54. Хто має право сплачувати фіксований с/г податок?

301.1. Платниками податку можуть бути сільськогосподарські товаровиробники, у яких частка сільськогосподарського товаровиробництва за попередній податковий (звітний) рік дорівнює або перевищує 75 відсотків. Якщо сільськогосподарський товаровиробник утворюється шляхом злиття, приєднання, перетворення, поділу або виділення згідно з відповідними нормами Цивільного кодексу України, то норма щодо дотримання частки сільськогосподарського товаровиробництва, яка дорівнює або перевищує 75 відсотків за попередній податковий (звітний) рік, поширюється на: усіх осіб окремо, які зливаються або приєднуються; кожну окрему особу, утворену шляхом поділу або виділу; особу, утворену шляхом перетворення. .2. Сільськогосподарські товаровиробники, утворені шляхом злиття або приєднання, можуть бути платниками податку в рік утворення, якщо частка сільськогосподарського товаровиробництва, отримана за попередній податковий (звітний) рік всіма товаровиробниками, які беруть участь у їх утворенні, дорівнює або перевищує 75 відсотків.3. Сільськогосподарські товаровиробники, утворені шляхом перетворення платника податку, можуть бути платниками податку в рік перетворення, якщо частка сільськогосподарського товаровиробництва, отримана за попередній податковий (звітний) рік, дорівнює або перевищує 75 відсотків. . Сільськогосподарські товаровиробники, утворені шляхом поділу або виділення, можуть бути платниками податку з наступного року, якщо частка сільськогосподарського товаровиробництва, отримана за попередній податковий (звітний) рік, дорівнює або перевищує 75 відсотків. 308.5. Якщо платники податку не можуть виконати вимогу щодо 75-відсоткового критерію частки сільськогосподарського товаровиробництва у зв'язку із виникненням обставин непереборної сили у попередньому податковому (звітному) році, до таких платників податку в наступному податковому (звітному) році не застосовується вимога, згідно з якою частка сільськогосподарського товаровиробництва повинна дорівнювати або перевищувати 75 відсотків.

55. Страхова послуга та особливості її реалізації.

Страхову послугу визначають як фінансову послугу у вигляді продажу юридично оформлених зобов»язань з надання страхового захисту, яку пропонують на ринку страховики потенційним страхувальникам. Фахівці-маркетологи виділяють « 4 Н» які відрізняють послугу від товару:Невідчутність – означає їх нематеріальний характер, послугу не можна продемонструвати споживачеві за допомогою органів чуття.Невіддільність – означає що створення, продаж і споживання послуги відбувається одночасно.Непостійність – страховик завжди намагається пристосувати послугу до потреб страхувальника.Незбереженність – їх неможливо виробляти наперед і зберігати для подальшої реалізації.Корисність страхової послуги має 2 складові:- надбання страхувальником впевненості за застраховані об»єкти.- компенсація збитку відповідно до умов договору страхування. Реалізація стр. Послуг на ринку поділяється на 3 етапи:Аквізиція – д-сть страховика із залучення клієнтів для укладання нових договорів стр-ня. Виконавець аквізиції повинен детально вивчити всі характеристики об»єкту стр-ня, визначити його стан, ступінь реальності настання страх. Випадку, запропонувати низку попереджувальних заходів для усунення слабких місць об»єкта стр-ня.Контроль за об»єктом стр-ня – передбачає виконання клієнтом усіх зобов»язань щодо проведення превентивних заходів та інформування страховика про будь-яку зміну ризику. Виконання контрольної ф-ї можуть здійснювати органи пожежного нагляду, стосовно майна юридичних осіб, органи з охорони праці на підприємстві. Стр. Компанія повинна підсліджувати якість послуг, які надаються 3ьою стороною страхувальникові на основі її доручення.Врегулювання питань щодо завданих збитків – передбачає використання послуг професійних оцінювачів збитків, якими є аварійні комісари – особи, чкі займаються визначенням причин настання страхового випадку і розмірів збитків кваліфікаційні вимоги до яких представлені актами чинного законодавства України.