2. Підрядні договори

2.1. Договір підряду на капітальне будівництво

Підрядні договори - один з видів господарських договорів. Відповідно до такого договору одна сторона (Підрядник) зобо­в'язується виконати у встановлений строк обумовлені договором роботи, а інша сторона (Замовник) зобов'язується передати Підряд­никові необхідну для виконання робіт документацію, прийняти та оплатити виконані роботи (об'єкт).

У сфері господарювання широко застосовуються договори під­ряду на капітальне будівництво, договори підряду на виконання проектно-пошукових робіт, договори на виконання і передачу нау­ково-технічної продукції.

Система нормативно-правових актів про підрядні договори:

I. Кодекси:

Господарський кодекс України - глава 33 «Капітальне будів­ ництво» (статті 317-323 присвячені договору підряду на капітальне будівництво, а ст. 324 - договору підряду на виконання проектно- досліджувальних робіт) та ст. 331 «Договір на створення і передачу науково-технічної продукції», що включена до глави 34 «Правове регулювання інноваційної діяльності»; і,

Цивільний кодекс України - глава 61 «Підряд», глава 62 «Ви­конання науково-дослідних або дослідно-конструкторських та технологічних робіт»).

II. Закони України:

• від 18.09.1991 р. «Про інвестиційну діяльність», який перед-

254

бачає основні права та обов'язки учасників інвестиційної діяльно­сті в будівництві;

• від 16.11.1992 р. «Про основи містобудування» визначає ос­ новні засади організації та здійснення містобудівної діяльності,

• від 14.10.1994 р. «Про відповідальність підприємств, установ та організацій за правопорушення у сфері містобудування» вста­ новлює відповідальність за порушення вимог спеціального будівель­ ного законодавства як виконавцями (за договором підряду чи інвес- тором-забудовником, що здійснює будівництво господарським способом), так і замовником за договором підряду на капітальне будівництво;

• від 10.02.1995 р. «Про наукову і науково-технічну експертизу» (визначає основні засади проведення науково-технічної експер­ тизи, включаючи й експертизу інвестиційних програм та проектів);

• від 20.05.1999 р. «Про архітектурну діяльність», відповідно до якого об'єкти будівництва повинні відповідати встановленим архітектурним вимогам, при виборі виконавців можуть застосову­ ватися конкурси, контроль за дотриманням встановлених архітек­ турних вимог та інвестиційного проекту може здійснюватися за участю архітектора як розробника проекту та ін.;

• від 20.04.2000 р. «Про планування і забудову територій» встановлює вимоги до будівельного майданчика, інвестиційного проекту будівництва щодо відповідності його затвердженому плану забудови відповідного населенного пункту, обов'язковість отри­ мання дозволу на будівництво об'єкта як однієї з підстав розробки інвестиційного проекту будівництва;

• від 06.04.2000 р. «Про майнову відповідальність за порушен­ ня умов договору підряду (контракту) про виконання робіт на бу­ дівництві об'єкта» (дію Закону тимчасово призупинено), який пе­ редбачає майнову відповідальність сторін за невиконання умов договору, в т.ч. підрядчика - щодо порушення строків завершення виконання робіт, замовника - щодо порушення строків здійснення платежів за виконані роботи; є обов'язковим до застосування у ви­ падках фінансування будівництва за рахунок коштів Державного бюджету України, республіканського бюджету Автономної Респуб­ ліки Крим, місцевих бюджетів, коштів державних та комунальних підприємств, установ, організацій;

• від 04.07.2002 р. «Про інноваційну діяльність» (забезпечує правове регулювання інноваційної діяльності, що здійснюється з метою комерціалізації результатів такої діяльності, визначає пра­ вовий режим інноваційних проектів);

255

• від 16.01.2003 р. «Про пріоритетні напрями інноваційної діяль­ ності в Україні» (закріплює визначення понять пріоритетних на­ прямів інноваційної діяльності, їх видів - стратегічні та середньо- строкові, основних засад їх формування, експертизи, затверджен­ ня, механізму їх реалізації та моніторингу).

