4. Будівельне законодавство

Будівельне законодавство - це система нормативно-правових актів, які регулюють відносини щодо організації та безпосереднього здійс­нення капітального будівництва як форми інвестиційної діяльності.

Система нормативно-правових актів про капітальне будівництво:

І. Кодекси:

• Господарський кодекс України, зокрема; гл. 33 «Капітальне будівництво» (статті 317-323 присвячені договору підряду на ка­ пітальне будівництво, а ст. 324 - договору підряду на виконання проектно-досліджувальних робіт) та ст. 331 «Договір на створення і передачу науково-технічної продукції», що включена до глави 34 «Правове регулювання інноваційної діяльності»;

• Цивільний кодекс України: глава 61 «Підряд», глава 62 «Ви­ конання науково-дослідних або дослідно-конструкторських та технологічних робіт»;

• Кодекс законів про адміністративні правопорушення, зокре­ ма: гл. 8 - щодо відповідальності за адміністративні правопорушен­ ня у сфері будівництва, гл. 13 - адміністративні правопорушення в галузі стандартизації, якості продукції;

• Земельний кодекс, зокрема положення щодо використання земельних ділянок під забудову та ін.

//. Закони України:

• від 18.09.1991 р. «Про інвестиційну діяльність», який визначає правові і економічні основи капітального будівництва в Україні, а саме:

442

• дає поняття капітальних вкладень (ст. 1), визначає їх джерела (ст. 10);

• визначає основні фонди як об'єкти інвестування (ст. 4);

• визначає суб'єктів інвестиційної діяльності (ст. 5), їх права (ст. 7) та обов'язки (ст. 8);

• визначає договір як правову форму взаємовідносин між суб'єктами інвестиційної діяльності (ст. 9);

• закріплює правові форми державного регулювання у сфері інвестування (ст. 12);

• встановлює порядок прийняття рішень щодо загальноукраїн­ ських інвестицій (які здійснюються з державного бюджету) - ст. 13;

• визначає принципи держзамовлення на капітальне будівництво (ст. 14);

• закріплює основні засади державної експертизи інвестицій­ них проектів (ст. 15), а також

• принципи ціноутворення в галузі капітального будівництва (ч.2ст. 17);

• від 16.11.1992 р. «Про основи містобудування»: визначає ос­ новні засади містобудування як складної (комплексної) діяльності, що включає: планування, забудову територій та інше використан­ ня територій; розробку і реалізацію містобудівної документації та інвестиційних програм розвитку населених пунктів і територій; визначення територій, вибір, вилучення (викуп) і надання земель для містобудівних потреб; здійснення архітектурної діяльності; розміщення об'єктів будівництва різного призначення (житлово- цивільного, виробничого, соціально-оздоровчого та іншого при­ значення); створення соціальної, інженерної і транспортної інфра­ структури територій та населених пунктів; розробку правових ак­ тів, державних стандартів, норм і правил, пов'язаних з містобуду­ ванням; контроль за дотриманням містобудівної документації та ін. (ст. 2), визначає об'єкти (ст. 3) та суб'єкти містобудування (ст. 4), основні вимоги до містобудівної документації (ст. 5), основні засади у сфері містобудування (статті 7-15), поняття містобудівної документації та основні вимоги до її розробки та реалізації (стат­ ті 17-18) та ін.;

• від 13.12.1991 р. «Про наукову і науково-технічну діяль­ ність», відповідно до якого виконання проектних та вишукуваль- них робіт належить до науково-технічної діяльності (ст. 1);

• від 14.10.1994 р. «Про відповідальність підприємств, установ та організацій за правопорушення у сфері містобудування»: встановлює відповідальність за порушення вимог спеціального будівельного зако-

443

нодавства як виконавцями (за договором підряду чи інвестором-забудовником, що здійснює будівництво господарським способом), так і замовником за договором підряду на капітальне будівництво;

• від 10.02.1995 р. «Про наукову і науково-технічну експер­ тизу» (визначає основні засади проведення науково-технічної екс­ пертизи, включаючи й експертизу інноваційних програм та про­ ектів);

• від 20.05.1999 р. «Про архітектурну діяльність», відповідно до якого об'єкти будівництва повинні відповідати встановленим архітектурним вимогам, при виборі виконавців можуть організо­ вуватися конкурси, здійснення контролю за дотриманням встанов­ лених архітектурних вимог та інвестиційного проекту може здійс­ нюватися за участю архітектора як розробника проекта та ін.;

