3.4. Приватні підприємства

Різновидом підприємств за ознакою форми власності, на базі якої функціонує підприємство, є приватні підприємства. Особ­ливості правового становища таких підприємств регламентується законодавством лише схематично.

Так, відповідно до ст. 113 ГК приватним підприємством є під­приємство, що діє на основі приватної власності одного або кількох громадян, іноземців, осіб без громадянства та його (їх) праці чи з використанням найманої праці. Приватним є також підприємство, що діє на основі приватної власності суб'єкта господарювання -юридичної особи (дочірнє підприємство іншого приватного підпри­ємства). Отже, основною особливістю такого підприємства є лише форма власності, на базі якої воно функціонує.

Відповідно до ч. 2 ст. 113 ГК порядок організації та діяльності приватних підприємств визначається цим Кодексом (загальні положення щодо підприємств - статті 62-72 ГК) та іншими законами.

Приватні підприємства можуть бути двох типів - унітарного та корпоративного. За підприємством унітарного типу майно може за­кріплюватися на будь-якому з основних правових титулів — праві власності, праві господарського відання, праві оперативного управ­ління.

Приватне підприємство корпоративного типу має ту особли­вість, що майно за ним закріплюється на праві спільної часткової приватної власності.

• Різновидом приватного підприємства є фермерське госпо­дарство, особливості правового становища якого розглядатимуться далі (п. 3.7).

94

3.5. Орендне підприємство

Орендне підприємство - це підприємство у формі господарсь­кого товариства, створеного членами трудового колективу дер­жавного, комунального чи іншого підприємства з метою оренди та експлуатації цілісного майнового комплексу останнього для здійснення господарської комерційної діяльності.

Характерними рисами орендного підприємства є:

• господарська організація корпоративного типу;

• діє на підставі ГК (ст. 115), законів «Про господарські това­ риства», «Про оренду державного та комунального майна», уста­ новчих документів, договору оренди;

• має форму господарського товариства;

• учасниками такого товариства є члени трудового колективу підприємства (структурного підрозділу підприємства), майно яко­ го передається в оренду;

• створення членами трудового колективу господарського то­ вариства з метою оренди майнового комплексу державного під­ приємства, на якому вони працюють, зумовлене участю в ньому більш ніж 50% членів трудового колективу;

• учасники господарського товариства - орендного підприємства повинні брати обов'язкову трудову участь у виробничо-господар­ ській діяльності такого підприємства;

• діє на базі орендованого цілісного майнового комплексу державного, комунального чи іншого підприємства;

• функціонує на базі змішаної власності: державної чи кому­ нальної (основними фондами, що належать державі чи територіа­ льній громаді, володіє і користується на підставі договору оренди) та колективної (цінні папери і грошові кошти бере на підставі до­ говору кредиту; сировину, паливо, матеріали викуповує; прибуток, що залишається в розпорядженні такого підприємства після сплати податків, інших обов'язкових платежів та відсотків за банківський кредит, а також усе набуте за рахунок нього належить такому під­ приємству на праві власності).

Орендодавцем щодо майнових комплексів державних підпри­ємств виступають: Фонд державного майна України (щодо підпри­ємств державної власності); Рада міністрів Автономної Республіки Крим - щодо підприємств, майно яких перебуває у власності цієї республіки; органи управління комунальним майном, уповнова­жені органами місцевого самоврядування, - щодо підприємств ко­мунальної форми власності.

95

Крім загальних підстав припинення діяльності, притаманних будь-якій господарській організації, орендне підприємство має ще додаткову - розірвання або припинення договору оренди без на­ступної пролонгації.

3.6. Підприємство з іноземними інвестиціями. Іноземне підприємство

Особливості правового становища підприємств з іноземними інвестиціями визначається статтями 116, 390-400 ГК, Законом України від 19.03.1996 р. «Про режим іноземного інвестування», а також низкою підзаконних нормативно-правових актів, у т. ч.:

Положенням про порядок державної реєстрації іноземних інвестицій», затвердженим Постановою Кабінету Міністрів Украї­ни від 07.08.1996 p.;

Постановою Кабінету Міністрів України від 07.08.1996 р. «Про порядок видачі, обліку і погашення векселів, виданих під час вве­зення в Україну майна як внеску іноземного інвестора до статут­ного фонду підприємства з іноземними інвестиціями, а також за договорами (контрактами) про спільну інвестиційну діяльність, та сплати ввізного мита у разі відчуження цього майна»;

Положенням про порядок залучення експертів до оцінки май­на, що перебуває у загальнодержавній власності, під час створення підприємств з іноземними інвестиціями. Затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 20.07.1996 р. № 813;

Постановою Кабінету Міністрів України від 05.09.1996 р. «Про затвердження Порядку визначення продукції власного виробни­цтва підприємств з іноземними інвестиціями» та ін.

