Тема 9.

Правове становище

індивідуальним підприємців

та інших суб'єктів господарювання

1. Індивідуальні підприємці як суб'єкти господарського права.

2. Кредитні спілки у сфері господарювання.

3. Фермерське господарство.

4. Особисте селянське господарство.

5. Благодійні та інші неприбуткові організації (НО).

6. Відокремлений підрозділ господарської організації (ВП).

1. Індивідуальні підприємці як суб'єкти господарського права

У Господарському кодексі окремі статті присвячені іншим су­б'єктам господарювання (глава 13):

• Індивідуальним підприємцям (ст. 128);

• Фермерським (селянським) господарствам (ст. 114);

• Кредитним спілкам (ст. 130);

• Неприбутковим організаціям (ст. 131);

• Відокремленим підрозділам (структурним одиницям) (ст. 132). Одним із видів суб'єктів господарського права є індивідуальні

підприємці. Це відносно новий суб'єкт господарського права, оскільки підприємницька діяльність за планово-розподільчої еко­номіки була заборонена і легалізація її в Україні відбулася відпо­відно до Закону України від 07.02.1991 р. «Про підприємництво».

Індивідуальні підприємці - це фізичні особи (громадяни України, іноземні громадяни чи особи без громадянства) з повною цивіль­ною дієздатністю, не обмежені законом в правоздатності, зареє­стровані у встановленому законом порядку як суб 'єкти підприєм­ницької діяльності, які безпосередньо здійснюють таку діяльність (виробляють продукцію, виконують роботи, надають послуги) і несуть відповідальність за своїми зобов 'язаннями усім майном, що належить їм на праві власності.

114

Правове становище індивідуальних підприємців визначається: ГК (ст. 128), ЦК (статті 50-54), законами: від 15.05.2003 р. «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприєм­ців» (статті 42-45), від 14.05.1992 р. (в ред. Закону від 30.06.1999 р.) «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання йо­го банкрутом» (ст. 47) та ін.

Закон встановлює обмеження для певних категорій осіб щодо можливості здійснення ними підприємницької діяльності. Так, не допускається заняття підприємницькою діяльністю таких катего­рій громадян: військовослужбовців, посадових та службових осіб органів прокуратури, суду, державної безпеки, внутрішніх справ, органів державної влади та управління, покликаних здійснювати контроль за діяльністю підприємств, а також інших осіб, уповно­важених здійснювати функції держави. Особи, яким суд заборонив займатися певною діяльністю, не можуть бути зареєстровані як підприємці з правом здіснення відповідного виду діяльності до закінчення терміну, встановленого вироком суду.

Реєстрація індивідуальних підприємців здійснюється в загаль­ному для суб'єктів підприємницької діяльності порядку, тобто відповідно до вимог Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» (статті 42-45).

Індивідуальний підприємець вправі здійснювати будь-яку під­приємницьку діяльність, щодо якої законом не встановлено забо­рони для даної категорії суб'єктів.

Так, індивідуальні підприємці не вправі здійснювати такі види діяльності:

а) що становлять монополію держави (ч. 1 ст. 4 Закону України «Про підприємництво»: діяльність, пов'язана з обігом наркотич­ них речовин, прекурсорів, психотропних речовин, виготовлення та реалізація військової зброї та боєприпасів до неї, вибухових речо­ вин, видобування бурштину, охорона особливо важливих об'єктів права державної власності, перелік яких визначається у встановле­ ному Кабінетом Міністрів України порядку, а також діяльність, пов'язана із розробленням, випробуванням, виробництвом та екс­ плуатацією ракет-носіїв, діяльність, пов'язана з технічним обслу­ говуванням та експлуатацією первинних мереж (крім місцевих ме­ реж) та супутникових систем телефонного зв'язку в мережах зв'язку загального користування (за деякими винятками);

б) провадження яких передбачається законом у певній органі­ заційній формі: ломбардні операції (державні підприємства чи по­ вні товариства), страхова діяльність (господарські товариства, крім

115

товариства з обмеженою відповідальністю), банківська діяльність (комерційні банки, що створюються у формі акціонерного товари­ства, товариства з обмеженою відповідальністю чи кооперативно­го банку) та ін.

