21. Розкрийте сутність концепції життєвого циклу товару, її практичне використання.

Концепція ЖЦТ розроблення американ.вченим Теодором Леввітто. ЖЦТ – це час перебування товару на ринку. Однак товар починає існувати задовго до їх впровадження на ринок в процесі розробки, експериментальних випробувань і початку серійного в-ва – комерціалізація. Стадії ЖЦТ:

1. Стадія впровадження на ринок – в-во здійснюється невеликими і сер. партіями при неповному завантаженню виробничих потужностей, п-во займає монопольну позицію на ринку або ділить його з обмеженою к-стю конкурентів.Споживачами товару є споживачі-новатори.,більшість покупців недостатньо проінформовані або пасивні до нього.

2. Стадія розвитку- в-во товару є крупно масштабним, викор. всі потужності п-ва. Товари удосконалені з точки зору конструкції та якісних показників зявляються модифікації товарів. На цій стадії товаровиробн. Починають отримувати прибуток. Товар переходить з розряду нових до традиційних, зростає число конкурентів, ціни знижуються.

3. Стадія зрілості- прд-я випускається великими партіями за стабільною технологією при незначному надлишку виробничих потужностей. Попит-масовий, хоча у споживачів є можливість широкого вибору даної групи товарів внаслідок цього відбув. Поступове насичення ринку, обсяги збуту максимальні. Реклама-нагадувальний х-р, ціни знижуються.

4. Стадія насиченості – припинення зростання обсягів продажу, найчастіше їх зниження при незначному рості прибутку, якщо виробник забезпечує зниження витрат. Заходи ФОБСТИЗу орієнтуються на споживача, що повільно визнають товар. Відносна стабільність доходів на заходи ФОБСИЗу зумовлюють зниження обсягу прибутку як по п-ву, так і на 1цю прод-ї.

5. Стадія занепаду – п-во працює при надлишку виробничих потужностей, скорочуються витрати на маркетингові заходи, збут підтримуються за рахунок низьких цін, прибуток різко скорочується, товари стають збитковими.

П-во може обрати стратегії:

- оживлення товару-продовження його ЖЦТ через інтенсивну рекламу, зміни положення на ринку, його покращення, використання цінових знижок.

- стратегія тимчасова відстрочка з ринку –різне зниження витрат, скорочення обсягів збуту.

- зняття продукції з виробництва і продажу.Припинення виробництва доцільне коли товар не піддається модифікації, вимагає значних витрат, споживачами демонструється неприйняття товару.

22. Розкрийте сутність поняття «можлива ціна». Які основні фактори впливають на цінову політику п-ва?

Вихідна(можлива) ціна має бути в межах між надмірно низькою ціною, яка не дає прибутку, і надмірно високою, яка стримує попит. Тому мінімально можлива ціна визначається собівартістю прод-ї, а максимальна — наявністю унікальних властивостей товару. Ціни товарів конкурентів і товарів аналогів обумовлюють сер. рівень, на який треба спиратися при встановленні ціни збільшення або зменшення випуску товарів викликає певні зміни частини витрат, а отже, собівартості одиниці продукції.Метод обліку повних витрат був основою діючої в нашій країні практики директивного ціноутворення, яка традиційно орієнтувала п-ва, головним чином, на в-цтво, а не на попит.Торговельні та посередницько-збутові організації при визначенні ціни реалізації широко викор. метод надбавок, згідно з яким до закупівельної вартості товару додається певна націнка. За її рахунок посередники забезпечують відшкодування своїх витрат та одержання прибутку. Указані надбавки можуть встановлюватись без обмежень їхнього рівня або бути єдиними (стандартними). Використання стандартних надбавок, як правило, малоефективне, тому що вони не враховують особливості поточного попиту. Застосування стандартних надбавок досить поширене за рядом обставин. По-перше, продавець краще знає про свої витрати, ніж про попит на прод-ю, що дає змогу йому спрощувати процес визначення ціни. По-друге, використання стандартних надбавок усіма продавцями спричиняє певну рівність цін, що значно зменшує цінову конкуренцію.Головна перевага даного методу — це легкість розрахунків. Але він має два істотних недоліки. По-перше, при встановленні ціни не береться до уваги чинник попиту на товар та конкуренція. Тому можлива ситуація, коли товар за такою ціною не користуватиметься попитом, оскільки конкуренти виробляють дешевшу прод-ю, або кращу за якістю. По-друге, визначення витрат не пов’язане зі зміною обсягів в-цтва. Методи ціноутворення, що ґрунтуються на врахуванні витрат називаються витратними. До них відносять метод повних витрат, метод надбавок, метод цільового прибутку та агрегатний метод.Маркетингова цінова політика—це комплекс заходів, до якого належить визначення ціани, знижок, умов оплати за товари чи послуги з метою задоволення потреб споживачів і забезпечення прибутку фірми. Політика цін традиційно є одним із елементів маркетингу з кількох причин. По-перше, ціна—один із основних інструментів у конкурентній боротьбі. По-друге, за низького рівня доходів населення відповідна ціна дає змогу виробникам продати, а покупцям придбати товари чи послуги. По-третє, ціна—це чітко і просто вимірювана змінна, яка традиційно викор в економ. розрахунках фірми. Це видно з формули П= (УК) – З, де П- прибуток фірми; У- ціна; К- к-сть виробленої і реаліз.ї прод-ї; З- витрати на в-цтво та реаліз. Прод-ї. По-четверте, в ринковій ек-ці ціна є надійним зрівнювачем попиту та пропонування товарів чи послуг. Цілі ціноутв-ня:Виживання-Ціни знижуються: в даному випадку не до великого прибутку, бути б живим, перекрити б витрати. Максимізація поточного прибутку - політика швидкого одержання найбільш можливого прибутку, готівки,найбільш швидкого обороту капіталу. При цьому фірма, перебільшуючи ціну продажу, концентрує увагу на поточній ситуації, як правило, не на користь довготерміновим перспективам, не звертаючи уваги на конкурентів і навіть на юр. осіб. Максимізація поточних доходів— основана на максимізації доходу від продаж в умовах, коли встановити з точністю витрати виявляється неможливо. Максимізація росту продаж- стратегія, що допускає найнижчі із можливих ціни в розрахунку на те, що завоювання найбільшої ринкової частки призведе в кінцевому результаті до отримання великого прибутку.Серед головних проблем ціноутворення в промисловому маркетингу виділяються наступні: вибір способу ціноутворення, адаптація ціни до змін обставин та можливостей; сприймання зміни цін споживачами та еластичність попиту; цінова політика в умовах конкурентної боротьби