III. Постанови Кабінету Міністрів України:

• від 05.08.1992 р. № 449 «Про порядок прийняття в експлуа­ тацію закінчених будівництвом об'єктів державного замовлення»;

• від 25.11.1999 р. № 2137 «Про затвердження Порядку прове­ дення архітектурних та містобудівних конкурсів»;

• від 11.04.2002 р. № 483 «Про Порядок затвердження інвес­ тиційних програм і проектів будівництва та проведення їх комп­ лексної державної експертизи» (без дотримання зазначеного по­ рядку будівництво об'єкта заборонено);

• від 17 вересня 2003 р. №1474 «Про затвердження Порядку державної реєстрації інноваційних проектів і ведення Державного реєстру інноваційних проектів» та ін.

IV. Будівельні норми та правила (державні, регіональні), стан­ дарти (державні, відомчі), технічні умови.

V. Рекомендаційні акти, зокрема: Положення про підрядні конт­ ракти в будівництві України, затверджене науково-технічною ра­ дою Мінбудархітектури України (протокол від 15.12.1993 р. № 9), що містить положення щодо порядку укладання, змісту та вико­ нання цих договорів.

Договір підряду на капітальне будівництво відіграє важливу роль у сфері господарювання, оскільки спрямований на створен­ня нових, реновацію (відновлення) або консервацію діючих буді­вель, споруд (об'єктів), що використовуються суб'єктами госпо­дарювання в процесі здійснення своєї діяльності як основні фонди.

За договором підряду на будівництво (капітальне будівництво) підрядник зобов'язується побудувати і передати замовникові у встановлений строк обумовлений договором об'єкт або виконати обумовлені договором роботи відповідно до затвердженої проект­но-кошторисної документації (інвестиційного проекту будівни­цтва), а замовник зобов'язується надати підряднику будівельний майданчик (забезпечити фронт робіт), передати йому затверджену проектно-кошторисну документацію (інвестиційний проект будів­ництва), забезпечити своєчасність фінансування будівництва, при­йняти закінчені будівництвом об'єкти/роботи та оплатити їх.

За своїм предметом договір підряду на капітальне будівництво

256

є універсальним договором. Він укладається на нове будівництво, на усі види реновації (реконструкцію, розширення, технічне пере­озброєння, капітальний ремонт), на консервацію об'єктів, на вико­нання передбачених проектно-кошторисною документацією комп­лексів робіт, пов'язаних із місцем знаходження об'єкта (сантехмон-таж, оздоблювальні, опоряджувальні, земляні роботи тощо).

Договори підряду на капітальне будівництво різноманітні, в зв'язку з чим їх можна класифікувати.

Залежно від предмета договору розрізняють:

• договори підряду на капітальне будівництво (нове будівництво, реновацію, консервацію основних фондів);

• договори на виконання будівельних і пов'язаних із ними ро­ біт (спеціальних будівельних: монтажних, пусконалагоджуваль­ них, земляних, а також опоряджувальних та інших робіт);

• договори на шефмонтаж - на виконання пусконалагоджуваль­ них робіт виробником відповідного устаткування (обладнання), що монтується на об'єкті.

Залежно від сторін-виконавців і обсягу виконуваних ними ро­біт розрізняють:

• договори підряду на будівництво об'єкта (на виконання всього комплексу будівельних та пов'язаних з ними робіт на об'єкті силами підрядника);

• договори генерального підряду на будівництво об'єкта (на за­ безпечення генеральним підрядником виконання всього комплексу робіт на об'єкті - власними силами і з залученням субпідрядчиків);

• договори субпідряду (договори підряду на виконання частин будівельних та пов'язаних з ними робіт, що виконуються на об'єкті); укладаються між генеральним підрядником і субпідряд­ никами за наявності договору генерального підряду.

Залежності від розподілу між сторонами обов'язків та їх обся­гом розрізняють:

• генпідрядний (підрядний) договір на капітальне будівництво: укладається на підставі готової проектно-кошторисної документа­ ції (інвестиційного проекту будівництва) і передбачає забезпечен­ ня підрядником (в т. ч. із залученням інших виконавців - субпідряд­ чиків) усього комплексу будівельних та пов'язаних із ними робіт на об'єкті відповідно до наданої йому замовником проектно-кош­ торисної документації;

• проектно-будівельний договір: укладається з організацією, здат­ ною суміщати 2 стадії капітального будівництва - проектування і будівництво, на виконання і проектних, і будівельних робіт. Підряд-

257

ник при цьому може виконувати увесь обсяг обумовлених догово­ром робіт власними силами, а може залучати для цього інших виконавців на підставі договору субпідряду. Використання такого виду договору підряду на капітальне будівництво забезпечує ско­рочення строків будівництва;

- договір на управління будівництвом: укладається інвестором з посередницькою, консалтинговою або інжиніринговою організа­ цією, яка здійснює управління будівництвом об'єкта, тобто визначає виконавців, укладає з ними договори, координує їх діяльність, кон­ тролює хід та якість виконуваних ними робіт, забезпечує приймання закінчених будівництвом об'єктів замовником і відповідає перед ним за якість і своєчасність будівництва об'єкта в цілому. Цей вид договору застосовується у випадках, коли замовник власними сила­ ми не спроможний здійснювати контроль за будівництвом.