Крім того, індивідуальні підприємці повинні дотримуватися вимог закону щодо:

• ліцензування певних видів господарської діяльності (части­ ни 3 і 4 ст. 4 Закону «Про підприємництво», Закон «Про ліцензу­ вання певних видів господарської діяльності»);

• патентування окремих видів підприємницької діяльності (роз­ дрібна та оптова торгівля за грошові кошти, за винятком сільсько­ господарських товаровиробників-платників фіксованого сільсько­ господарського податку, гральний бізнес, валютні операції, надання побутових послуг за готівку) відповідно до Закону від 23.03.1996 р. «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності»);

• подання податковим органам декларацій про доходи, інших відомостей для нарахування податків та інших обов'язкових пла­ тежів;

• сплати податків та інших обов'язкових платежів;

• ведення обліку результатів своєї підприємницької діяльності відповідно до вимог законодавства;

• додержання прав і законних інтересів споживачів;

• добросовісної поведінки у сфері економічної конкуренції;

• забезпечення найманим працівникам (у разі застосування на­ йманої праці) умов, передбачених трудовим законодавством;

• своєчасного повідомлення реєстратора (органу державної реєст­ рації) про зміну своєї адреси, зазначеної в реєстраційних документах, предмета діяльності, інших суттєвих умов своєї підприємницької дія­ льності, що мають відображатися в реєстраційних документах;

• дотримання екологічних, санітарно-епідеміологічних, проти­ пожежних та інших вимог.

Індивідуальні підприємці можуть здійснювати підприємницьку діяльність самостійно (без залучення партнерів-підприємців та на­йманих працівників), спільно з іншими підприємцями (на договір­них засадах), без створення юридичної особи чи створюючи юри­дичну особу (приватне підприємство чи господарське товариство -традиційне, у складі кількох осіб, чи товариство однієї особи).

Хоча індивідуальні підприємці є важливим і досить численним видом суб'єктів господарського права, однак основними учасни­ками господарських правовідносин, яким належить найбільша пи­тома вага у процесі господарювання, є господарські організації.

116

2. Кредитні спілки у сфері господарювання

Кредитна спілка - це неприбуткова організація, заснована фі­зичними особами, професійними спілками, їх об 'єднаннями на коо­перативних засадах з метою задоволення потреб її членів у взаєм­ному кредитуванні та наданні фінансових послуг за рахунок об 'єднаних грошових внесків членів кредитної спілки.

Характерні риси кредитної спілки (КС):

• спеціальне правове регулювання: ст. 130 Господарського ко­ дексу України; Закон від 20.12.2001 р. «Про кредитні спілки», За­ кон від 12.07.2001 р. «Про фінансові послуги та державне регулю­ вання ринків фінансових послуг»;

• є фінансовою установою, виключним видом діяльності якої є надання фінансових послуг членам КС;

• основні принципи діяльності кредитної спілки: добровіль­ ність вступу та свобода виходу з кредитної спілки; рівноправність членів кредитної спілки; самоврядування; гласність;

• наявність статусу юридичної особи (набувається з дня дер­ жавної реєстрації КС як фінансової установи) і відповідно - майна, стан якого відображається в самостійному балансі, банківських рахунках (відкритих відповідно до законодавства у банківських установах, самостійно обраних КС), а також наявність печатки, штампу та бланків із своїм найменуванням, власної символіки;

• здійснення неприбуткової діяльності для задоволення інте­ ресів членів КС і відповідно - наявність пов'язаних з цим обме­ жень: а) у засновницьких повноваженнях (КС не може бути засно­ вником, співзасновником або учасником суб'єкта/суб'єктів під­ приємницької діяльності, крім місцевого кооперативного банку, як на території України, так і за її межами); б) можливість здійснен­ ня лише таких видів діяльності, що передбачені законом (ст. 20 Закону «Про Кредитні спілки»);

