7. Система стратегічних цілей діяльності підприємств різних типів

Виходячи із загальної місії підприємства формують його стратегічні цілі:

Вимоги до стратегічних цілей:

• вони повинні бути конкретними та вимірюваними;

• чітко зорієнтованими в часі;

• досяжними збалансованими;

• ресурсно забезпеченими;

• односпрямованими та такими, що взаємно підтримують одна одну;

• при цьому бажано встановлювати цілі для кожного напряму діяльності підприємства.

Стадії цільового планування:

• пошук цілей;

• надання цілі кількісного вираження;

• аналіз і впорядкування цілі;

• перевірка цілі на те, чи можлива її реалізація;

• прийняття рішення;

• досягнення цілей;

• перевірка і уточнення цілей.

Види цілей в системі стратегічного планування:

1. кінцева (перемога в конкурентній боротьбі, збільшення частки підприємства на ринку);

2. вищі (отримання прибутку, ріст прибутку і рентабельності, збільшення обсягу продаж);

3. проміжні (збільшення відпускної спроможності ресторану);

4. під цілі (збільшення кількості послуг).

Основні стратегічні цілі підприємств ресторанного господарства:

• завоювання та розширення частки ринку, на якому працює підприємство;

• ріст прибутку на вкладений капітал;

• завоювання довіри клієнтів;

підвищення ефективності функціонування.

8. Конкурентоспроможність підприємства і продукції, відмінності між цими поняттями

В ринкових умовах конкуренція між підприємствами має головне значення.

Конкурентоспроможність продукції – це відповідність якості представлених підприємством товарів і послуг вимогам споживачів;

Якість представлених підприємством товарів і послуг виступає основним фактором підтримання конкурентоспроможності підприємства .

Якість громадського харчування визначає конкурентоспроможність товарів і послуг. Вона включає якість продукції і якість обслуговування.

Якість продукції представляє собою сукупність споживчих властивостей, які обумовлюють її здатність задовольнити раціональні потреби людей в харчуванні.

Якість продукції включає:

• смакові властивості їжі,

• різноманітність харчування,

• зовнішній вигляд страв.

Смакові властивості – це калорійність, консистенція тощо.

Страви на підприємствах повинні бути різноманітними. Графік приготування їжі повинен бути розписаний на два тижні. В свою чергу страви, які користуються підвищеним попитом, повинні бути включені в меню щоденно. В той же час різноманітність має бути в межах розумного . Надто широкий асортимент ускладнює роботу підприємства, складний для відвідувачів.

Зовнішній вигляд продукції відіграє важливу роль у визначенні якості продукції. Красиво оформлену страву завжди приємніше вживати ніж таку, яка оформлена аби як.

З якістю продукції тісно зв’язана якість обслуговування , яка залежить від кваліфікації і культури обслуговуючого персоналу, обсягу і видів послуг, які пропонуються підприємством під час реалізації кулінарної продукції і організації її споживання.

Якість обслуговування споживач оцінює на основі:

• культури обслуговування;

• часу обслуговування;

• комфорту в торговому залі;

• вигідного розміщення і режиму роботи торгового залу.

Конкурентоспроможність підприємства - це поняття досить відмінне від конкурентоспроможності продукції .

Вона означає наявність важливих відмінностей даного підприємства від підприємств-конкурентів за рівнем ефективності господарської діяльності, що являє собою здатність пристосування до умов ринкової кон’юнктури та задоволення своїми товарами та послугами потреб споживачів.

Основними факторами, які впливають на конкурентоспроможність підприємства є впровадження нових технологій, зростання обсягів виробництва та місткості ринку вдосконалення мотивації праці на підприємстві. А також значною мірою вона залежить від позиції конкурентів на ринку.