Оборотні засоби поділяють на такі групи.

Виробничі запаси — це предмети праці, які містяться па складі у вигляді запасів і призначені для переробки у виробничому процесі.

Виробничі запаси складаються із сировини, основних матеріалів, напівфабрикатів, допоміжних ма­теріалів, мастильних матеріалів, палива, тари, запасних частин, ма­лоцінних і швидкозношуваних предметів праці.

Незавершене виробництво — це продукція, яка ще не пройшла всі стадії обробки. У вартісному вираженні — це витрати на придбання матеріалів, запасних частин, сировини, на заробітну плату й інші ко­шти, необхідні для продовження процесу виробництва. В закладах ресторанного господарства не буває незавершеного виробництва.

Витрати майбутніх періодів — це витрати на виконання науково-дослідних, раціоналізаторських робіт, освоєння нової техніки, оренд­ну плату тощо, що здійснюються в поточному році, але на собівар­тість продукції списуватимуться в наступних періодах.

До засобів обігу належать:

• готова продукція, що перебуває на складі підприємства і підготов­лена до відправки споживачеві, а також та її частина, яка вже від­правлена, але ще не оплачена;

• товари на складі (закупні товари), що закуповуються з метою подальшої реалізації за вищими цінами;

• дебіторська заборгованість, що виникає внаслідок взаємних роз­рахунків між підприємствами за надані їм послуги або зроблену поставку товарів;

• гроші у розрахунках, що включають як реальні гроші у вигляді го­тівки в касі підприємства, так і грошові засоби на розрахунково­му рахунку в банківській установі.

Запам'ятайте, що оборотні засоби призначені для обслуговуван­ня сфери виробництва, а засоби обігу — для обслуговування сфери обігу.

За особливостями планування та принципом організації оборотні засоби поділяються на нормовані й ненормовані. До нормованих на­лежать всі оборотні фонди та готова продукція на складах підприєм­ства, до ненормованих — відвантажена, але ще не оплачена готова продукція, товари па складі та у дорозі, грошові кошти на розрахун­кових рахунках та в незавершених розрахунках, готівка в касі.

Джерелом формування оборотних засобів підприємства є власні або залучені засоби. До власних засобів належать кошти вкладені власниками під час створення підприємства та кошти отримані самим підприємство під час його діяльності . До залучених засобів належать кредити банків, яки­ми покривають нестачу власних оборотних засобів.

27. Показники, що характеризують ефективність використання оборотних засобів

Коефіцієнт оборотності оборотних засобів(К_ОБ) – це відносний показник, що характеризує ефективність використання оборотних засобів і показує скільки товарообігу припадає на 1 грн. середньорічної вартості оборотних засобів або показує кількість обертів оборотних засобів за період. Обчислюється цей показник за формулою

↑

де Т – товарообіг підприємства за період, тис. грн.

Обз – середньорічна вартість оборотних засобів, тис. грн.

Зростання цього показника свідчить про підвищення ефективності використання оборотних засобів, зниження рівня витрат і відносне зростання прибутку.

Фондомісткість оборотних засобів – показник обернений до коефіцієнта оборотності і показує вартість оборотних засобів, що закладена в 1 гривні товарообігу підприємства.

Зростання фондомісткості свідчить про зростання рівня витрат на виробництво продукції і відносне зменшення прибутку підприємства.

Тривалість одного обороту оборотних засобів в днях (Т_ОБ) – це відносний показник, що характеризує ефективність використання оборотних засобів і показує скільки днів триває один оборот оборотних засобів. Визначається за формулою:

Т_ОБ = Д : К_ОБ ↓

де Д – кількість днів в періоді,

Зростання цього показника свідчить про уповільнення обороту оборотних засобів, і відповідне погіршення ефективності їх використання, зменшення прибутку підприємства. З збільшенням тривалості обороту оборотних засобів зростають витрати підприємства на зберігання оборотних засобів, витрати від псування сировини. Оскільки на кожному оберті підприємство отримує прибуток, то при зростанні тривалості одного оберту підприємство зможе отримати менший прибуток.

Із зростанням тривалості одного обороту оборотних засобів підприємству доводиться додатково витрачати обігові кошти.

Обсяг вивільнених або додатково залучених оборотних засобів за розрахунковий період визначається за формулою:

,

де Т_ОБ1, Т_ОБ2 – відповідно тривалість обороту оборотних засобів в звітному і базовому періодах, днів.