Залежно від кількості сторін у договорі розрізняють:

• двосторонні договори підряду на капітальне будівництво, тобто договори, в яких беруть участь лише дві сторони - замовник і підрядник;

• багатосторонні договори, в яких нарівні із замовником та підрядником виступають як сторони в договорі гаранти або пору­ чителі (з боку замовника та/або з боку підрядника), страхові, проектні та інші організації.

За принципом визначення ціни в умовах ринкової економіки роз­різняють:

• договір з фіксованою ціною: вимагає наявності затвердженої проектно-кошторисної документації і гарантує замовникові вико­ нання обумовлених договором робіт у межах кошторисної вартос­ ті, однак є ризикованим для підрядчика;

• договір з регульованою ціною: передбачає виконання обумов­ лених договором робіт в межах запланованої кошторисної вартості з урахуванням поточних цін, що бажано для підрядчика, але ризи­ ковано для замовника через відсутність гарантій щодо визначенос­ ті вартості будівництва на етапі укладення договору;

• договір з контрольованою ціною: передбачає виконання робіт у межах запланованої кошторисної вартості з урахуванням поточ­ них цін, але з встановленням максимальної вартості обумовлених договором робіт, що сплачується замовником; у цьому випадку є гарантія для замовника, що узгоджена з ним певна максимальна вартість будівництва об'єкта не буде перевищена, а підрядникові також гарантується оплата виконання з певним врахуванням зміни цін на ринку.

258

При укладенні договорів підряду на будівництво застосову­ються вищезгадані (конкурентні та неконкурентно способи вста­новлення договірних зв'язків з врахуванням вимог законодавства (зокрема, законів «Про закупівлю товарів, робіт, послуг для дер­жавних потреб», «Про містобудування», «Про архітектурну діяль­ність»), вартості будівництва, строків виконання, рівня конкурен­ції на ринку виконання певних видів робіт та ін.

Сторонами традиційного двостороннього договору є замовник і підрядник, а в багатосторонньому договорі можуть брати участь гаранти або поручителі (з боку замовника та/або з боку підрядни­ка), проектні організації, постачальники устаткування, кредитні установи, інжинірингові, страхові та інші організації.

Замовником може бути сам інвестор (особа, яка приймає рішен­ня про вкладення власних або залучених коштів в основні фонди) або уповноважена інвестором особа. Функції замовника виконують:

• по об'єктах, що фінансуються за рахунок державних коштів,- дирекції підприємств, що будуються; діюче підприємство (на ре- новацію виробничих потужностей); місцеві державні адміністрації в особі своїх управлінь капітального будівництва; господарські міністерства та відомства, державні господарські об'єднання в особі своїх управлінь капітального будівництва (якщо функції за­ мовника в галузі централізовано);

• по об'єктах, що фінансуються за рахунок місцевих бюджетів, - виконкоми місцевих рад в особі управлінь капітального будівництва.

Обов 'язки замовника: передати підряднику будівельний майда­нчик (трасу будівництва) і затверджену належним чином проектно-кошторисну документацію/інвестиційний проект (за проектно-бу­дівельним контрактом - завдання на проектування та будівництво); забезпечити безперервність фінансування будівництва, прийняти закінчений будівництвом об'єкт в експлуатацію, а також окремі види і комплекси робіт, здійснювати проміжні (за окремі види, етапи і комплекси робіт відповідно до графіка їх виконання) та ос­таточні розрахунки за виконані підрядником роботи;

Підрядником можуть бути фізичні та юридичні особи, зареєст­ровані як суб'єкти підприємницької діяльності, за наявності у них ліцензій, необхідних для виконання передбачених законом видів будівельних і пов'язаних із ними робіт.

