • вартість доставки основних засобів;

  • вартість монтажу;

  • інші витрати, пов'язані з придбанням основних засобів (митні збори, комісійні посередника та ін.).

Якщо вартість основних засобів значно (на 10 % і більше) відрізняється від їх реальної вартості на дату балансу, то підприємство має їх переоцінити. При цьому виникає поняття відновної вар­тості.

Відновна (переоцінена) вартість основних засобів — це вартість їх відтворення в умовах і цінах, що склалися. Вона враховує такі самі витрати, що й первісна вартість, але за сучасними цінами.

Переоцінка вартості основних засобів здійснюється за рішенням уряду з метою активізації інвестиційних процесів, збільшення пито­мої ваги власних джерел фінансування капіталовкладень і послаблен­ня впливу індексації основних засобів на підвищення цін.

За первісною, або відновною, вартістю основні засоби зарахову­ються на баланс підприємства і перебувають там протягом усього пе­ріоду їх експлуатації.

Залишкова вартість основних засобів виникає у процесі їх експлу­атації і характеризує реально існуючу їх вартість, ще не перенесену на вартість готової продукції. Визначають її за формулою:

де Сзн — вартість зношення (амортизаційні відрахування).

Ліквідаційною називають вартість основних засобів після завер­шення терміну їх експлуатації.

Оскільки введення в дію та вибуття основних засобів відбувають­ся нерівномірно протягом року, то для обчислення деяких (насампе­ред планових) показників середньорічну вартість основних засобів підприємства розраховують так:

де Споч — вартість основних засобів на початок звітного року;

k, k1— кількість місяців, протягом яких відповідні групи основних засобів експлуатувалися у звітному році;

Сввед — вартість основних засобів, що вводяться протягом року;

Свив — вартість основних засобів, виведених з експлуатації у звітному році.

  1. Знос та амортизація основних засобів

Основні засоби протягом свого тривалого функціонування зазнають фізичного (матеріального) і економічного спрацювання, а також техніко-економічного старіння.

Під фізичним (матеріальним) спрацюванням основних засобів розуміють явище поступової втрати ними своїх первісних техніко-експлуатаційних якостей, що призводить до зменшення їхньої реальної вартості – економічного спрацювання. На швидкість і розміри фізичного спрацювання основних фондів впливають їхня надійність і довговічність, спосіб використання, особливість технологічних процесів, якість технічного догляду й ремонтного обслуговування тощо.

Фізичне спрацювання будь-якого знаряддя праці можна умовно поділити на дві частини: ту, що можна усунути за допомогою ремонту, і ту, що її в такий спосіб усунути неможливо.

Техніко-економічне старіння (моральний знос) основних засобів – це процес знецінення діючих засобів праці до настання повного фізичного спрацювання під впливом науково-технічного прогресу. Воно характеризується поступовою втратою засобами праці своєї споживчої вартості внаслідок удосконалення існуючих та створення нових засобів виробництва, запровадження принципово нової технології, старіння продукції, що виробляється з допомогою цих засобів виробництва.

Фізичне спрацювання та техніко-економічне старіння діючих знарядь праці можна усунути частково або повністю, застосовуючи різні форми відтворення (ремонт або модернізацію).

Амортизація - це систематичний розподіл вартості, яка амортизується, протягом строку корисного використання активу. Вона відображає процес поступового списання (погашення) вартості об'єкта протягом часу його корисного функціонування та забезпечує дотримання принципу співвідношення витрат з доходами.

Знос основних засобів - сума амортизації об'єкта основних засобів, накопичена з початку строку їх корисного використання.

Об'єктом амортизації є вартість основних засобів (окрім вартості землі і незавершених капітальних інвестицій).

Строк корисної експлуатації основних засобів - це період часу, протягом якого основні засоби будуть використовуватись підприємством, або з їх використанням буде виготовлено (виконано) очікуваний підприємством обсяг продукції.

Методи розрахунку амортизації

Метод амортизації основних засобів обирається підприємством самостійно з .урахуванням очікуваного способу використання активу.

Амортизація основних засобів нараховується із застосуванням таких методів:

1) прямолінійного;

2) зменшення залишкової вартості;

3) прискореного зменшення залишкової вартості;

4) кумулятивного;

5) виробничого.