Від’ємне значення цього показника свідчить, що підприємству вдалося зекономити оборотні кошти, а позитивне значення – вказує на перевитрату за рахунок збільшення тривалості обороту оборотних засобів.

Коефіцієнт збереження оборотних засобів відносний показних, що характеризує ефек­тивність використання оборотних засобів і показує відношення середньорічної вартості оборотних засобів до річного сумарного нормативу оборотних засобів.

,

де Н_оз — сумарний норматив оборотних засобів.

Значення даного показника має бути наближеним до одиниці, що б свідчило про ефективне використання оборотних засобів. Якщо коефіцієнт збереження більший за одиницю, це означає, що на підприємстві був надлишок оборотних засобів, що збільшує витрати на їх зберігання. Якщо ж даний показник менший за одиницю, це свідчить про незабезпеченість виробничої програми підприємства оборотними засобами (сировиною та іншими матеріальними цінностями)

Рентабельність оборотних засобів – відносний показник, що характеризує ефективність ви­користання оборотних засобів і показує скільки прибутку припадає на вартість оборотних засобів.

Зростання цього показника свідчить про покращення ефективності використання оборотних засобів.

Раціональне та економне використання матеріальних і паливно-енергетичних ресурсів, а також оборотних засобів має велике еконо­мічне й соціальне значення для кожного підприємства, оскільки сприяє суттєвому зниженню витрат на виробництво і збут продукції, отриманню більшого прибутку за рахунок зниження собівартості продукції, підвищенню конкурентоспроможності продукції, поліп­шенню загального фінансового стану підприємства.

Підприємства мають такі шляхи поліпшення використання обо­ротних фондів і оборотних засобів:

• упровадження безвідходних виробничих технологій;

• якісну підготовку сировини і матеріалів до виробництва;

• удосконалення нормативної бази;

• підтримку техніки в належному робочому стані й суворе дотри­мання вимог технологічних процесів;

• зменшення кількості виробничих запасів за рахунок поліпшення організації матеріально-технічного постачання, зменшення даль­ності їх транспортування;

• удосконалення розрахунків із замовниками та інших заходів що­до поліпшення фінансової та платіжної дисципліни.

28. Товарне забезпечення, його значення для підприємства. План товарного забезпечення, його зміст та порядок його складання

Матеріально-технічне забезпечення - це процес постачання підприємством необхідних матеріальних ресурсів для проведення планових робіт ремонту, виробництва тощо.

Товарне забезпечення активно впливає на виробничо-господарську діяльність підприємства. Від його форми і організації залежить виконання договорів і замовлень.

Своєчасне товарне забезпечення, його правильна організація дозволять більш раціонально і економно витрачати матеріальні ресурси, що прискорює тривалість оберту оборотних запасів підприємства. , зниження собівартості продукції, витрат обігу та підвищення рентабельності підприємства.

Важливим етапом під час забезпечення підприємства необхідними матеріальними ресурсами є розробка плану товарного забезпечення

Він розробляється для кожного виду продукції чи закупних товарів на плановий період (рік, квартал, місяць).

Важливим етапом під час забезпечення підприємства необхідними матеріальними ресурсами є розробка плану товарного забезпечення

Він розробляється для кожного виду продукції чи закупних товарів на плановий період (рік, квартал, місяць). Розрахунок здійснюється за формулою:

Н = Р + З_к - З_п,

де Н – план товарного забезпечення;

Р – потреба в сировині, закупних товарах;

З_к - норматив запасів на кінець планового періоду;

Зп - очікувані запаси на початок планового періоду.

Результати оформляються у вигляді таблиці

Вихідними даними для складання плану товарного забезпечення є:

• дані про обсяг товарних запасів, що беруться з бухгалтерських документів,

• норми витрат сировини на одиницю виробу, згідно з Збірниками рецептур

• планова виробнича програма.

Після плану товарного забезпечення складається план закупівель сировини та това­рів. Якщо план надходження товарів покликаний визначити, які товари і в якій кількості треба закупити, то план закупівель має містити вказівки щодо джерел цих закупівель, строки їх здійснення та відповідальних за проведення закупівель. Даний план складається за формою наступної таблиці.

План надходження товарів на підприємство і план оптових закупі­вель затверджуються керівником підприємства або начальником комер­ційного відділу.

Ефективність закупівельної роботи прямо залежить від правильно­го вибору джерел оптових закупівель і конкретних постачальників товарів.

При розробці плану оптових закупівель товарів важливе значення має досягнення точки беззбитковості закупівель по окремих товарних групах і від кожного постачальника.