Обов 'язки підрядника: виконати та/або забезпечити виконання обумовлених договором будівельних та пов'язаних із ним робіт відповідно до державних будівельних норм і правил, проектно-кошторисної документації (інвестиційного проекту будівництва)

259

та вимог договору щодо якості робіт; забезпечити виконання за­значених робіт і передачу їх замовникові своєчасно, тобто у перед­бачені договором строки; якщо підрядник забезпечує організацію обумовлених договором робіт, підбираючи їх безпосередніх вико­навців, то він має здійснити підбір виконавців та координувати їх діяльність, а також забезпечити приймання виконаних робіт замов­ником.

Змістом договору підряду на капітальне будівництво є права та обов'язки його сторін, а також інші умови, що регулюють пов'я­зані з виконанням договірних зобов'язань питання.

Обов'язкові умови договору підряду на капітальне будівництво визначаються ч. 5 ст. 318 ГК України. До них належать:

• визначення предмета договору (види та обсяги будівельних та пов'язаних з ними робіт) та об'єкта, на якому або щодо якого здійснюватимуться ці роботи;

• строки початку та завершення будівництва (виконання робіт);

• вартість і порядок фінансування будівництва об'єкта (робіт);

• права та обов'язки сторін;

• порядок матеріального, технічного та іншого забезпечення будівництва;

• режим контролю якості робіт і матеріалів замовника;

• порядок прийняття об'єкта (робіт);

• порядок розрахунків за виконані роботи;

• умови про дефекти і гарантійні строки;

• страхування ризиків;

• фінансові гарантії;

• відповідальність сторін;

• порядок врегулювання спорів, пов'язаних з виконанням до­ говору;

• підстави та умови зміни та розірвання договору.

Положенням про підрядні контракти в будівництві України, за­твердженим науково-технічною радою Мінбудархітектури Украї­ни (протокол від 15 грудня 1993 р. № 9), рекомендовано включати до підрядних будівельних контрактів такі розділи:

1. Визначення та терміни: розкривається значення термінів та понять, які застосовуються в контракті, з метою виключення роз­ біжностей їх трактування сторонами та попередження пов'язаних з цим спорів;

2. Предмет договору: передбачаються роботи та послуги, замов­ лення на виконання яких приймає підрядник (будівельні, монтажні, пусконалагоджувальні роботи, передбачені проектною документа-

260

цією, випробування змонтованого устаткування тощо на певному об'єкті, а також передача замовникові підготовленого для експлуа­тації об'єкта);

3. Сума (ціна) предмета договору: визначається розмір договір­ ної ціни, можливість та умови її корегування в процесі виконання робіт; при поетапному введенні об'єкта в експлуатацію ціна вста­ новлюється, як правило, на перший етап (чергу, пусковий ком­ плекс) будівництва з визначенням у контракті порядку розрахунку ціни на наступні етапи; в багатосторонніх контрактах загальна ці­ на робіт за договором визначається з виділенням ціни робіт, що виконуються кожним учасником контракту;

4. Строки виконання договору та окремих етапів робіт (згідно з календарним планом будівництва)^ визначаються на підставі вихід­ них умов, встановлених інвестором і передбачених інвестиційним проектом; зазначаються також умови та підстави зміни строків бу­ дівництва (виконання робіт);

5. Розрахунки та платежі: передбачається забезпечення, як пра­ вило, замовником безперервності та своєчасності фінансування будівництва об'єкта, а також проведення остаточних розрахунків з підрядником за виконані роботи після підписання акта приймання об'єкта в експлуатацію; можливість застосування авансування за­ мовником підрядника;

6. Проектна документація (інвестиційний проект будівництва): розмежовуються зобов'язання сторін щодо підготовки проектно- кошторисної документації (інвестиційного проекту будівництва), отримання позитивного висновку обов'язкової комплексної дер­ жавної експертизи в порядку, визначеному постановою Кабінету Міністрів України від 11.04.2002 р. № 483 «Про Порядок затвер­ дження інвестиційних програм і проектів будівництва та прове­ дення їх комплексної державної експертизи»; визначаються склад цієї документації, порядок узгодження та передачі, кількість при­ мірників, права сторін щодо зміни проектних рішень та інші питання; при укладенні традиційного двостороннього договору відповідальність за забезпечення будівництва проектною докумен­ тацією покладається на замовника, при укладенні багатосторон­ нього договору за участю проектувальника цей обов'язок поклада­ ється на проектувальника, а при укладенні проектно-будівельного контракту - на підрядника;