• ліцензування фінансової діяльності КС (насамперед, діяль­ ності по залученню внесків/вкладів членів кредитної спілки на де­ позитні рахунки), що здійснюється Уповноваженим органом;

• установчий документ — статут КС, в якому обов'язково за­ значаються (ст. 7 Закону): найменування кредитної спілки та її юридична адреса; мета створення і завдання кредитної спілки; ознака членства у кредитній спілці; порядок утворення та діяльності органів управління кредитної спілки, порядок утворення філій та відділень, їх повноваження; права та обов'язки членів кредитної спілки; умови і порядок вступу до кредитної спілки, порядок при-

117

пинення членства; порядок сплати вступних та інших внесків; джерела надходження і порядок використання коштів та іншого майна кредитної спілки, в тому числі порядок і умови надання кредитів членам кредитної спілки, порядок формування та викори­стання фондів, утворюваних спілкою; порядок звітності та здійс­нення контролю за діяльністю органів управління кредитної спіл­ки; порядок внесення змін і доповнень до статуту кредитної спіл­ки; порядок припинення діяльності кредитної спілки та вирішення майнових питань у зв'язку з її ліквідацією (реорганізацією); поря­док покриття можливих збитків кредитної спілки; порядок розпо­ділу доходів кредитної спілки;

- основні засади членства у кредитній спілці:

1. членами КС можуть бути громадяни України, іноземці та осо­ би без громадянства, які постійно проживають на території України, мають повну цивільну дієздатність (не можуть бути членами КС осо­ би, які: (а) за рішенням суду визнані недієздатними або обмежено дієздатними, (б) які відбувають покарання у вигляді позбавлення во­ лі, (в) мають непогашену судимість за корисливі злочини);

2. підставою прийняття у члени КС є прийняте на підставі по­ даної письмової заяви відповідне рішення спостережної ради або загальних зборів КС; при цьому членство у КС настає від дня сплати заявником вступного та обов'язкового пайового внесків у порядку, передбаченому статутом КС;

3. припинення членства відбувається на підставі відповідного рішення загальних зборів або спостережної ради КС (на підставі поданої заяви члена КС);

4. права членів КС: брати участь в управлінні справами КС, обирати та бути обраними до її органів управління; вносити про­ позиції на розгляд органів управління КС; одержувати від КС кредити та користуватися іншими послугами, які надаються чле­ нам КС відповідно до її статуту; одержувати інформацію про дія­ льність КС, ознайомлюватися з річними балансами, фінансовими звітами, протоколами засідань органів управління кредитної спіл­ ки та іншими документами щодо діяльності КС; одержувати до­ хід на свій пайовий внесок, якщо інше не передбачено статутом кредитної спілки; вийти з членів кредитної спілки в установле­ ному законом та статутом КС порядку і отримати свій обов'яз­ ковий пайовий внесок (вступний внесок при цьому не повер­ тається);

5. обов'язки членів КС: додержуватися статуту та інших актів КС, виконувати рішення її органів управління; брати участь у формуванні

118

майна КС, зокрема сплачувати у грошовій формі вступні, обов'язкові пайові та інші внески у розмірах, строки та в порядку, що визначені статутом КС; не розголошувати конфіденційну інформацію про діяльність кредитної спілки; інші обов'язки, передбачені законодав­ством України, статутом та іншими актами кредитної спілки. - майно КС:

1. основний правовий титул майна КС - право власності;

2. джерела формування: вступні, обов'язкові пайові та інші внески членів КС; плата за надання своїм членам кредитів та ін­ ших послуг; доходи від провадження інших видів статутної дія­ льності; доходи від придбаних кредитною спілкою державних цінних паперів; пожертвування; благодійні внески; гранти; від безоплатної технічної допомоги юридичних та/або фізичних осіб; інші надходження, не заборонені законодавством;