• від 20.04.2000 р. «Про планування і забудову територій» встановлює обов'язок забудовника (інвестора чи уповноваженої ним особи) отримати необхідний для проектування дозвіл на будів­ ництво об'єктів містобудування відповідно до встановленого по­ рядку (ст. 24), а також дозвіл на виконання будівельних робіт, що засвідчує право забудовника та підрядника на виконання будіве­ льних робіт, підключення об'єкта будівництва до інженерних ме­ реж і споруд (ст. 29);

• від 06.04.2000 р. «Про майнову відповідальність за порушен­ ня умов договору підряду (контракту) про виконання робіт на бу­ дівництві об'єкта» (дію Закону тимчасово призупинено), який пе­ редбачає: майнову відповідальність сторін у формі повного (вклю­ чаючи й втрачену вигоду) відшкодування збитків та сплати неустойки за невиконання умов договору (підрядника - за пору­ шення строків завершення виконання робіт, замовника - за пору­ шення строків здійснення платежів за виконані роботи) та обов'язковість застосування цих санкцій у випадках фінансування будівництва за рахунок коштів Державного бюджету України, рес­ публіканського бюджету Автономної Республіки Крим, місцевих бюджетів, коштів державних та комунальних підприємств, уста­ нов, організацій;

• від 20.04.2000 р. «Про планування і забудову територій» вста­ новлює вимоги до будівельного майданчика, інвестиційного проек­ ту будівництва щодо відповідності його затвердженому плану за­ будови відповідного населенного пункту, обов'язковість отриман­ ня дозволу на будівництво об'єкта як однієї з підстав розробки інвестиційного проекту будівництва;

• та інші.

444

///. Нормативно-правові акти Президента України, зокрема: Положення про Державний комітет України з будівництва та архі­тектури, затверджене Указом Президента України від 20.08.2002 р. № 725.

IV. Постанови Кабінету Міністрів України:

• від 05.08.1992 р. № 449 «Про порядок прийняття в експлу­ атацію закінчених будівництвом об'єктів державного замов­ лення»;

• від 25.11.1999 р. № 2137 «Про затвердження Порядку прове­ дення архітектурних та містобудівних конкурсів»;

• від 6 вересня 2000 р. № 1401 «Про затвердження Типового положення про управління капітального будівництва обласної, Київської та Севастопольської міської державної адміністрації»;

• від 27 грудня 2001 р. № 1764 «Про затвердження Порядку державного фінансування капітального будівництва»;

• від 11.04.2002 р. № 483 «Про Порядок затвердження інвес­ тиційних програм і проектів будівництва та проведення їх комп­ лексної державної експертизи» (без дотримання зазначеного по­ рядку будівництво об'єкта заборонено);

• від 18 січня 2003 р. № 56 «Про делегування повноважень щодо стандартизації у галузі будівництва і промисловості будіве­ льних матеріалів» та ін.

V. Відомчі нормативно-правові акти:

• спільний наказ Державного комітету України з питань регуля­ торної політики та підприємництва і Державного комітету будів­ ництва, архітектури та житлової політики України № 112/182 від 13.09.2001 р. «Про затвердження Ліцензійних умов провадження будівельної діяльності (вишукувальні та проектні роботи для будів­ ництва, зведення несучих та огороджуючих конструкцій, будів­ ництво та монтаж інженерних і транспортних мереж)»;

• наказ Державного комітету України з будівництва та архітек­ тури від 16.07.2003 р. № 112 «Про затвердження Порядку розгляду Держбудом України інвестиційних програм і проектів будівни­ цтва, які затверджуються Кабінетом Міністрів України»;

• спільний наказ Державного комітету України з питань техніч­ ного регулювання та споживчої політики і Державного комітету Ук­ раїни з будівництва та архітектури від 24.02.2003 р. № 27/12 «Про затвердження Порядку видання та розповсюдження нормативних документів у галузі будівництва і промисловості будівельних ма­ теріалів»;

• та інші.

445

У системі будівельного законодавства велика питома вага на­лежить техніко-економічним нормам, що містяться в будівельних нормах, та правилах (державних, відомчих, регіональних), стандар­тах (державних, відомчих), технічних умовах:

Державні будівельні норми (ДБН) - розробляються на продук­цію, процеси і послуги в галузі містобудування (вишукування, проектування, зведення, реконструкції, планування і забудови на­селених пунктів і територій), а також в галузі організації, техноло­гії, управління й' економіки будівництва; затверджуються Держав­ним комітетом України з будівництва та архітектури.

Відомчі будівельні норми (ВБН) - розробляються заінтересо­ваними відомствами за погодженням з Державним комітетом Ук­раїни з будівництва та архітектури, у разі відсутності ДБН, а також необхідності встановлення вимог, що перевищують або доповню­ють вимоги ДБН, з урахуванням специфіки діяльності організацій та підприємств цього відомства.

