Тема 15.1 Особливості правового регулювання окремим видів господарським договорів

1. Договори на реалізацію майна:

1. Договір купівлі-продажу.

2. Договір поставки.

3. Договір контрактації сільськогосподарської продукції.

4. Договір міни (бартеру).

5. Договір постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу.

2. Підрядні договори:

1. Договір підряду на капітальне будівництво.

2. Договір підряду на проведення проектних і досліджувальних робіт.

3. Договір на створення і передачу науково-технічної продукції.

3. Договори на користування чужим майном.

1. Договір оренди.

2. Договір лізингу.

4. Транспортні договори.

1. Поняття і види транспортних договорів.

2. Транспортне законодавство.

3. Учасники договірних відносин у сфері транспорту.

4. Договір перевезення вантажів.

5. Транспортні договори про надання інших видів транспортних послуг або комплексу послуг.

1. Договори на реалізацію майна

1.1. Договір купівлі-продажу

Договори на реалізацію майна є чи найчисленнішою групою договорів у сфері господарювання. Найдавнішим з цієї групи до­говорів є договір купівлі-продажу, від якого походять інші догово­ри цієї групи - договір поставки, договір контрактації сільськогос­подарської продукції, договір постачання енергетичними та інши­ми ресурсами, договір міни та його різновид - договір бартеру.

Правове регулювання відносин, пов'язаних з договорами на реалізацію майна, здійснюється Господарським кодексом України (щодо поставки — статті 264—271, контрактації сільськогосподарсь­кої продукції - статті 212-21 А, енергопостачання - статті 275-277),

236

Цивільним кодексом (щодо купівлі-продажу - статті 655-697, по­ставки - ст. 712, контрактації сільськогосподарської продукції — ст. 713, постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу - ст. 714, міни - статті 715-716), спеціальними законами (від 15.05. 1996 р. «Про трубопровідний транспорт», від 16.10.1997 р. «Про електроенергетику», від 23.12.1998 р. «Про ре­гулювання товарообмінних (бартерних) операцій у галузі зовніш­ньоекономічної діяльності», від 12.07.2001 р. «Про нафту і газ» та ін.), підзаконними нормативно-правовими актами (Указ Прези­дента України від 4.10.1994 р. «Про застосування Міжнародних правил інтерпретації комерційних термінів ІНКОТЕРМС», Поста­нова Національної комісії регулювання електроенергетики України від 04.01.2000 р. № 1 «Про затвердження Типового договору про надання послуг газопостачання» та ін.).

Договором купівлі-продажу є договір, відповідно до якого одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність, господарське відання або оперативне управління іншій стороні (покупцеві), а покупець зобов'язується прийняти майно (товар) і оплатити за нього певну грошову суму. Загальні ви­моги щодо укладення, змісту та форми договору купівлі-продажу визначаються Цивільним кодексом України (глава 54).

Договір купівлі-продажу є більш універсальним, ніж інші різ­новиди договорів на реалізацію майна, оскільки:

• предметом договору можуть бути різні види майна, не ви­ ключеного з обороту (товар - ч. 1 ст. 656 ЦК України; майнові права - ч. 2 ст. 656 ЦК; право вимоги, якщо вимога не має особис­ того характеру - ч. З ст. 656 ЦК; нерухомість - ст. 657 ЦК);

• сторонами договору можуть бути будь-які юридичні та фізич­ ні особи за наявності у них відповідного обсягу правосуб'єктності;

• сфера застосування - будь-яка, не заборонена законом (госпо­ дарювання, культура, наука, охорона здоров'я, благодійництво, задо­ волення особистих потреб громадян, духовне/релігійне життя та ін.);

• порядок укладення - зазвичай з дотриманням вимог ч. З ст. 638 ЦК України, відповідно до якої договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною; проте це не виключає за­ стосування різноманітних процедур укладення договору, в т. ч.

конкурентних;

- форма договору - будь-яка (ст. 205 ЦК України), якщо закон та/або одна з сторін не вимагає застосування певної форми (повної письмової, нотаріальної чи ін.).

237

Обов'язки продавця:

• попередити покупця про всі права третіх осіб на товар, що продається (ст. 659 ЦК України);

• вступити у справу на стороні покупця у разі пред'явлення по­ зову третьої особи до покупця про витребування товару на підста­ вах, що виникли до його продажу, про що продавець був повідом­ лений покупцем (ч. 1 ст. 660 ЦК України);

• передати покупцеві обумовлений договором товар (у визна­ чених кількості, асортименті, з дотриманням вимог щодо якості та комплектності, пакування - статті 669, 671, 673, 682-685 ЦК Укра­ їни) та документи (технічний паспорт, сертифікат якості тощо), що стосуються товару та підлягають переданню разом з товаром від­ повідно до договору та актів законодавства (ст. 662 ЦК України), з отриманням визначеного договором строку, а за відсутності в договорі відповідних положень щодо строку передання товару (ст. 663 ЦК України) - відповідно до положень ст. 530 ЦК України щодо строку виконання зобов'язань;

• зберігати проданий товар, якщо право власності переходить до покупця раніше від передання товару (ст. 667 ЦК України);

• забрати (вивезти) товар, не прийнятий покупцем (одержувачем), або розпорядитися ним у розумний строк (ч. 2 ст. 690 ЦК України);

• нести ризик негативних наслідків передання товару неналеж­ ної якості, комплектності, в т. ч. у разі встановлення законом та/або договором гарантій якості (гарантійних строків).

Обов'язки покупця:

• прийняти товар (ст. 689 ЦК України);

• зберігати товар, від прийняття якого він відмовився (ст. 689 ЦК України);

• оплатити товар за встановленою ціною, а також вчинити за свій рахунок необхідні для платежу дії (статті 691, 692 ЦК України);

• повідомити продавця про подання позову про витребування товару третьою особою на підставах, що виникли до продажу то­ вару, та подати клопотання про залучення продавця до справи (ч. 1 ст. 660 ЦК України);

• повідомити продавця про порушення умов договору купівлі- продажу щодо кількості, асортименту, якості, комплектності, тари та/або упаковки товару у строк, визначений актами законодавства або договору, а якщо строк не визначений - в розумний термін після встановлення факту порушення умов договору відповідно до характеру та призначення товару (ч. 1 ст. 688 ЦК України);

• та ін.

238

Сторони договору купівлі-продажу несуть відповідальність за невиконання (неналежне виконання) договірних зобов'язань у формі відшкодування збитків (універсальна форма відповідальності), сплати неустойки (у випадках, передбачених актами законодавства та/або договором), оперативно-господарських санкцій (відмова покупця від прийняття та оплати товару у разі порушення продав­цем умов договору щодо якості, комплектності, асортименту това­ру, його кількості та ін.).