51. Взаємозв’язок об’єму реалізації, витрат і прибутку підприємства. Визначення точки беззбитковості

У системі управління підприємством основну увагу приділяють аналізу чинників, що формують прибуток. При цьому досліджують взаємозв'язок витрат, обсягу виробництва і прибутку підприємства.

Методика проведення такого аналізу, називається аналізом беззбитковості і базується на класифікації витрат на змінні та постійні.

Аналіз беззбитковості є високоефективним під час вирішення завдань поточного управління підприємством. Під час його проведення вивчають зміну цін на продукцію, витрат (рівня і структури), обсягу реалізації та вплив на прибуток, який прогнозують. Крім цього, аналіз беззбитковості є високоефективним у підготовці й оцінюванні різних проектів з погляду їх можливої прибутковості.

Розрахувати «точку беззбитковості» для обсягів продажів можна як у кількісному вираженні, так і у вартісному. Останній, зокрема, застосовується за наявності значного асортименту продукції, що випускається.

1. Розрахунок точки беззбитковості в кількісному вираженні (шт.)

З математичної точки зору ця точка (у шт.) визначається виходячи з того, що операційний прибуток (П) дорівнює сукупним доходам мінус змінні та постійні операційні витрати:

П = Ц×V – В_ЗМ× V – В_ПОСТ =

= V×(Ц – В_зм) – В_пост, де

П — операційний прибуток до сплати податків;

Ц — ціна за одиницю продукції;

В_зм — змінні витрати на одиницю продукції;

V — кількість виробленої та проданої продукції, шт.;

В_ПОСТ — постійні витрати.

У точці беззбитковості (V_{БЕЗЗБИТ}) операційний прибуток (П) дорівнює нулю. Отже:

V _{БЕЗЗБИТ} = В_ПОСТ : (Ц – В_ЗМІН)

Додаткове нарощування обсягів продажів виробленої та проданої продукції (більше точки беззбитковості) забезпечує одержання прибутку. Аналогічним чином при зниженні обсягів нижче точки беззбитковості утворюються збитки.

52. Комплексний аналіз показників підприємства

Система економічних показників роботи підприємств окремих галузей промисловості різних форм власності покликана характеризувати їх виробничо-господарську діяльність, якість і ефективність використання ними матеріальних, трудових і фінансових ресурсів.

Об'єктивність результатів аналізу, розроблених висновків і пропозицій, а також ефективність використання їх для поліпшення виробничо-фінансової діяльності підприємств зумовлені характером її показників, що застосовуються в аналітичній роботі.

Усі економічні показники тісно пов'язані між собою і утворюють єдину систему, їх рівень находить відбиття у розрахункових та звітних даних.

Показники, що використовуються в економічному аналізі, повинні відповідати таким вимогам:

— характеризувати головний напрямок діяльності об’єкта та його структурних підрозділів;

— виражати основну мету виробничо-господарської діяльності підприємства;

— достовірно відбивати реальні процеси господарювання та їх результати;

— сприяти стимулюванню та матеріальному заохоченню кращої роботи.

Заключний етап аналітичної роботи на підприємстві полягає в узагальненні та оформленні результатів аналізу, розробці висновків і пропозицій.

Висновки і пропозиції можуть зводитись до вдосконалення управління виробництвом, його організації і технології, до впровадження заходів науково-технічного прогресу, посилення режиму економії, усунення непродуктивних витрат тощо.

Загальні висновки аналізу доцільно робити за кожним техніко-економічним показником.

Важливий етап узагальнення результатів аналізу—складання пояснювальної записки. Це аналітичний документ, в якому оформлюються висновки за результатами аналізу, зроблені на основі всіх аналітичних розрахунків, таблиць та аналітичних записів.

Пояснювальна записка може містити: загальну характеристику виробничо-господарської діяльності підприємства за звітний період; перелік чинників та ступінь їх впливу на виконання виробничих показників, що вивчались під час аналізу; взаємозв'язок і взаємодія окремих чинників; виявленні в результаті аналізу недоліки і резерви підвищення ефективності виробництва.