Регіональні будівельні норми (РБН) - містять регіональні прави­ла забудови населених пунктів і територій; розробляються місцеви­ми державними адміністраціями за погодженням з Державним ко­мітетом України з будівництва та архітектури.

Державні стандарти (ДСТ) - встановлюють організаційно-методичні та загальнотехнічні вимоги до об'єктів інвестування, в т. ч. будівництва і промисловості продукції будівельного призна­чення, забезпечуючи їх розробку, виробництво (виготовлення) та експлуатацію (використання); затверджуються відповідним госпо­дарським міністерством, відомством, а у сфері будівництва - Дер­жавним комітетом України з будівництва та архітектури.

Технічні умови (ТУ) - встановлюють вимоги до конкретних видів промислової продукції будівельного та іншого призначення, її використання, пакування, маркування, приймання, контролю та випробування, транспортування та зберігання; затверджуються заінтересованими організаціями за погодженням з Державним ко­мітетом України з будівництва та архітектури.

Значну роль відіграють і рекомендаційні акти, що орієнтують учасників відносин на оптимальну і бажану для суспільства по­ведінку у сфері капітального будівництва. Прикладом таких актів є, зокрема, Положення про підрядні контракти в будівництві України, затверджене науково-технічною радою Мінбудархітек-тури України (протокол від 15.12.1993 р. № 9), що містить поло­ження щодо порядку укладання, змісту та виконання таких дого­ворів.

446

5. Відповідальність за правопорушення у сфері капітального будівництва

У сфері капітального будівництва, включаючи й договірні від­носини, застосовуються такі види господарсько-правової відпові­дальності:

1. Відшкодування збитків - універсальна форма господарсько- правової відповідальності, що застосовується в будь-яких відноси­ нах: вертикальних та горизонтальних, договірних та позадоговір­ них. Проте цей вид відповідальності в договірних відносинах з ка­ пітального будівництва застосовується специфічно: відповідно до ч. 1 ст. 322 Господарського кодексу України збитки, заподіяні Під­ рядником порушенням договору підряду на капітальне будівни­ цтво, підлягають відшкодуванню лише у вигляді прямих збитків, що виразилися у зроблених другою стороною витратах, у втраті або пошкодженні її майна (не отриманий з вини правопорушника при­ буток залишається непокритим, що не відповідає інтересам За­ мовника і засадам ринкової економіки). Законом України від 06.04.2000 р. «Про майнову відповідальність за порушення умов договору підряду (контракту) про виконання робіт на будівництві об'єкта» передбачено повне (включаючи й втрачену вигоду) від­ шкодування збитків, завданих внаслідок невиконання чи неналеж­ ного виконання такого договору за умови фінансування будівницт­ ва за рахунок коштів Державного бюджету України, республікан­ ського бюджету Автономної Республіки Крим, місцевих бюджетів, коштів державних та комунальних підприємств, установ, організа­ цій (проте дія положень цього закону про застосування такої від­ повідальності призупинена Законом України від 27.11.2003 р. «Про Державний бюджет України на 2004 рік»).

2. Стягнення неустойки (штрафних санкцій); використовуєть­ ся залікова неустойка, яка сплачується за передбачені законом (ч. 2 ст. 231 ГК) та/або договором порушення сторонами договір­ них зобов'язань.

3. Конфіскація - застосовується у випадках, передбачених за­ конодавством:

• якщо договір підряду на капітальне будівництво визнаний недійсним як такий, що укладений з метою, що суперечить інтере­ сам держави і суспільства (ч. 1 ст. 208 Господарського кодексу України);

• у разі якщо прибуток (доход) був отриманий учасником від­ носин з капітального будівництва внаслідок порушення встанов-

447

лених законодавством правил здійснення господарської діяльності (ч. 1 ст. 240 Господарського кодексу України).

4. Господарсько-адміністративні штрафи: застосовуються від­повідно до ст. 25 Закону від 16.11.1992 р. «Про основи містобуду­вання» і ст. 1 Закону від 14.10.1994 р. «Про відповідальність під­приємств, їх об'єднань, установ та організацій за правопорушення у сфері містобудування» у випадках:

• проведення будівельних робіт без дозволу на їх виконання або без затвердженої проектної документації - у розмірі п'ятде­ сяти відсотків вартості цих робіт;

• передачі проектною організацією замовнику робочої докумен­ тації, що не відповідає державним стандартам, нормам і правилам, вихідним даним на проектування об'єктів архітектури, які надані в установленому порядку, та затвердженому проекту - у розмірі тридцяти відсотків вартості розробленої робочої документації;

• виробництва, реалізації або застосування в будівництві буді­ вельних матеріалів, виробів і конструкцій, які не відповідають державним стандартам, нормам і правилам або проектним рішен­ ням, а так само підлягають обов'язковій сертифікації, але не про­ йшли її,- у розмірі двадцяти п'яти відсотків вартості реалізованої продукції;