3. склад майна: пайовий капітал (формується за рахунок обо­ в'язкових та додаткових пайових членських внесків членів КС), резервний капітал (призначений для відшкодування можливих збитків кредитної спілки, які не можуть бути покритими за раху­ нок надходжень поточного року, забезпечення платоспроможності кредитної спілки та захисту заощаджень її членів; формується за рахунок вступних внесків членів КС та частини доходів КС до мо­ менту досягнення не менш як 15% від суми активів, зважених на ризик кредитної спілки; при ліквідації спілки залишок коштів ре­ зервного капіталу зараховується до Державного бюджету Украї­ ни); додатковий капітал (формується за рахунок цільових внесків членів спілки, благодійних внесків фізичних та юридичних осіб, безоплатно отриманого майна і необоротних засобів; у разі лікві­ дації спілки залишок додаткового капіталу зараховується до Дер­ жавного бюджету України); залишок нерозподіленого доходу КС (може бути меншим 10% від суми загальних зобов'язань КС); резерв забезпечення покриття втрат від неповернених позичок (форму­ ється за рахунок частини доходів кредитної спілки з метою по­ криття передбачуваних збитків від неповернення кредитів КС; по­ рядок формування і використання резерву забезпечення покриття втрат визначається Уповноваженим органом);

3. внески (вклади) членів КС на депозитні рахунки, а також на­ рахована на такі кошти та пайові внески плата (проценти) нале­ жать членам кредитної спілки на праві приватної власності і не включаються до власного майна КС;

4. межі відповідальності КС - лише майном, що належить КС на праві власності; відсутність субсидіарної відповідальності

119

членів КС, які несуть лише ризик збитків у межах своїх пайових внесків.

- Органи управління і контролю КС:

1. загальні збори членів КС - вищий орган; виключною компе­ тенцією загальних зборів членів КС є: затвердження статуту КС, внесення до нього змін і доповнень; обрання та відкликання членів спостережної ради та ревізійної комісії; затвердження річних ре­ зультатів діяльності КС, звітів спостережної ради, правління та кредитного комітету і висновків ревізійної комісії; прийняття рі­ шення про збільшення пайового капіталу КС шляхом збільшення розміру обов'язкового пайового внеску або внесення додаткових пайових внесків; прийняття рішення про порядок розподілу доходу та покриття збитків КС; затвердження положень про спостережну раду, ревізійну комісію, кредитний комітет та правління; прийняття рішення про припинення діяльності КС;

2. спостережна рада КС: обирається загальними зборами КС та підзвітна їм; обов'язки членів спостережної ради КС виконуються на громадських засадах; до компетенції цього органу належить: затвердження положень про порядок надання передбачених зако­ ном та статутом КС послуг членам КС; встановлення видів креди­ тів, що надаються КС; вирішення питань про прийняття нових членів до КС та припинення членства у КС; скликання загальних зборів КС; затвердження у випадках, передбачених статутом кре­ дитної спілки, рішень кредитного комітету про надання кредиту; визначення порядку прийняття рішень про придбання та продаж майна кредитної спілки, використання тимчасово вільних коштів; затвердження кошторису та штатного розкладу кредитної спілки; затвердження положення про структурні підрозділи кредитної спі­ лки; призначення голови та членів правління, а також членів кре­ дитного комітету; визначення кваліфікаційних вимог до членів кредитного комітету, працівників КС та залучених на договірних умовах експертів згідно з нормативно-правовими актами Уповно­ важеного органу та статутом спілки; прийняття рішення про вступ КС до асоціації кредитних спілок та/або об'єднаної КС і вихід з таких асоціацій та/або об'єднаної КС, якщо ці питання статутом кредитної спілки не віднесені до виключної компетенції загальних зборів членів кредитної спілки;

3. правління КС - виконавчий орган, який здійснює керівництво поточною діяльністю КС; складається з осіб, які перебувають у тру­ дових відносинах із спілкою; підзвітне загальним зборам і спосте­ режній раді кредитної спілки та організує виконання їх рішень; діє