і 7. Будівельний майданчик та відповідні обов'язки сторін:

замовника - щодо вибору будівельного майданчика, звільнення його від існуючих забудов та насаджень та оформлення відповід-

261

ної документації на будівельний майданчик, передача підрядникові за актом в обумовлені договором строки будівельного майданчика та документації на нього, забезпечення підряднику вільного, без­перервного та безпечного доступу для виконання робіт в умовах діючого виробництва;

підрядника - щодо утримання будівельного майданчика в на­лежному стані, а також після завершення будівельних та пов'я­заних з ними робіт звільнення території будівельного майданчика від будівельної техніки, використаних матеріалів та відходів, до­поміжних будівель.

8. Матеріально-технічне забезпечення: визначається порядок за­ безпечення будівництва та виконання будівельних і пов'язаних з ними робіт матеріально-технічними ресурсами (матеріалами, конст­ рукціями, машинами, устаткуванням), а також розподіл обов'язків щодо цього між сторонами - замовником і підрядником;

9. Страхування ризиків: з метою зменшення можливих втрат від пошкодження об'єкта будівництва, устаткування, техніки, ма­ теріалів тощо та пов'язаних з використанням праці найманих пра­ цівників визначаються види ризиків, які підлягають страхуванню (що виникають під час транспортування матеріалів, устаткування тощо від місця їх відвантажування до будівельного майданчика; пов'язані із захистом виконуваних робіт, матеріальних цінностей на будівельному майданчику від вогню та стихійного лиха з момен­ ту початку робіт на об'єкті до моменту передачі його замовникові; що виникають відповідно до законодавства про охорону праці; інші ризики за домовленістю сторін); розподіл між сторонами обов'яз­ ків щодо страхування ризиків; визначення страхової організації та на чию користь відбувається страхування;

10. Виконання робіт: визначаються: 1) порядок виконання ро­ біт підрядником та забезпечення виконання цих робіт відповідно до проектної документації, будівельних норм та правил, графіка виконання робіт; 2) можливість здійснення замовником контролю і технічного нагляду за якістю, обсягами та вартістю будівництва, відповідністю виконаних робіт проектам, кошторисам та вимогам чинного законодавства, а використаних матеріалів та конструкцій - державним стандартам та технічним умовам; 3) представники за­ мовника і підрядника, які уповноважуються вирішувати оператив­ ні питання з будівництва об'єкта та контроль за виконанням дого­ вірних зобов'язань; 4) форма, зміст та порядок ведення докумен­ тації, пов'язаної з веденням будівництва; 5) порядок повідомлення підрядником замовника про припинення будівництва з вини замов-

262

ника; 6) порядок використання підрядником приміщень об'єкта, що будується; 7) порядок здійснення контролю за будівництвом; 8) обов'язки сторін щодо залучення до виконання обумовлених договором робіт робочої сили.

11. Передача та приймання робіт: визначається порядок пере-дачі-приймання закінченого будівництвом об'єкта в експлуатацію відповідно до вимог чинного законодавства та з врахуванням спе­цифіки об'єкта і конкретного договірного зв'язку. Порядок при­йняття закінчених будівництвом об'єктів регулюється постановою Кабінету Міністрів України від 5 серпня 1992 р. № 449 «Про поря­док прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів державного замовлення», затвердженими Радою Міністрів АР Крим, обласними, Київською і Севастопольською міськими виконкомами за погодженням з Держбудом України положеннями про порядок введення об'єктів в експлуатацію, будівництво яких здійснюється за рахунок недержавних коштів.

Прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів державного замовлення відповідно до вищезгаданої постанови здійснюється у два етапи:

1. перевірка готовності об'єкта до експлуатації сформованою замовником/забудовником із заінтересованих осіб та представників компетентних органів робочою комісією, яка повинна перевірити: відповідність об'єкта встановленим законодавством санітарно-гігі­ єнічним, протипожежним, радіаційним, екологічним, архітектур­ ним та іншим вимогам; результати комплексного випробування устаткування; підготовленість об'єкта до нормальної експлуатації. Прийняття робочими комісіями зазначених об'єктів в експлуата­ цію оформляється відповідними актами, які передаються на роз­ гляд державної приймальної комісії;

2. прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта (після усунення виявлених робочою комісією недоліків) держав­ ною приймальною комісією, яка призначається органом, що затвер­ див проектно-кошторисну документацію, а об'єктів житлово-ци­ вільного призначення - державними приймальними комісіями, які призначаються районними, районними міста Києва, Севастополь­ ською міською державними адміністраціями та виконкомами міс­ цевих рад. До складу державної приймальної комісії включаються представники заінтересованих осіб (експлуатаційної організації, замовника, генерального підрядчика, генерального проектувальни­ ка), представники компетентних органів (державного архітектур­ но-будівельного контролю, державного санітарного нагляду, дер-

263

жавного пожежного нагляду, охорони навколишнього природного середовища, Держнаглядохоронпраці, Державної інспекції з ефек­тивного використання газу, Держатомнагляду (на підконтрольних об'єктах), відповідного профспілкового органу (органів) - щодо об'єктів виробничого призначення, а також місцевих органів дер­жавної виконавчої влади та виконкомів місцевих рад, на території яких розташовано побудовані об'єкти). Прийняття державною приймальною комісією закінченого будівництвом об'єкта оформ­ляється актом, який є підставою введення такого об'єкта в експлу­атацію.

Прийняття закінчених будівництвом об'єктів, що фінансу­ються за рахунок недержавних (переважно власних) коштів інве­стора, здійснюється в один етап - державною технічною комісією, яка призначається виконкомом місцевої ради народних депутатів. До складу комісії входять: представники замовника, підрядчика, проектувальника, а також компетентних органів (державного ар­хітектурно-будівельного контролю, державного санітарного на­гляду, державного пожежного нагляду, охорони навколишнього природного середовища, Держнаглядохоронпраці, Державної ін­спекції з ефективного використання газу, Держатомнагляду (на підконтрольних об'єктах), відповідного профспілкового органу (органів) - щодо об'єктів виробничого призначення). Рішення державної технічної комісії є підставою для введення об'єкта в експлуатацію.

12. Фінансові гарантії: передбачаються для захисту фінансових інтересів сторін; можуть здійснюватися у формі: застави (як щодо підрядчика, так і щодо замовника), в т. ч. і з використанням як предмета застави об'єкта будівництва, майбутніх доходів від екс­ плуатації об'єкта та ін.); надання гарантій фінансової спроможнос­ ті сторін з боку, наприклад, обслуговуючого банку;

13. Відповідальність сторін за порушення договірних зобов'я­ зань:

• відповідальність у формі відшкодування збитків є універ­ сальною і може застосовуватися на підставі закону (зокрема, ч. 1 ст. 322 ГК України) навіть за відсутності відповідних положень у договорі;

• відповідальність у формі штрафних санкцій (неустойки) має визначатися в договорі (вид, розмір штрафних санкцій, фак­ тичні підстави - порушення конкретних договірних зобов'язань, за які передбачається застосування таких санкцій; можливим посиланням на застосування відповідних положень Правил про

264

договору підряду на капітальне будівництво, що передбачають розмір неустойки¹); у разі фінансування робіт за договором за рахунок коштів Державного бюджету України, республіканського бюджету Автономної Республіки Крим, місцевих бюджетів, кош­тів державних та комунальних підприємств, установ та організа­цій передбачені в договорі санкції мають відповідати Закону від 06.04.2000 р. «Про майнову відповідальність за порушення умов договору (контракту) про виконання робіт на будівництві об'єктів» передбачено обов'язкове застосування майнової відпо­відальності, в т. ч. сплати залікової неустойки (пені), розмір якої за кожний день прострочення обчислюється від договірної ціни робіт (у разі порушення з вини підрядника строків виконання ро­біт) або від суми простроченого платежу (у разі порушення з ви­ни замовника строків платежів за виконані роботи), визначеної з урахуванням офіційного рівня інфляції, з розрахунку облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується неустойка (пеня), збільшеної у 1,5 раза (проте дія положень цього закону про обов'язкове застосування передбаче­них ним видів відповідальності протягом 2002—2004 років щоріч­но призупиняється черговим Законом «Про Державний бюджет України»);

- договором підряду на капітальне будівництво можуть бути передбачені оперативно-господарські санкції (статті 235-237 ГК).

