191. Особливості визначення бази оподаткування для готової продукції, виготовленої з використанням давальницької сировини нерезидента, у разі її постачання на митній території України

191.1. База оподаткування при митному оформленні давальницької сировини або готової продукції, отриманої українським виконавцем як оплата за постачання послуг з переробки, визначається з урахуванням положень статті 190 цього Кодексу.

191.2. База оподаткування в разі постачання на митній території України готової продукції, отриманої як оплата за постачання послуг з переробки, визначається згідно із статтею 188 цього Кодексу.

Стаття 192. Особливості визначення бази оподаткування в окремих випадках (порядок коригування податкових зобов'язань та податкового кредиту)

192.1. Якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов'язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню.

192.1.1. Якщо внаслідок такого перерахунку відбувається зменшення суми компенсації на користь платника податку - постачальника, то:

а) постачальник відповідно зменшує суму податкових зобов'язань за результатами податкового періоду, протягом якого був проведений такий перерахунок, та надсилає отримувачу розрахунок коригування податку;

б) отримувач відповідно зменшує суму податкового кредиту за результатами такого податкового періоду в разі, якщо він зареєстрований як платник податку на дату проведення коригування, а також збільшив податковий кредит у зв'язку з отриманням таких товарів/послуг.. Розміри ставок податку а) 17 відсотків; б) 0 відсотків.

Тобто, незважаючи на те, що цей податок діє практично в усіх країнах Західної Європи, у кожній з них різні його ставки та досить гнучка система запровадження.У Німеччині, наприклад, встановлюється неоподатковуваний мі­німум за попередній календарний рік, але при цьому суб’єкти не ма­ють права на відшкодування цього податку від інших підприємств. Може також вводитись регресивне оподаткування, а підприємства сільського та лісового господарства взагалі звільняються від сплати податку на додану вартість. В Італії від сплати ПДВ звільняються експортні товари, міжна­родні послуги та операції, пов’язані з їх виконанням, а також опе­рації страхування та надання кредитів, поширення акцій та обліга­цій, витрати на медичне обслуговування, освіту, культуру, поштові послуги та операції із золотом та іноземною валютою. У Нідерландах знижуються ставки ПДВ на продукти харчуван­ня, безалкогольні напої, послуги готельного господарства, паса­жирського транспорту, на деякі види комерційної діяльності, а та­кож на банківські, страхові та фінансові послуги, освіту та охорону здоров’я. В Австрії знижені ставки застосовуються при здачі в оренду неру­хомості (крім гаражів і паркінгів), а також при укладанні деяких угод у сфері культури, науки тощо. У Люксембурзі знижена ставка встановлюється при постачанні газу, електроенергії.Але в кожній країні щодо цього податку діють різні пільги. Так, пільгова ставка сплати податку на додану вартість майже в усіх краї­нах діє на більшість продовольчих товарів, особливо повсякденного попиту, на продукцію сільського господарства, на ліки, книги, дру­ковану підписну продукцію. У деяких випадках на туристські та го­тельні послуги, вантажне та пасажирське перевезення тощо. Від спла­ти податку можуть звільнятися державні установи, пов’язані з вико­нанням адміністративних, соціальних, виховних, культурних і спортивних функцій, сільськогосподарське виробництво, деякі вільні професії (приватна викладацька діяльність, приватні лікарі та ін.). На деякі види виробів, навпаки, встановлюються підвищені ставки оподаткування, наприклад на автомобілі, тютюнові, ювелірні виро­би, вироби з хутра тощо. Але загалом стандартна ставка встанов­люється на рівні не менш ніж 14 %.