120

від імені кредитної спілки в межах, передбачених Законом і статутом спілки; очолюється головою правління КС, який без доручення представляє інтереси КС та діє від її імені; представляє КС в її від­носинах з державою, іншими юридичними та фізичними особами; укладає договори та інші угоди від імені кредитної спілки, підпи­сує доручення на провадження дій від імені кредитної спілки; роз­поряджається майном кредитної спілки в порядку та у межах, ви­значених статутом кредитної спілки; готує подання спостережній раді на призначення та звільнення членів правління кредитної спіл­ки, призначає на посади та звільняє з посад працівників кредитної спілки, застосовує до них заходи заохочення та стягнення відповід­но до законодавства, вживає заходів щодо підготовки та підви­щення кваліфікації працівників кредитної спілки; вирішує інші питання діяльності кредитної спілки відповідно до цього Закону та статуту кредитної спілки;

4. кредитний комітет - спеціальний орган, відповідальний за організацію кредитної діяльності спілки; призначається спостереж­ ною радою та підзвітний загальним зборам членів КС та спостереж­ ній раді і несе перед ними відповідальність за ефективність кре­ дитної діяльності спілки; комітет призначається спостережною радою у складі не менше трьох осіб; повноваження та порядок діяль­ ності кредитного комітету визначаються статутом КС та положен­ ням про кредитний комітет; повноваження кредитного комітету: розгляд заяв членів КС про надання кредитів і прийняття рішень з цих питань; здійснення контролю за якістю кредитного портфеля; вирішення інших питань, пов'язаних з кредитною діяльністю, від­ повідно до закону, статуту КС та положення про кредитний комітет;

5. ревізійна комісія ЇСС: здійснює контроль за фінансово-гос­ подарською діяльністю КС; обирається і підзвітна загальним зборам членів КС; мінімальний склад - 3 особи, які мають бути членами КС (крім членів спостережної ради, правління, кредитного комітету), виконують свої обов'язки на громадських засадах; повноваження: проведення чергових (не рідше одного разу на рік) та позачерго­ вих (на вимогу спостережної ради або не менш як 20 відсотків членів КС); складання висновку за річними звітами про результати діяльності КС; скликання позачергових загальних зборів членів КС у разі виявлення загрози існуванню КС; тимчасово припиняти повноваження будь-якої посадової особи КС, якщо будуть виявле­ ні допущені нею порушення, що загрожують фінансовій стабіль­ ності кредитної спілки;

- особливості ліквідації КС за рішенням загальних зборів:

121

1) негайне повідомлення Уповноваженого органу, який веде ре­єстр фінансових установ, відомостей про припинення діяльності КС, про прийняття такого рішення, а також пропозиції щодо складу ліквідаційної комісії (ліквідатора) порядку та строків лік­відації КС; 2) прийняття Уповноваженим органом рішення про призначення ліквідаційної комісії (ліквідатора) або покладення цих обов'язків на спостережну раду КС; 3) повідомлення явних кредиторів та публікація повідомлення про ліквідацію КС в орга­нах преси; 4) виявлення невідомих КС кредиторів (протягом встановленого в повідомленні строку, який не може бути меншим ніж 2 місяці); 5) задоволення вимог кредиторів (якщо КС є плато­спроможною) у такій черговості: у першу чергу задовольняються вимоги працівників кредитної спілки та членів ліквідаційної ко­місії, пов'язані з трудовими відносинами; у другу чергу задоволь­няються вимоги за вкладами членів кредитної спілки на депозит­них рахунках та вимоги кредиторів, забезпечені заставою чи іншим способом; у третю чергу задовольняються вимоги щодо сплати податків, зборів (обов'язкових платежів); у четверту чергу задовольняються всі інші вимоги; 6) залишок коштів резервного та додаткового капіталу після розрахунків із членами спілки та іншими кредиторами зараховується до Державного бюджету України; 7) затвердження ліквідаційного балансу Уповноваженим органом та виключення КС з Державного реєстру фінансових установ.