¹ Так, Правилами про договори підряду на капітальне будівництво, затв. постановою Ради Міністрів СРСР від 26.12.1986 р. № 1550 (застосо­вуються лише в частині, що не суперечить чинному законодавству Украї­ни, а щодо санкцій - лише при посиланні на них в договорі) передбачалася неустойка:

за прострочку передачі замовником устаткування для монтажу та ін­ших матеріальних ресурсів, забезпечення якими покладається на нього - в розмірі 8% вартості непереданих в строк устаткування та інших матеріа­льних ресурсів;

за передачу замовником некомплектного устаткування - в розмірі 20% його вартості;

за затримку прийняття замовником об'єкта в експлуатацію - пеню в розмірі 0,05% вартості будівельно-монтажних робіт за кожний день про-строчки (п. 33);

за порушення підрядчиком строків виконання робіт - пеню в розмірі 0,05% кошторисної вартості цих робіт;

за порушення строків передачі об'єкта під монтаж устаткування підрядчик повинен сплатити пеню у розмірі 0,03% вартості устаткування.

265

Специфіка капітального будівництва: самих робіт (їх склад­ність, значний/великий обсяг), об'єкта будівництва (значна части­на його конструкцій після виконання відповідного комплексу робіт стає недоступною для візуального огляду; завершена будівни­цтвом споруда зазвичай призначається для тривалих строків експлу­атації); складність контролю з боку замовника за виконанням робіт (і відповідно - дотриманням вимог проектно-кошторисної докумен­тації, будівельних норм та правил тощо) - усе це створює значні можливості для зловживань з боку підрядника щодо порушення встановлених вимог стосовно якості будівництва (будівельних та пов'язаних з ними робіт). Відтак, з метою захисту інтересів замов­ника ст. 322 ГК встановлюються спеціальні строки позовної дав­ності для застосування відповідальності у формі відшкодування збитків. При визначенні тривалості цих строків враховується су­купність чинників (нормативні терміни експлуатації об'єкта, на­лежність його до капітальних чи некапітальних споруд; характер недоліків і відповідно - можливість чи неможливість їх виявлення за звичайного способу прийняття робіт; ступінь тяжкості наслідків наявності в будівлі/споруді недоліків):

• щодо недоліків некапітальних конструкцій - один рік; у разі якщо недоліки не могли бути виявлені за звичайного способу при­ йняття роботи - два роки;

• щодо недоліків капітальних конструкцій - три роки; у разі якщо недоліки не могли бути виявлені за звичайного способу при­ йняття роботи - десять років; у випадку завдання збитків замовни­ кові протиправними діями підрядника, які призвели до руйнувань чи аварій,- тридцять років.

Перебіг зазначених строків позовної давності пов'язується з днем прийняття роботи замовником відповідно до встановленого законом та договором порядку, якщо відсутні умови про гарантійні строки. Порядок визначення строку позовної давності змінюється у разі, якщо недоліки виявлено в межах встановленого законом та/або договором гарантійного строку щодо якості. В цьому випадку пере­біг строку позовної давності починається з дня виявлення недоліків.

14. Гарантійні строки: Цивільним кодексом України (ст. 884 «Гарантії якості у договорі будівельного підряду») встановлює 10-річний гарантійний строк, якщо більший гарантійний строк не встановлено законом або договором будівельного підряду).

15. Порядок розгляду спорів: передбачається можливість залу­ чення до розгляду таких спорів консалтингових, інжинірингових організацій; визначається згідно із вимогами чинного законодавства

266

юрисдикційний орган, а якщо однією із сторін є іноземна органі­зація, то додатково зазначаються: найменування та місцезнахо­дження юрисдикційного органу, що розглядатиме спори щодо ви­конання договору; законодавство конкретної країни, відповідно до якого має здійснюватися розгляд спору; мова судового розгляду; порядок розподілу пов'язаних з розглядом спору витрат.

16. Призупинення робіт та розірвання договору: визначаються підстави (відсутність коштів для фінансування будівництва; недоціль­ність продовження інвестування в об'єкт будівництва; банкрутство підрядника; тривала затримка замовником передачі підрядчику бу­дівельного майданчика, проектно-кошторисної документації або оплати виконаних робіт; тривале відставання у виконанні підрядни­ком обумовлених договором робіт), порядок призупинення робіт та розірвання договору; обов'язок сторони, з вини якої зупиняються роботи або розривається договір, відшкодовує іншій стороні пов'я­зані з цим збитки.