Характерними ознаками підприємства з іноземними інвести­ціями (ПП) є:

— підприємство корпоративного типу за участю вітчизняних суб'єктів господарювання (резидентів) та іноземних інвесторів (ними можуть бути: іноземні громадяни, особи без громадянства, що не мають постійного місцепроживання в Україні, юридичні особи, створені відповідно до законодавства іншої держави, між­ народні організації, інші держави);

- наявність у статутному фонді підприємства іноземної інвес­ тиції у визначених законом формах (види та форми таких інвести­ цій визначаються ст. 2, 16 Закону «Про режим іноземного інвесту­ вання», ст. 391, 392 ГК) та розмірі (не менше 10% розміру цього фонду);

96

• створення такого підприємства може відбуватися шляхом за­ снування (при цьому принаймні одним із засновників має бути іно­ земний інвестор), а також у разі внесення його учасником - інозем­ ним інвестором іноземної інвестиції; набуття підприємством стату­ су ПП пов'язується не з моментом його державної реєстрації, а від дня зарахування іноземної інвестиції на його баланс;

• до установчих документів підприємства з іноземними інвес­ тиціями ставляться спеціальні вимоги: крім відомостей, передба­ чених законодавством України для відповідних організаційно- правових форм підприємств, вони також мають містити відомості про державну належність засновників підприємства з іноземними інвестиціями, відомості про розмір іноземної інвестиції, оціненої в іноземній валюті та національній валюті України за домовленістю сторін на основі цін міжнародних ринків або ринку України за курсом НБУ;

• майно, що ввозиться в Україну як внесок іноземного інвес­ тора до статутного фонду підприємств з іноземними інвестиціями (крім товарів для реалізації або власного споживання), звільняєть­ ся від обкладення митом. Порядок пропуску такого майна на тери­ торію України визначається ст. 18 Закону України «Про режим іноземного інвестування» та Постановою Кабінету Міністрів Ук­ раїни від 07.08.96 р. «Про порядок видачі, обліку і погашення век­ селів, виданих під час ввезення в Україну майна як внеску інозем­ ного інвестора до статутного фонду підприємства з іноземними інвестиціями, а також за договорами (контрактами) про спільну інвестиційну діяльність, та сплати ввізного мита у разі відчуження цього майна»;

• продукція цих підприємств не підлягає ліцензуванню і кво­ туванню за умови їх сертифікації як продукції власного виробни­ цтва у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України;

• на підприємство з іноземними інвестиціями розповсюджу­ ється національний режим господарювання, якщо інше не перед­ бачено законами та міжнародними договорами України, ратифіко­ ваними ВР України;

• з метою залучення іноземних інвестицій держава закріплює гарантії захисту прав іноземних інвесторів (ст. 397 ГК, статті 8-12 Закону «Про режим іноземного інвестування»);

• з метою захисту інтересів національної економіки законом мо­ жуть встановлюватися обмеження щодо здійснення певних видів гос­ подарської діяльності підприємствами з іноземними інвестиціями (види господарської діяльності, що належать до монополії держави).

97

Іноземне підприємство фактично є різновидом підприємства з іноземними інвестиціями, визначальною ознакою якого є особливі вимоги до його учасників (ними можуть бути лише іноземні інвес­тори) та майна (в іноземному підприємстві іноземна інвестиція має становити 100%). За організаційно-правовою формою таке підпри­ємство може бути унітарним чи корпоративним. Виникнення такого підприємства пов'язується із заснуванням іноземними інвесторами (інвестором) нового підприємства чи набуття такими особами у власність майнового комплексу діючого унітарного підприємства чи 100% акцій (часток) підприємства корпоративного типу. З метою захисту інтересів національної економіки та національної безпеки законом можуть визначатися галузі, в яких створення іноземних підприємств забороняється.

Особливості правового статусу іноземних підприємств визнача­ються ст. 117 ГК України.