34. Методичні підходи до визначення ліквідності та платоспроможності під-ва.

Ліквідність – можливість перетворення активів/майна в гроші. Аналіз ліквідності п-ва здійснюється: 1) Шляхом складання балансу ліквідності в якому порівнюються кошти по активах згруповані за ступенем ліквідності і по пасивам – згруповані за строком погашеня.

Групування активів (по 2 і 3 розділах):високоліквідні(А1), швидко ліквідні, повільно ліквідні, важко ліквідні активи(А4). Групування пасивів: найбільш термінові(П1), короткострокові, довгострокові, постійні(П4). Баланс вважають абсолютно ліквідним, якщо дотримуються співвідношення: А1 >А2>П1, П3≤ А3, А4≤П4.

2) Для комплексної оцінки ліквідності балансу можна визначити загальний показник ліквід.

Кл=А1*ПВА1+А2*ПВА2+А3*ПВА3+…/ П1*ПВП1+П2*ПВП2…. Показує відношення суми платіжних засобів до суми їх платіжних зобов»язань, з врахуванням їх ліквідності.

3) Оцінка абсолютних показників ліквідності: Коеф. Покриття=А1+А2+А3/П1+П2 (>2),

Відношення оборотних активів до зобов»язань , хар-є достатність оборотних засобів для покриття боргів. Коеф. Швидкої ліквідності = (А1+А2)/(П1+П2) (>1), показує яка частина поточних зобов»язань може бути погашена не тільки за рахунок грошових коштів, але й за рахунок очікуваних фінансових надходжень. Коеф. Абсолютної ліквідності = А1*(П1+П2), (>0,2) – хар-є негайну готовність п-ва погасити поточні зобов»язання.

Платоспроможність – наявність грошових коштів необхідних для розрахунку по КЗ.

Ознаки: наявність грошей в касі і на рахунках в банку, відсутність простроченої КЗ.

Аналіз платоспроможність: для оцінки складають платіжний баланс (по активах і пасивах), якщо сальдо знаходиться в активах, то п-во неплатоспроможне. Існують 3 рівні платоспроможності: грошова, розрахункова, ліквідна.

Коеф загальної ліквідності на кін. Звітного періоду = Кл поточні активи – витрати майб. Періодів / поточні пасиви – доходи майб. Періодів.

Коеф забезпечення власними оборотними коштами на кін.року:

Кз = поточні активи – поточні зобов»язання / поточні активи.

Коеф відновлення платоспр. За 6Місяців = Кл1+ 6міс/звітний період в місяцях (Кл1-Кл0) /Кл нормативний.

Коеф довгострокового фін. забезпечення 1 ступеня=ВК / необоротні активи.

Коеф довгострокового фін забезпечення 2 ступеня= ВК +довго строк зобов»язання/ необоротні активи + постійні оборотні активи

Таблиця ксерокс!!1

35. Джерела фін-ня інвестиційних проектів та їх класифікація.

Державне (бюджетне) фінансування інвестиційних проектів мас державні інвестиції в основні об'єкти економічного і соціального розвитку. Фінансування капітальних вкладень із бюджету за умов ринку має свої особливості. Держава втручається в процес фінансово-кредитного забезпечення капітальних вкладень державних підприємств. Поряд із бюджетними коштами, залучаються також іноземні джерела інвестиційного фінансування, як з боку іноземних держав, так і з боку міжнародних і приватних вітчизняних комерційних банків і кредитних установ. Надання бюдж. коштів на фін-ня інвестиційних проектів здійснюється у таких формах:◊ кошторисне бюджетне інвестування окремих державних програм та проектів;◊ бюджетне кредитування юридичних осіб (у тому числі податкових інвестиційних кредитів на сплату податків);◊ субвенцій і субсидій фізичним і юридичним особам;◊ бюджетних інвестицій у статутні капітали діючих або новостворюваних юридичних осіб;◊ бюджетних позик державним позабюджетним фондам;◊ міжбюджетних трансфертів (дотацій вирівнювання, субвенцій, інших дотацій) тощо.

Державні цільові фонди - це форма перерозподілу та використання фінансових ресурсів, що залучаються державою для фінансування деяких суспільних потреб. Через цільові державні фонди можливо:· впливати на процес виробництва через фінансування, субсидування та кредитування підприємств;· забезпечувати природоохоронні заходи, фінансуючи їх за рахунок спеціально визначених джерел і штрафів за забруднення навколишнього середовища;· надавати соціальні послуги населенню через виплату пенсій, соціальну допомогу, субсидування соціальної інфраструктури загалом.

Інвестиційні кредити банків виступають як одна з найбільш ефективних форм зовнішнього фінансування інвестиційних проектів у тих випадках, коли компанії не можуть забезпечити їх реалізацію за рахунок власних коштів та емісії цінних паперів. Привабливість даної форми пояснюється, перш за все: можливістю розробки гнучкої схеми фінансування; відсутністю витрат, пов'язаних з реєстрацією та розміщенням цінних паперів; використанням ефекту фінансового важеля, що дозволяє збільшити рентабельність власного капіталу в залежності від співвідношення власного і позикового капіталу в структурі інвестуються коштів і вартості позикових коштів; зменшення оподатковуваного прибутку за рахунок віднесення процентних виплат на витрати, що включаються до собівартості. Цільові облігаційні позики представляють собою випуск підприємством - ініціатором проекту корпоративних облігацій, кошти від розміщення яких призначені для фінансування певного інвестиційного проекту.Випуск та розміщення корпоративних облігацій дає можливість залучити кошти для фінансування інвестиційних проектів на більш вигідних, порівняно з банківським кредитом умовах.

Пайове фінансування (акціонування) інвестиційних проектів може здійснюватися в таких основних формах:· проведення додаткової емісії акцій діючого підприємства, що є з організаційно-правовій формі акціонерним товариством, з метою фінансового забезпечення реалізації інвестиційного проекту;· залучення додаткових коштів (інвестиційних внесків, вкладів, паїв) засновників діючого підприємства для реалізації інвестиційного проекту;

· створення нового підприємства, призначеного спеціально для реалізації інвестиційного проекту.Змішане фінансування - метод фінансування, утворений на основі різних комбінацій розглянутих методів фінансування. Основні форми змішаного фінансування:

o інноваційне кредитування, що передбачає право кредитора в будь-який момент конвертувати непогашену за кредитом основну суму боргу в пайову участь у підприємстві-позичальника;o цільова додаткова емісія конвертованих акцій, в т.ч. привілейованих;

o випуск цільових конвертованих облігацій.