• виконання будівельних робіт, що не відповідають державним стандартам, нормам і правилам або проектним рішенням,- у роз­ мірі десяти відсотків вартості виконаних робіт;

• прийняття в експлуатацію об'єктів, зведених з порушенням законодавства, а так само місцевих правил забудови населених пунктів або проектних рішень,— у розмірі п'яти відсотків вартості відповідних об'єктів;

• здійснення окремих видів господарської діяльності у будів­ ництві, що підлягають ліцензуванню, без отримання у встановле­ ному порядку ліцензії - у розмірі плати за видачу ліцензії на від­ повідний вид господарської діяльності;

• ухилення від виконання або несвоєчасне виконання припи­ сів інспекцій державного архітектурно-будівельного контролю - у розмірі п'ятидесяти неоподатковуваних мінімумів доходів гро­ мадян;

• експлуатацію або використання будинків чи споруд після за­ кінчення будівництва без прийняття їх державними приймальними (технічними) комісіями — у розмірі десяти відсотків вартості вико­ наних робіт;

• в інших випадках, передбачених Законом від 14.10.1994 р.

448

При цьому сплата штрафів не звільняє підприємство від усу­нення допущених порушень і відшкодування збитків, заподіяних внаслідок порушень, передбачених названими законами.

Господарсько-адміністративні штрафи накладаються інспек­ціями державного архітектурно-будівельного контролю, які здійс­нюють державний нагляд за додержанням підприємствами вимог спеціального будівельного законодавства (містобудівної докумен­тації, місцевих правил забудови населених пунктів, державних стандартів, норм і правил при здійсненні проектування, будівель­них робіт, виготовленні будівельних матеріалів, виробів і конс­трукцій).

5. Господарсько-організаційні санкції, що застосовуються інспекціями державного архітектурно-будівельного контролю, які відповідно до своїх повноважень (діють на підставі Положен­ня про архітектурно-будівельний контроль, затвердженого поста­новою Кабінету Міністрів України від 25.03.1993 р. № 225) ма­ють право:

• безперешкодного доступу на будівництво об'єктів і підпри­ ємства будівельної індустрії незалежно від форм власності;

• давати у межах своїх повноважень учасникам будівництва та виробникам будівельних матеріалів, виробів і конструкцій обо­ в'язкові для виконання приписи щодо усунення порушень держав­ них стандартів, норм і правил, а так само технічних умов або за­ тверджених проектних рішень;

• одержувати від замовників, проектних і будівельних органі­ зацій та підприємств будівельної індустрії необхідну для виконан­ ня покладених на них функцій нормативно-технічну, проектну та іншу документацію;

• зупиняти будівельні роботи, які не відповідають вимогам державних стандартів, норм і правил, затвердженим проектним рішенням, або місцевим правилам забудови населених пунктів, здійснюються без дозволу на їх виконання, а так само виробни­ цтво і застосування у будівництві будівельних матеріалів, виро­ бів і конструкцій, виготовлених з порушенням державних стан­ дартів;

• вносити подання відповідним органам про анулювання або зупинення дії ліцензій на право здійснення окремих видів госпо­ дарської діяльності у будівництві суб'єктами господарювання, які допускають грубі порушення державних стандартів, норм і пра­ вил, а так само технічних умов, затверджених проектних рішень або місцевих правил забудови населених пунктів.

449

Контрольні запитання

1. В яких значеннях застосовується поняття «капітальне будівнитво»?

2. В яких формах може здійснюватися капітальне будівництво?

3. Скільки основних стадій має процес капітального будівництва?

4. Які основні нормативно-правові акти регулюють відносини, що складаються в процесі капітального будівництва?

5. Розкрийте поняття «будівельні правовідносини».

6. Яким чином проявляється комплексний характер будівельних правовідносин?

7. Які категорії осіб беруть участь у будівельних правовідносинах?

8. Наскільки значною є роль держави як учасника будівельних правовідносин?

9. На яке відомство покладаються функції спеціально уповноваженого органу держави у сфері капітального будівництва?

10. У чому полягають основні функції спеціально уповноваженого органу держави у сфері капітального будівництва?

11. Які види діяльності у сфері капітального будівництва підлягають ліцензуванню?

12. Які форми відповідальності застосовуються до порушників законодавства про капітальне будівництво?

13. Чи застосовується повне відшкодування збитків за порушення умов дого­ вору (контракту) на капітальне будівництво?

14. Які види господарсько-правових санкцій застосовуються у вертикальних відносинах з капітального будівництва? Які органи можуть застосовувати такі санкції?